Тема 20. Відділ Зелені водорості: класи Сифонофіцієві (Дазикладальні) та Харофіцієві (Зигнематальні, Десмідіальні, Харальні).

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників класів Siphonophyceae і Charophyceae, навчитись розпізнавати статевий процес – кон'югацію, ознайомитись із найбільш поширеними родами з цих класів, методикою просвітлювання препаратів водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетки з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, пінцет, 10% розчин соляної кислоти, скляна паличка чи піпетка для додавання кислоти.

Об'єкти: Acetabularia (загербаризовані зразки), Cosmarium (живий чи фіксований матеріал), Spirogyra (у вегетативному стані і на стадії кон'югації – фіксований матеріал), Chara (фіксованй матеріал).

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі. Ознайомитись з родовими ознаками досліджуваних об'єктів, методикою відмивання таломів Chara від вапна, виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розглянути та замалювати талом Acetabularia, підписати необхідні структури: ризоїдальна частина, парасолька, сегменти.

2. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

3. Приготувати препарати, знайти, розглянути і замалювати Cosmarium та Spirogyra, підписати необхідні структури:

-рід Cosmarium: замалювати клітину на великому збільшенні, підписати хлоропласт, піреноїди, клітинну оболонку, ядро;

-рід Spirogyra: замалювати фрагменти талома у вегетативному стані та під час драбинчастої кон'югації, підписати хлоропласти, піреноїди, ядро, цитоплазматичні тяжі тонопласта, копуляційні відростки, кон'югаційний канал, зиготу, оболонку зиготи;

-рід Chara: замалювати зовнішній вигляд талома, фрагмент талома з оогоніями й антеридіями на малому збільшенні (попередньо за допомогою соляної кислоти відмити препарат від вапна), підписати вузли, міжвузля, стебло, лист, стеблову кору, клітини вузла, прилистники, оогоній, яйцеклітину, кору оогонія, клітини коронки, антеридій, щитки.

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Будова та розмноження Acetabularia.

2. Морфологія та розмноження Spirogyra, Cosmarium, Chara.

Питання на самостійну підготовку. Принципи поділу зелених водоростей на класи, порівняльна характеристика класів Chlorophyceae, Trebouxiophyceae, Ulvophyceae, Siphonophyceae, Charophyceae. Родинні зв'язки зелених водоростей з вищими рослинами, дискусія про таксономічний статус харових водоростей.

Завдання для самостійної роботи. Скласти схеми життєвих циклів Acetabularia, Spirogyra, Cosmarium, Chara. Дати повну назву циклів.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с.204 – 224.

Тема 21. Лишайники.

Мета: Сформувати вміння за характерними ознаками розпізнавати в природі лихенізовані гриби (лишайники) та основні морфологічні та анатомічні типи слані лишайників.

Лабораторне обладнання: препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: гербарні зразки лишайників Graphis scripta, Xanthoria parietina та Evernia prunastri (або Ramalina).

Хід заняття: Пояснити природу лишайників як двокомпонентних живих систем. Сформувати уявлення про анатомічну будову різних типів слані. На прикладі Graphis scripta, Xanthoria parietina та Evernia prunastri ознайомитись із основними типами слані у лишайників. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Graphis scripta. Підписати накипну слань, апотеції.

2. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Xanthoria parietina. Підписати листувату слань, лопаті, апотеції.

3. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Evernia prunastri. Підписати „гілочки” кущистої слані.

4. Розглянути під мікроскопом та замалювати розріз через гомеомерну та гетеромерну слань. Підписати фікобіонт та мікобіонт.

Питання для самоконтролю

1. За якими морфологічними та анатомічними ознаками відрізняються накипні, листуваті та кущисті лишайники?

2. Які лишайники в першу чергу реагують на забруднення навколишнього середовища?

Питання на самостійну підготовку. Роль лишайників в природі та житті людини. Значення лишайників, як індикаторів забруднення навколишнього середовища.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 424 – 443.

Рекомендована література:

Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1990. – 204 с.

Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П., и др. Водоросли. Справочник.- К.: Наукова думка, 1989. – 606 с.

Дудка И.А., Вассер С.П.. Грибы: справочник миколога и грибника. – К.: Наукова думка, 1987. – 535 с.

Жизнь растений. Т.2 . Грибы / под ред. М.В.Горленко. – М.: Просвещение. – 1976. – 479 с.

Жизнь растений. Т.3 . Водоросли, лишайники / под ред. М.М.Голлербаха. – М.: Просвещение. – 1977. – 488 с.

Кондратьева Н.В. Прокариотические зеленые водоросли - Prochlorophyta Lewin (обзор литературных данных). - Альгология, 1991, т.1, N3, с.87-101.

Курс низших растений / под ред.М.В.Горленко. – М.:Высшая школа, 1981. – 520 с.

Микроорганизмы – возбудители болезней растений. Справочник / Билай В.И., Гвоздяк Р.И., Скрипаль И.Г. и др.; Под ред. Белай В.И. – Киев: Наук. думка, 1988. – 552 с.

Топачевский А.В.,Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. - К.: Вища школа, 1984. – 334 с.

1Згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури (МКБН), правильною науковою назвою таксона є латинська назва.