Процесуальний порядок вчинення нотаріального провадження із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна

Дану нотаріальну дію за порядком її вчинення слід віднести до багатоетапних нотаріальних проваджень. Логічним є відокремлення трьох етапів провадження, що дасть можливість встановити певну послідовність дій нотаріуса при його вчиненні на кожному етапі.

Перший етап зводиться до отримання відомостей про необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, їх перевірка, оцінка та прийняття висновку про необхідність вчинення заходів до охорони спадкового майна.

Другий етап зводиться до зберігання майна, який має тривати до його отримання всіма спадкоємцями і який може супроводжуватись відчуженням частини майна, прийнятого на зберігання, у передбачених законом випадках.

Третій етап зводиться до дій нотаріуса щодо передачі спадкового майна спадкоємцям.

Кожний етап у своєму розвитку проходить три стадії, на аналізі яких ми зупинимося.

Перший етап даного нотаріального провадження .

1. Стадія відкриття зводиться до отримання відомостей про необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Під отриманням відомостей (повідомленнями) слід розуміти звернення заінтересованих осіб до нотаріуса за вчиненням даної нотаріальної дії як з усною, так і письмової заявою, оскільки Законом не передбачена обов'язкова письмова форма такого звернення* Проте, на думку авторів, заява, яка є підставою для вчинення даного нотаріального провадження, має містити у собі досить важливу та необхідну для нотаріуса інформацію, без наявності якої він не зможе вживати таких заходів. У цьому зв'язку заслуговують на увагу Методичні рекомендації для вчинення нотаріальних дій, пов'язаних Із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 р., (далі - Методичні рекомендації), де в додатку 1 запропоновано форму такої заяви. Тому в Законі України "Про нотаріат" має бути передбачена норма, яка б закріпила обов'язкову письмову форму та зміст заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Зміст заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна:

- найменування державної нотаріальної контори чи прізвище, ім'я та по батькові приватного нотаріуса із зазначенням нотаріального округу та адреси його робочого місця, найменування органу місцевого самоврядування чи консульської установи; ,

- прізвище, ім'я, по батькові заявника (фізичної особи), місце її проживання, ідентифікаційний номер чи реквізити інших заінтересованих осіб, які мають право на звернення до нотаріуса за вчиненням даної нотаріальної дії;

- прізвище, ім'я та по батькові спадкодавця, дату смерті (число, місяць, рік), останнє місце проживання (повна адреса);

- перелік майна, яке належало спадкодавцеві та щодо якого необхідно вжити заходів щодо охорони;

- місцезнаходження майна (повна адреса);

- вказівка на інших спадкоємців, їх прізвище, ім'я, по батькові, адреса місця проживання, знаходження, роботи, якщо вони відомі;

- підпис особи - заявника;

- дата подання заяви;

- додатки.

Щодо додатків, то ними мають бути документи, які підтверджують факти смерті спадкодавця, часу та місця відкриття спадщини, наприклад свідоцтво про смерть тощо, а також квитанція про сплату державного мита та ін.

Така заява згідно Методичних рекомендацій має, бути одразу зареєстрована у Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме (додаток 2).

Слід зазначити, що це провадження повинно мати певні чітко визначені зв'язки з провадженням із видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як бачимо, початок першого етапу не пов'язується лише з фактом відкриття спадщини, оскільки у більшості випадків таке нотаріальне провадження може мати місце при надходженні відповідних відомостей, наприклад, від органів опіки та піклування чи органів внутрішніх справ про смерть одинокої особи, але разом з тим поняття "місце відкриття спадщини вже застосовується. Тобто вчинення даного нотаріального провадження можливе як до, так і після відкриття спадщини.

2. Стадія підготовки зводиться до сукупності процесуальних дій нотаріуса, консула чи посадової особи органу місцевого самоврядування:

1) перевірка належності даного питання до їх компетенції;

2) встановлення особи, яка звернулась за вчиненням даного провадження, перевірка її повноважень, право - та дієздатності;

3) перевірка змісту заяви на відповідність її вимогам закону;

4) перевірка наявності спадкової справи, у разі її відсутності обов'язкове її заведення та негайна реєстрація у Спадковому реєстрі;

5) встановлення певних юридичних фактів та обставин, які необхідні нотаріусу для вчинення нотаріального провадження, та перевірка документів, які їх підтверджують:

- факт смерті спадкодавця;

- місце відкриття спадщини (місце проживання спадкодавця);

- встановлення майна, яке належало спадкодавцю та до якого слід вжити заходів щодо охорони;

- місцезнаходження майна чи його основної частини;

- хто управляє майном на момент звернення, чи вживалися попередні заходи щодо його охорони;

- наявність інших спадкоємців тощо.

6) надіслати доручення іншим нотаріусам (державним нотаріусам чи посадовим особам органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням складових частин спадкового майна, якщо вони знаходяться не за місцем відкриття спадщини;

7) повідомити спадкоємців та інших заінтересованих осіб, кредиторів про майбутній опис майна;

8) вирішити питання про залучення свідків, органу внутрішніх справ, представників ЖЕК, ЖБК.

9) перевірити правильність справляння державного мита та плати за вчинення нотаріальної дії...