Міністерство освіти і науки України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра “Іноземна філологія і переклад”

Курсова робота

З дисципліни: “Вступ до перекладознавства”

На тему: “Основи перекладу античної міфології”

Виконав:

Студент групи ФілН-21004б

Желіба Богдан Андрійович

Зміст

Y

Вступ 3

1)Античність як дискурс новочасної літератури 5

2)Лінгвостилістична характеристика античної міфології 7

3)Лексичні особливості перекладу 10

4)Стилістичні особливості перекладу античної міфології 13

5)Комунікативний аспект перекладу 17

6)Перспективи перекладача античної міфології 22

Висновки 25

Список літератури 26

Вступ

Актуальність теми дослідження. Теорія перекладу є в наші дні вже цілком розробленою наукою, але питання перекладу художнього, як найменш піддається формалізації, розроблені в ній поки що найслабше. У силу неминучої описовості вони у рамки швидше історії. Ряд доданків теорії перекладу успадковано вже від античності і розглядається з погляду вчення про наслідування.

Правда, «змагальний вид» перекладу і наслідування в Середньовіччі та Відродженні, що спирається на концепцію varia tratatio («різна обробка», що передбачає передачу сюжету при відмінності стилістичних прийомів від оригіналу; варіант imitatio, що передував їй за часом, наслідування стилю, передбачав, на до іншого сюжету) був швидше парафразу, ніж переклад у нашому розумінні. Проблеми буквальності перекладу спочатку були пов'язані вже не з античною, а з християнською традицією, що бере початок від святого Єроніма, і спочатку обмежувалися необхідністю «точного» перекладу Біблії та отців церкви. Саме встановлення терміна «переклад» можна пов'язати з відходом від концепції imitatio та поділ перекладу та наслідування на два різні жанри; саме тоді пізньолатинське translatare змінюється новим traduire. Граматично-риторичне розуміння терміна translation сягає корінням в античність: translatio - це стежка, «перенесення сенсу». Історична семантика поняття translatio(n) обумовлює розуміння перекладу як тлумачення тексту, витяг його прихованого сенсу. З іншого боку, історія терміну передбачає в перекладі переклади з давніх авторів; у вузькому плані це можна розуміти як переклад з латині новою мовою, у широкому - як конкретне втілення ідей translatio studii, які займали розуми гуманістів. Весь цей контекст йде під час перекладу з мов «легких». Ось можливі витоки уточнення, яке робить Сервантес, перефразовуючи Луїса де Сапату. Таким чином, переклади античних авторів виявляються між двома традиціями -точного перекладу християнських текстів і вільної переробки-адаптації текстів сучасними мовами. У час до них застосовувалися різні перекладацькі прийоми, висхідні до різних літературним традиціям. Обов'язковим їм залишається одне: імпліцитно гадане глибоке знання перекладачем особливих реалій античної епохи - а ступінь знайомства з нею читача визначала суть перекладацької стратегії. Translatio auctorum у контексті translatio studii (а воно, у свою чергу, у контексті translatio imperii) і сформувало феномен «перекладу давніх» у різні епохи національних культур. Культурологічне значення перекладацьких концепцій підтверджується у тому числі й тим, що саме дискусії про переклади Гомера Де Ла Мота та Дасьє дали нову силу «суперечку про давні та нові».

Метою даного дослідження є охарактеризувати основи перекладу античної міфології.

Обєктом дослідження є антична міфологія.

Предметом дослідження є переклад античного міфу.

Структурно робота складається з вступу, шести пунктів, висновків, списку літератури.