- •Лаб. Р. 14 Інспектування риби
- •1. За якими органолептичними показниками проводять дослідження свіжої риби
- •2. Яка ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби
- •3. Які органолептичні показники риби сумнівної свіжості? Ветеринарно-санітарна оцінка.
- •4. Вади риби "Сирність", "Окис", "Затяжка" Вади риби сумнівної свіжості
- •“Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •6. Особливості інспектування охолодженої риби. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •7. Особливості інспектування свіжомороженої риби. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •9. Особливості інспектування солоної риби. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •10. Вади солоної риби. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •11. Особливості інспектування копченої риби. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •12. Особливості інспектування в’яленої і сушеної риби. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •13. Інспектування риби, ураженої шкідниками рибних продуктів.
- •14. Правила відбору проб
- •15. Вимоги до бактеріоскопії Бактеріоскопія
- •17. Ветеринарно-санітарна оцінка риби за анізакідозу
14. Правила відбору проб
Риба свіжа, морожена, охолоджена: для фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень відбирають середню пробу - 500 г; для токсикологічних - 500г – 1 кг; для іхтіопатологічних показників – 5 кг.
Риба гарячого, холодного копчення: для фізико-хімічних досліджень відбирають середню пробу - 500 г; мікробіологічних 200г; для токсикологічних - 200г – 1 кг; для іхтіопатологічних показників – 300г.
15. Вимоги до бактеріоскопії Бактеріоскопія
На предметних скельцях роблять два мазки-відбитки: один із поверхневих шарів м’язів, розміщених під шкірою, другий – із м’язової тканини глибоких шарів, що знаходяться біля хребта. Готові препарати фарбують простим методом (по Граму). Під мікроскопом підраховують середню кількість мікроорганізмів в одному полі зору.
17. Ветеринарно-санітарна оцінка риби за анізакідозу
Відбір проб для лабораторних досліджень
Якщо маса риби 100-500г відбирають 10-50 екземплярів; 500г-1 кг –5-10; 1-3 кг – 2-5; більше 3 – 2 шт. Проби відбирають з 3 точок кожної транспортної тари і формують об’єднану пробу.
Спочатку рибу досліджують візуально. Роблять розтин риби і оглядають внутрішні органи, потім досліджують скелетні м’язи. Для цього роблять множинні навкіс розрізи шарами товщиною 0,3-0,5 см ближче до голови риби. Розглядають під добрим освітленням, бо колір паразита часто співпадає з кольором м’яса. З метою виявлення збудника використовують також компресоріум. Можна також досліджувати фарш, який розкладають на склі (0,5 кг тонким шаром). Під скло підводять лампу. Анізакіди світяться рожевим кольором.