Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта)

Діагностичні обстеження та консультації

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування, очікувані результати

Тривалість лікування

Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)

Види діагностичних обстежень

Тривалість

Кратність

1. Збір скарг

Збір анамнезу

2.Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ

4. Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС)

кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин, калій, натрій

5. ЕКГ у 12 відведеннях

6. Ехо-КГ

7. Рентгенографія ОГК

Додаткові дослідження:

1. Доплер-ЕхоКГ з оцінкою показників скорочувальної функції лівого шлуночка

2. Сечова кислота

3. Загальний білок крові при СН ІІБ – ІІІ ст

4. Коагулограма

5.Гормони щитовидної залози

до 15 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.

до 3-х діб

до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 3-х діб

до 3-х діб

до 3-х діб

у приватній лабораторії за згодою пацієнта

у приватній лабораторії за згодою пацієнта

щоденно, крім вихідних та святкових днів

при поступленні

щоденно, крім вихідних та святкових днів

- // -

1 раз в 10 днів

при поступленні, далі – за потребою

при

поступленні, далі – за

потребою

одноразово

1 раз в рік

за потребою

за потребою

за потребою

за потребою

за потребою

Обов’язкового асортименту:

Хворі повинні отриму-вати комплексну фарма-котерапію із застосува-нням:

1. Інгібіторів АПФ, які показані всім хворим з систолічною дисфункцією протягом невизначено тривалого часу.

2. β-адреноблокаторів, показані пацієнтам ІІ-ІV ФК, які вже отримують інгібітор АПФ. У хворих з СН і систолічною дисфункці-єю ЛШ із препаратів цієї групи дозволено викори-стовувати тільки мето-пролол сукцинат (петардна форма), карведілол, бісо-пролол, небівалол.

3. Салуретиків, які до-цільно застосовувати при наявності ознак затри-мки рідини або для про-філактики останньої у хворих із схильністю до такої.

4. Антагоністів альдосте-рону. Використовують спіронолактон тимчасо-во, як діуретичний засіб, та

тривало - у пацієнтів ФВ ЛШ <35% з метою по-ліпшення прогнозу ви-живання (в даному разі у дозі 50мг на добу.

5. Івабрадину- пацієнтам ІІ-ІІІ ФК з ФВ ЛШ < 35% та синусовим ритмом з частотою > 70 на хв.., які отримують стандартну фармакотерапію ХСН, з метою зниження ризику смерті та госпіталізацій, зумовлених СН.

6. Блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ, які пока-зані при непереноси-мості інгібіторів АПФ.

7. Серцевих глікозидів, головним чином дігок-сину. Найбільш доцільно застосування дігоксину при наявності тахісистолічного варі-анту фібриляції перед-сердь.

8. Неглікозидних інутропних засобів (допамін, добута мін, левосимендан) з метою тимчасового поліпшення гемодинаміки, в умовах стаціонару при тяжкій некомпенсованій СН, за наявності ознак периферичної гіпоперфузії та олігурії, рефрактерних до інших терапевтичних засобів.

9. Нітратів, внутрішньо-венно – при наявності ознак лівошлуночкової

недо-статності – з відміною після стабілізації гемоди-наміки. Тривале застосу-вання доцільно лише у хворих з супутній стено-кардією.

10. Антикоагулянти пока-зані пацієнтам з постійною, персистуючою або пароксизмальною формами фібриляції передсердь, тромбоембо-лічними ускладненнями в анамнезі, з тромбами в порожнинах серця, а також з мітральним стенозом, з протезованими клапана-ми серця та після перенесеної тромбоемболії легеневої артерії. Обов’язковий контроль міжнародного нормалізованого спів-відношення (МНО). При неможливості визначення МНО – визначення протромбінового індексу.

Додаткового асортименту:

1. При пароксизмальної фібриляції передсердь або життєвонебезпечних шлуночкових аритміях з профілактичною метою показаний аміодарон.

2. При артеріальної гіпертензії – її медика-ментозна корекція.

Одужання або поліп-шення клінічного ста-ну хворих після хірур-гічного лікування. При консервативній терапії - відсутності прогресуванні СН, підвищення толеран-тності до фізичного навантаження, зниже-ння частоти госпіта-лізацій.

Поліпшення клінічно-го стану, підвищення толерантності до фізи-чного навантаження.

Хворі потребують щоденного застосу-вання препаратів. Терміни стаціонар-ного лікування ви-значаються ступе-нем СН та ефектом від препаратів, в середньому 12-14 день.

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія ОККД:

140

ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126

Рентгенкабінет:

137

Кабінет функціональної діагностики:

126

Клінічна лабораторія ОККД:

140