- •Інженерія програмного забезпечення
- •Загальні вимоги до програмного забезпечення
- •Процеси життєвого циклу програмного забезпечення
- •Керування процесом проектування програмного забезпечення
- •Прототипування програмних систем.
- •Архітектурне проектування програмних систем
- •Архітектура розподілених систем
- •Проектування систем реального часу
- •Об‘єктно-орієнтоване проектування програмних систем.
- •Візуальне проектування об‘єктно-орієнтованих систем
- •Динамічні моделі об‘єктно-орієнтованих систем
- •Моделі реалізації об‘єктно-орієнтованих програмних систем
- •Проектування інтерфейсу користувача
- •Тестування програм та систем
- •Структурне тестування програмного забезпечення.
- •Методи та засоби автоматизації тестування програмного забезпення
- •Системне програмування
- •Дати оцінку основним правилам автоматичного перетворення типів.
- •Розкрити сутність адресної арифметики при роботі з вказівниками.
- •Обґрунтувати алгоритм та представити програмний код для реалізації програми, що сумує з 0 по 3 біт першого числа та з 3 по 6 біт другого числа.
- •Розкрийте поняття програмна модель мікропроцесора.
- •Проаналізувати типи даних в мові асемблер.
- •Проаналізувати особливості роботи із масивами в мові асемблер.
- •Проаналізувати структуру програми мовами програмування з родини асемблерів(синтаксис ассемблера).
- •Організувати на асемблері ехе-програму, щоб перекодувати символи строки шляхом додавання до літери строки кодів символів таблиці(Код мовою Asembler).
- •Організувати ехе-програму , щоб перекодувати символи з однієї таблиці в іншу(код мовою асемблера).
- •Організація баз даних
- •Моделі даних: ієрархічна, мережева, реляційна, об‘єктно-реляційна, нереляційна.
- •NoSql або постреляційні бази даних
- •Реляційна модель даних. Операції реляційної алгебри.
- •Нормалізація відношень при проектування реляційної моделі.
- •Поняття первинних ключів. Роль функціональних залежностей. Зовнішні та батьківські ключі.
- •Нормалізація відношень: перша, друга та третя нормальні форми
- •Визначення другої нормальної форми. Правило приведення. Повна функціональна залежність.
- •Визначення третьої нормальної форми. Правило приведення. Транзитивна залежність.
- •Семантичне моделювання та когнітивний аспект.
- •Проектування баз даних: концептуальне, логічне, фізичне
- •Модель «сутність-зв‘язок» або er-модель
- •Нормалізація даних в er-моделі
- •Case-засоби проектування баз даних.
- •Мова маніпулювання даними sql. Побудова запитів.
- •Адміністрування даних. Засоби підтримки цілісності баз даних
Нормалізація даних в er-моделі
Нормалізація - це техніка проектування бази даних, яка зменшує надмірність даних та усуває такі небажані характеристики, як аномалії вставки, оновлення та видалення. Правила нормалізації поділяють більші таблиці на менші таблиці та пов'язують їх за допомогою зв'язків.
Остаточна мета нормалізації зводиться отримання такого проекту бази даних, у якому кожен факт виникає лише одному місці, тобто. виключено надмірність інформації. Це робиться не стільки з метою економії пам'яті, скільки для виключення можливої суперечливості даних, що зберігаються.
На використанні різновидів ER-моделі засновано більшість сучасних підходів до проектування баз даних (головним чином реляційних). Модель була запропонована Ченом (Chen) у 1976 р. Моделювання предметної області базується на використанні графічних діаграм, що включають невелику кількість різнорідних компонентів. У зв'язку з наочністю представлення концептуальних схем баз даних ER-моделі набули широкого поширення в системах CASE, що підтримують автоматизоване проектування реляційних баз даних. Серед безлічі різновидів ER-моделей, один з найбільш розвинених застосовується в системі CASE фірми ORACLE.
Перевага ER-діаграм в тому, що вони дозволяють наочно уявити взаємозв'язок об'єктів предметної області і при цьому немає необхідності в маніпулюванні безліччю атрибутів при нормалізації, як це має місце у методі декомпозиції.
Ключовими для цього методу є поняття сутність та зв'язок.
Сутність – це реальний або репрезентований об'єкт, інформація про який повинна зберігатися і бути доступна
Зв'язок – це графічно зображувана асоціація, яка встановлюється між двома сутностями.
Нормальні форми ER-діаграм мають багато спільного із нормалізацією реляційних відносин.
Для першої нормальної форми ER-схеми характерно відсутність повторюваних атрибутів. Здійснюється виявлення так званих неявних сутностей та освіту на їх основі нових сутностей.
Для другої нормальної форми характерною є відсутність атрибутів, що залежать від частини унікального ідентифікатора сутності. За підсумками цієї частини унікального ідентифікатора виділяється окрема сутність.
Для забезпечення третьої нормальної форми необхідно усунути атрибути, що залежать від атрибутів, що не входять до унікального ідентифікатора. На основі цих атрибутів також будуються нові сутності.
У ряді випадків при проектуванні моделі предметної області основних понять ER-моделі недостатньо, тоді використовуються розширені можливості технології створення ER-моделей, серед них можна виділити такі конструкції:
1) домени. Під терміном домен в даному випадку слід розуміти наведений набір правил, які є спільними для атрибутів, на які поширюється дія цього домену. Переваги використання доменів є очевидними: визначивши правило один раз, можна додавати його до атрибутів різних сутностей з метою стандартизації їх характеристик;
2) супертипи сутностей. Цей елемент моделі присутній не у всіх засобах проектування ER-діаграм, проте наявність його забезпечує можливість успадкування типу сутності, виходячи з одного або декількох так званих супертипів;
3) підтипи сутностей. Будь-яка сутність ER-діаграми може бути поділена на кілька підтипів, кожен з яких повинен містити загальні атрибути та/або зв'язки. Підтипи можуть визначати власні атрибути та/або зв'язки, характерні для конкретного підтипу.