Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою навчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Змістовний модуль 5. Дихальна система.

Цілі.

1. Аналізувати інформацію про розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.

2. Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів дихальної системи.

3. Аналізувати інформацію про будову органів дихальної системи.

4. Аналізувати інформацію про будову органів ендокринної системи

Тема № 28 Зовнішній ніс, порожнина носа і її придаткові пазухи. Гортань. Щитоподібна і прищитоподібні залози.

Актуальність теми: для стоматологів полягає в глибокому вивченні верхніх і нижніх дихальних шляхів, будови слизової оболонки порожнини носа, приносових пазух, носоглотки і гортані В цих органах повітря очищується, зігрівається і зволожується – в цьому полягає перевага носового дихання. Окрім цього, тут відбуваються реакції на рівні клітинного імунітету (лімфатичне кільце Пірогова). Приносові пазухи заповнені повітрям і пов'язані з носовими ходами. Їх гнійне запалення – це запалення носової порожнини і глотки. Крім того пазухи служать резонаторами повітря. Верхній носовий хід – орган нюху. Аномалії і травми зовнішнього носа, перегородки і твердого піднебіння, альвеолярних відростків і зубів вимагають оперативного лікування (заяча губа, вовча пасть, роздвоєння носа, хобітковый ніс і ін.) Знання будови зовнішнього носа і порожнини носа, як частини верхніх дихальних шляхів необхідно для вивчення подальших розділів анатомії, для розуміння фізіології і патології дихання, а також навчання на клінічних кафедрах в плані знання розповсюдження запальних процесів або оперативних втручань.

Дані анатомії гортані, як частини|частки| дихального апарату, необхідні для вивчення фізіології дихання, голосоутворення|, крім того, знання нормальної будов|споруди|и необхідні для засвоєння подальши|наступних|х розділів анатомії, для навчанн|вчення|я на клінічних кафедрах в плані розгляду патологічних процесів і оперативних втручань.

Знання будови|споруди|, топографії і розмірів щитоподібної і прищитоподібних| залоз необхідно лікаря|лікаркам|м всіх профілів, у тому числі і стоматологам для оцінки гормонального фону і рівня впливу гормонів в різні вікові періоди на зростанн|зріст|я і розвиток кісток, роботу нервової системи, рівень основного обміну, визначення гипо-| і гіперфункції ендокринних залоз (мікседема, недоумст|слабоумство|во, базедова| хвороба). з метою постановки правильного діагнозу або оперативного втручання, а також для вивчення подаль|наступних|ших розділів анатомії.

Ціль навчання (загальна). Вміти оцінювати інформацію про будову носа, гортань, щитоподібну і при щитоподібних залоз для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.