- •2. Предмет і поняття екологічного права
- •3. Об'єкти і суб'єкти екологічного права
- •4.Система екологічного права
- •5 . Загальна характеристика екологічного законодавства
- •6. Екологічні права
- •7. Обов’язки громадян у галузі екології
- •8. Право власності на природні ресурси
- •9. Формами забезпечення права власності на природні ресурси
- •10. Об'єктами права власності
- •11. Право природокористування
- •12. Право природокористування
- •13. Суб'єкти права природокористування
- •14. Головними підставами виникнення
- •15. Праву екологічної безпеки
- •16. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
- •17. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- •18 . Управління у галузі охорони нпс
- •19. Органи загального державного управління
- •20.Органи спеціального державного управління
- •21. Громадське управління у галузі екології
- •22.Екологічний моніторинг (моніторинг довкілля)
- •23.Державний облік в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •24. Екологічні нормативи
- •25. Екологічна експертиза
- •26. Екологічне лімітування
- •27. Екологічне ліцензування
- •28. Екологічне інформування (екологічне інформаційне забезпечення)
- •29.Екологічний контроль.
- •30. Економіко-правовий механізм охорони довкілля
- •31. Правові форми платежів в галузі екології
- •32. Відповідальність в екологічному праві
- •33. Екологічне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •34. Види юридичну відповідальність .
- •35. Особливості кримінальної відповідальності в галузі екології
- •37.Дисциплінарна відповідальність
- •38.Майнова відповідальність
- •39. Земельні правовідносини
- •40. Склад та цільове призначення земель України
- •41. Право власності на землі України
- •42. Право користування землею
- •43. Набуття і припинення права власності на землю
- •44. Правова охорона земель
- •45. Відповідальність
- •46. Контроль за використанням та охороною земель
- •Глава 32 Стаття 187. Завдання контролю за використанням та охороною земель
- •47. Моніторинг земель та державний земельний кадастр
- •48. Правовою охороною земель сільськогосподарського призначення
- •49. Правова охорона земель житлової та громадської забудови
- •50. Правова охорона земель промисловості, транспорту
- •51. Землі оборони, їх правова охорона
- •52. Загальні положення надрового права.
- •53. Основні права та обов’язки користувачів надрами
- •54. Публічне управління і контроль в галузі геологічного вивчення
- •55. Види користувачів надрами, порядок надання у користування
- •56. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- •57. Правова охорона надр
- •58. Відповідальність за порушення законодавства про Надра
- •59. Загальні положення лісового законодавства. Право власності на ліси
- •60. Загальна характеристика права лісокористування
- •61. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин
- •Стаття 26. Повноваження Верховної Ради України у сфері лісових відносин
- •Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин
- •62. Охорона і захист лісів
- •63.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
- •65. Право використання об’єктами та види, форми
- •66. Управління і контроль у сфері охорони та використання тваринного світу
- •67. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
- •68.Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- •69. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
- •70. Води як об'єкт правової охорони та використання
- •71. «Поняття права водокористування»
- •72. Глава 9. Водокористувачі. Права і обов'язки
- •73. Правова охорона водних об'єктів
- •74. Державне управління і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
- •Державний облік вод. Державний водний кадастр
- •Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •75. Глава 23. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства
- •76. 15.1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони та використання
- •77. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •78. 15.4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря
- •79. 20.1. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
- •80. Природні території та об'єкти особливої державної охорони як ключові складові екомережі
- •81. Природно-заповідний фонд України та правова охорона тваринного світу
- •Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:
- •83. Курортні та лікувально-оздоровчі території
- •82. 20.5. Рекреаційні зони
- •83. Водоохоронні зони
- •84. Полезахисні природні (лісові) смуги
- •85. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України
- •85. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України
- •87. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення як місця перебування водоплавних птахів
- •88. Природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •89. Відновлювані території, що підлягають включенню до національної екомережі України
- •90. Загальна характеристика надзвичайних екологічних ситуацій
- •92. Правове регулювання відносин, що виникають у зв'язку з надзвичайними екологічними ситуаціями.
- •93. Поняття та види відходів
- •94. 19.2. Правовий режим відходів
- •95. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами
- •96. Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами
- •97. Поняття міжнародного права навколишнього середовища
- •98. Джерела міжнародного права навколишнього середовища
- •99. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об'єктів навколишнього середовища
- •100. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
- •101. Становлення та розвиток європейської еколого-правової політики
- •102. Адаптація законодавства України до європейського права навколишнього середовища
35. Особливості кримінальної відповідальності в галузі екології
За порушення екологічного законодавства можлива кримінальна відповідальність. Вона передбачена 22 статтями чинного Кримінального кодексу і застосовується тільки судами за вчинення суспільне небезпечних екологічних правопорушень, тобто злочинів. Міри покарання за їх вчинення визначаються Кримінальним кодексом України. Як вид кримінального покарання за злочини, пов'язані з порушенням екологічного законодавства, застосовуються позбавлення волі, виправні роботи, штраф, конфіскація знарядь, засобів і предметів злочину.
Особливістю кримінальної відповідальності за екологічні злочини є те, що можливість її настання у ряді випадків залежить від попереднього (протягом року) застосування до винного заходів адміністративного впливу за такі ж протиправні дії. Це має місце, наприклад, при незаконному полюванні (ст. 161 Кримінального кодексу України), самовільному захопленні земельної ділянки (ст. 199 Кримінального кодексу України) та ін.
Кримінальна відповідальність за екологічні злочини – стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізуються засоби кримінально – правового покарання осіб, винних у здійснені екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної безпеки для НПС, природних ресурсів, життя і здоров’я людей.
Види злочинних діянь у галузі екології відповідно до Кримінального Кодексу України:
В сфері природноресурсових відносин:
самовільне заняття земельної ділянки (ст.199);
незаконна порубка лісу (ст.160);
незаконне видобування корисних копалин (ст.1621);
незаконне полювання (ст.161);
незаконне зайняття рибним, тваринним та іншим водним добуваючим промислом (ст.162);
жорстоке поводження з тваринами (ст.207);
В сфері охорони НПС і його компонентів:
забруднення водойм і атмосферного повітря (ст.228);
забруднення моря речовинами шкідливими для здоров’я чи для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст.228);
знищення і руйнування природних об’єктів (ст.207);
навмисне знищення або суттєве пошкодження лісових масивів шляхом підпалу (ст.89. ч. 2,3);
36. Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність передбачена Кодексом про адміністративні порушення України. Адміністративна відповідальність – це різновид суспільних відносин, у яких застосовується заходи адміністративного впливу (стягнення) за винні і протиправні діяння, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони НПС, забезпечення екологічної безпеки та екологічного права громадян.
Порушеннями екологічного права громадян є:
В галузі природноресурсових відносин:
порушення вимог загального природокористування;
перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів;
самовільне спеціальне природокористування;
псування і забруднення сільськогосподарських земель;
порушення правил використання земель;
приховування і перекручення даних земельного кадастру;
несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель або непреведення їх у стан придатний для використання за призначенням;
самовільне відхилення від проектів внутрішньогосподарського землеустрою;
порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр;
пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв;
експлуатація на водних об’єктах водозабірних споруд не забезпечених рибозахисним обладнанням;
порушення вимог щодо охорони надр;
самовільне випалювання сухої рослинності або їх залишків;
В галузі природоохоронних відносин:
порушення експлуатації природоохоронних об’єктів;
порушення вимог охорони НПС від неконтрольованого шкідливого біологічного впливу;
порушення правил і норм складування, зберігання, розміщення, утилізації, ліквідації і застосування відходів;
перевищення нормативів викиді і скидів забруднення речовин у НПС;
здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;
перевищення нормативу вмісту забруднюючих речовин у випадках пересувних джерел;
порушення строків і порядку внесення платежів за використання природних ресурсів і за забруднення НПС;
Види адміністративно – правових стягнень:
штраф;
вилучення об’єктів правопорушення;
позбавлення права заняття спеціальною діяльністю;
конфіскація знарядь правопорушення;
обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об’єктів.