- •1. Загальні положення
- •2. Техніка безпеки
- •3.Теми лабораторного практикуму
- •4. Контроль знань студентів
- •5. Зміст занять і навчальні завдання по темах
- •Тема 1. Оптичний мікроскоп. Техніка виготовлення штрихового рисунку
- •Тема 2. Слизовики: відділи Міксомікотові та Плазмодіофоромікотові
- •Тема 3. Відділ Оомікотові гриби
- •Тема 4. Відділ Хітридіомікотові гриби
- •Тема 5. Відділ Зигомікотові гриби. Порядок Мукоральні
- •Тема 6. Відділ Аскомікотові гриби. Класи: Сахароміцети та Тафриноміцети
- •Тема 7. Відділ Аскомікотові гриби. Порядки: Еризифальні та Клавіципітальні.
- •Тема 8. Відділ Аскомікотові гриби. Порядок Пецицальні гриби
- •Тема 9. Відділ Базидіомікотові: афілофороїдні та агарикоїдні гіменоміцети
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Відділ Базидіомікотові гриби: гастероміцети - дощовикові та веселкові
- •Тема 11. Відділ Базидіомікотові гриби: Класи: Устоміцети та Теліоміцети
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Відділ Синьо-зелені водорості
- •Тема 13. Відділ Жовто-зелені водорості
- •Тема 14. Відділ Бурі водорості
- •Тема 15 Відділ Діатомові водорості
- •Тема 16. Відділ Червоні водорості
- •Тема 17. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Вольвокальні, Хлорококальні та Сценедесмальні)
- •Тема 18. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Хетофоральні та Едогоніальні), клас Требуксієфіцієві (Хлореляльні)
- •Тема 19. Відділ Зелені водорості: клас Ульвофіцієві (Улотрихальні, Ульвальні, Кладофоральні)
- •Тема 20. Відділ Зелені водорості: класи Сифонофіцієві (Дазикладальні) та Харофіцієві (Зигнематальні, Десмідіальні, Харальні).
- •Тема 21. Лишайники.
Тема 5. Відділ Зигомікотові гриби. Порядок Мукоральні
Мета: Сформувати вміння розпізнавати мукоральні гриби за морфологічними ознаками вегетативного тіла та органами розмноження. На прикладі міцелію Rhizopus встановлювати функціональне призначення різних типів гіф (ризоїди, спорангієносці, столони).
Лабораторне обладнання: мікроскоп, бінокулярна лупа, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.
Об'єкти: Постійні препарати спорангіїв Rhizopus. Міцелій Rhizopus зі спороношенням (у закритих чашках Петрі).
Хід заняття: Пояснити провідні ознаки зигомікотових та мукоральних грибів. На прикладі Rhizopus ознайомитись із функціональним призначенням різних типів гіф (ризоїди, спорангієносці, столони). Звернути увагу на характерні ознаки чорної цвілі. Виконати завдання для індивідуальної роботи.
Завдання для індивідуальної роботи.
1. Розглянути під бінокуляром та замалювати декілька груп спорангіїв ризопуса із столонами та ризоїдами. Підписати спорангієносець, спорангій, столони, ризоїди.
2. Розглянути під мікроскопом на малому збільшенні постійні препарати спорангіїв Rhizopus та замалювати будову спорангієносця зі спорангієм. Підписати колонку, спори, комірець (залишок оболонки спорангія) та розгалужений неклітинний міцелій.
3. Записати систематичне положення збудника чорної цвілі (відділ, клас, порядок, рід).
Питання для самоконтролю.
1. За якими ознаками можна розрізнити чорну цвіль? Чому вона отримала таку назву?
2. Які найголовніші ознаки зигомікотових та мукоральних грибів?
3. Які функції виконують ризоїди, спорангієносці та столони?
Питання на самостійну підготовку. Ознайомитись із принципами поділу зигомікотових грибів на порядки. Біологія, екологія та значення в природі та житті людини мукоральних грибів. Біологія та особливості екології "хижих" зигомікотових грибів (пор. Zoopagales).
Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати цикл розвитку Pilobolus.
Література:
Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 299 – 305.
Тема 6. Відділ Аскомікотові гриби. Класи: Сахароміцети та Тафриноміцети
Мета: На прикладі Saccharomyces ознайомитись із характерними ознаками міцелію, що брунькується. Сформувати вміння розпізнавати дріжджі за типом міцелію. Сформувати вміння на мікроскопічному рівні розпізнавати (діагностувати) сумчасті гриби (за типом статевого спороношення). Навчитись діагностувати захворювання "кишеньки слив".
Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.
Об'єкти: свіжовиготовлена водна культура дріжджів, фіксовані деформовані (гіпертрофовані) плоди слив, постійні мікроскопічні препарати – зріз через деформований плід сливи.
Хід заняття: Пояснити провідні ознаки відділу Ascomycota та принципи поділу на класи. На прикладі Saccharomyces та Taphrina pruni ознайомитись із характерними ознаками класів Saccharomycetes та Taphrinomycetes. Виконати завдання для індивідуальної роботи.
Завдання для індивідуальної роботи.
1. Розглянути під мікроскопом та замалювати клітини Saccharomyces, підписати вегетативні клітини, вегетативне розмноження (брунькування).
2. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд плодів сливи, уражених Taphrina pruni.
3. Розглянути під мікроскопом та замалювати розріз через плід сливи, уражений Taphrina pruni. Підписати клітини сливи та аски з аскоспорами.
4. Записати систематичне положення обох представників (відділ, клас, порядок, родову, видову назви (останню – тільки для Taphrina pruni).
Питання для самоконтролю.
1. Будова та розмноження дріжджів.
2. Які зовнішні ознаки хвороби, збудником якої є Taphrina pruni? Як називається ця хвороба?
Питання на самостійну підготовку. Статевий процес дріжджів. Значення дріжджів та використання їх в біотехнологічних процесах та різних галузях харчової промисловості. Дріжджі – модельні об'єкти сучасної біології.
Завдання для самостійної роботи. Ознайомитись із іншими видами роду Taphrina, хворобами, які вони викликають, симптомами цих хвороб. Результати занести у таблицю:
Види роду Taphrina – збудники небезпечних захворювань рослин
Назва виду |
Назва хвороби |
Назва рослини, яка уражується |
Основні симптоми ураження |
Taphrina pruni |
|
|
|
Taphrina deformans |
|
|
|
Taphrina carpini |
|
|
|
Література:
Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 305 – 318.