9. Теорії походження Київської Русі

Походження Київської Русі є одним із дискусійних в українській та зарубіжній історіографії. Перші пояснення проблеми здійснені середньовічними літописцями, які пов'язували формування Русі зі скіфами, кельтами та сарматськими племенами аланів та роксоланів. У XVIII ст. члени Петербурзької Академії Наук Г.Байєр та Г. Міллер висунули норманську концепцію походження Русі. Вчені обґрунтовували свою гіпотезу, посилаючись на літописну легенду про запрошення варягів очолити ільменські слов'янські племена. Першим, хто заперечив висновки Г.Байєра та Г.Міллера, став М.Ломоносов, який вказав на хибність позиції норманістів. На противагу перебільшенню ролі варягів у створенні Київської Русі М.Ломоносов висунув гіпотезу про вирішальний вплив східних слов'ян на державотворчі процеси на території Східної Європи.

Помилкою прихильників обох теорій було використання хибної методологічної засади про виникнення держави. Дослідники розглядали її створення як одномоментну дію, спричинену волею історичної особи. Суперечки про назву держави, про етнічне походження династії Рюриковичів, про її внесок у створення найбільшої європейської держави середньовіччя визначали перелік дискусійних проблем у XVIII — початку XX ст.

Обґрунтовуючи норманську концепцію, її прихильники висували такі тези: 1) більшість імен руських послів, зафіксованих у договорах Русі з Візантією (911, 944 рр), мають варязьке походження (Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін.); 2) візантійський імператор Костянтин Багрянородний у книзі „Про управління імперією називає дніпровські пороги як руськими, так і слов'янськими назвами; 3) деякі ісламські географи та мандрівники IX-X ст. розрізняють русів та слов'ян; 4) у середині XI ст. фіни називали шведів „руотси".

Противники норманізму переконували, що:

1) один з найдавніших арабських письменників Ібн-Хардабег (бл. 840-880 рр.) у своїй праці русів називає слов'янським племенем;

2) назва „Русь" слов'янського походження, оскільки схожа з назвами річок Рось, Роставиця, Руса;

3) у Скандинавії жодне джерело не вказує плем'я або народ русів;

4) археологічні матеріали з міст Київської Русі свідчать про фрагментарність варязького впливу на економічне й культурне життя населення.

Окрім норманської та антинорманської версій відома ще й хозарська гіпотеза О. Пріцака, відповідно до якої поляни за своїм походженням не слов'янське, а хозарське плем'я. Проте така концепція не підтверджується історичними та археологічними матеріалами.

Версії про походження державності східних слов'ян мають свої сильні та слабкі місця, і дискусіям немає кінця. Однак вчені давно вказували на помилковість окремих положень усіх концепцій та гіпотез про походження Русі Тому більшість сучасних дослідників застосовують більше матеріалів та джерел, які дають змогу повніше таі об'єктивніше висвітлити передумови, політичні, економічні, культурні засади формування державності у східних слов'ян.

Таким чином, формування Київської Русі не було заслугою запрошених з-за моря варягів чи впливом хозар, а відбулося внаслідок складного і тривалого суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного розвитку східнослов'янських племен.