• Природа, поняття та ознаки судової влади.

У роботах останнього часу постійно висвітлюються різні аспекти історичного розвитку судової влади, піднімаються особливості цього феномена, пов'язані, насамперед з пристроєм судової системи, методом реалізації судової влади. Проте ще немає досліджень узагальнюючого характеру, в яких судова влада розглядався б як інститут політичної системи сучасного суспільства.

Одні дослідники визначають судову владу як сукупність діючих в Україні судів, які здійснюють правосуддя; інші ототожнюють судову владу з методом її реалізації - правосуддям.

Поняття «судова влада», «судова система», «правосуддя» - родинні, але не тотожні.

Влада - категорія багатогранна, тому її слід розглядати як функцію управління, засіб нав'язувати свою волю, примус, врешті-решт, владних відносин. Судової влади притаманні всі складові, які лежать в основі влади. Владні відносини - як елемент судової влади, крім того, характеризуються наявністю правових норм, які надають можливість суду виносити рішення, обов'язкові до виконання, вираженням волі суду до всіх учасників відносин, яке забезпечується застосуванням правових санкцій у разі невиконання цієї волі. Для судової влади характерна наявність, як правило, не менше двох суб'єктів відносин, одним із яких є суд.

Основу судової влади становить сукупність судових органів, які наділені різною компетенцією. Головним їх призначенням є вирішення правових конфліктів, які виникають у суспільстві між людьми, між людиною і державою, між різними структурами держави. Інакше кажучи, судової влади належить особлива роль - роль арбітра в суперечках про право. Суб'єктом, який здійснює судову владу, виступає не будь-який державний орган, а лише суд з притаманними лише йому можливостями впливу на поведінку людей і соціальні процеси.

Роль судової влади в механізмі поділу влади полягає ще й у стримуванні двох інших гілок влади в межах конституційної законності шляхом здійснення конституційного судочинства і судового контролю за ними.

Таким чином, судова влада - це специфічна гілка державної влади, яка реалізується уповноваженими на те спеціальними органами - судами, її призначенням є вирішення всіх виникаючих в суспільстві правових конфліктів. Судова система судової влади складає судоустрійну її частину.

На думку Г.Омельяненко, судова влада є органом здійснення судового контролю, арбітром у вирішенні правових конфліктів між громадянином і державою, між громадянами, юридичними особами шляхом судочинства в конституційних, цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах.

Російський правознавець В.Чіркін вважає, що носієм окремої гілки державної влади (судової) є тільки суд. Під здійсненням судової влади він розуміє діяльність кількох різних ланок, ступенів загальних і спеціальних судів, маючи на увазі суди першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій.

З наведених вище висловлювань можна зробити висновок, що термін судова влада відображає призначення судів і юридичну природу їх діяльності - здійснення одного з різновидів державної влади, а саме - судової. Вона покладається на всю сукупність системи судових органів від нижчих до вищих.

Судова влада - це той політичний і правовий феномен, який адекватно відображає прагнення побудувати на українській землі правова держава, заснована на доктрині поділу влади. Ця влада за своїм призначенням, функціональними особливостями має перед іншими гілками влади перевага в тому, що не існує такої діяльності держави в особі її органів, яке не підлягало б судовому контролю.

Наведене визначення судової влади не є вичерпним, сутність цього феномена можна розуміти лише при дослідженні його ознак і функціональної спрямованості.

Судова влада:

1) реалізується у різних правових формах, у тому числі, у вигляді конституційного судочинства, здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції та шляхом вирішення спорів в господарських судах;

2) характеризується незалежністю, самостійністю і відособленістю. Забороняється втручання у вирішення справ, що розглядаються судами;

3) здійснюється в суворій відповідності з встановленим процесуальним порядком (процедурою) конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного та господарського судочинства.

Судова влад має свої ознаки. Саме через ознаки її відрізняють від інших гілок державної влади. У підручнику «Організація судових і правоохронних органів» під редакцією професора Марочкіна І.Є. виділено загальні та специфічні ознаки.

Загальні ознаки судової влади.

1. Соціальний характер влади.

2.Структура владовідносин

3.Цілеспрямованість влади.

4.Вольовий характер влади.

5.Регулююче й організаційне призначення влади.

6.Примусовий характер влади.

1. Соціальний характер влади.

Влада завжди притаманна людській спільноті. Без неї соціум існувати не може. Судова влада належить до сфери соціальних відносин. Вона не поширюється безпосередньо на тваринний світ, на природні явища. Але якщо останні становлять елемент соціальних відносин (наприклад, щодо їх використання, права власності на них тощо), то судова влада може поширюватися і на них. Але її дія може бути лише опосередкована через соціальні відносини, тобто через взаємовідносини людей або поведінку окремого індивіда.

Потреба суспільства в особливій сфері розв'язання юридичних справ визначається в першу чергу неминучістю й систематичністю виникнення в ньому низки конкретних ситуацій, здебільшого конфліктного характеру, що потребують постійного вирішення на підставі встановлених державою правил шляхом підведення конкретних обставин під найбільш тилові можливості врегулювання поведінки людей.

Обов'язковий характер актів судової влади, забезпеченість їх засобами примусового виконання свідчать, що суд у взаємовідносинах із суб'єктами судочинства є саме органом влади, який, будучи інститутом із владними повноваженнями, впливає на їх поведінку.