3. Співвідношення діяльності прокуратури України та інших владних структур.

Виходячи із функцій які покладені на органи прокуратури України та закріплені в ст. 2 Закону України «Про прокуратури» органи прокуратури тісно взаємодіють із судами, правоохоронними органами, що займаються розслідуванням кримінальних правопорушень та виконанням покарань. Також слід відмітити, що органи прокуратури здійснюють міжнародне співробітництво з правоохоронними органами іноземних країн та різними міжнародними інституціями так, наприклад при екстрадиції.

4. Сутність, задачі прокуратури. Принципи організації і діяльності прокуратури.

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року визначено засади, на яких ґрунтується діяльність прокуратури. До них належать:

- верховенство права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

Принцип верховенства права вперше на національному рівні був закріплений у п.1 ст.8 Конституції України. Розуміння його сутності знайшло своє відображення у тлумаченні, яке було надано Пленумом Верховного Суду України у п.1 постанови від 1 листопада 1996 р. за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя": "Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Провівши аналіз міжнародно-правових документів, слід виокремити обов'язкові елементи верховенства права: законність, у тому числі прозорий, підзвітний і демократичний процес прийняття законодавства; правова визначеність; заборона на свавілля; доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами; дотримання прав людини; недискримінація та рівність перед законом.

- законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність;

Законність як одна з основних засад діяльності– вимога, згідно з якою працівники органів прокуратури повинні діяти в рамках правових норм та в ім'я їх реалізації.

Відповідно до ст.9 КПК України на прокурора покладений обов’язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

• територіальність;

Статтею 7 Закону визначено систему органів прокуратури, до якої входить: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури та військові прокуратури.

Також зазначено, що у разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури.

• презумпція невинуватості;

Прокуратура здійснює функцію підтримання публічного обвинувачення в суді, прокурори прокуратури здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням і тому, для повного і неупередженого розслідування і судового розгляду кримінальних правопорушень, слід неухильно дотримуватись усіх конституційних принципів та засад кримінального провадження.

Презумпція невинуватості – це правове положення, відповідно до якого обвинувачений (підсудний) вважається невинуватим, поки його вину не буде доведено в установленому законом порядку, причому винуватою особа може бути визнана в обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили.

Презумпція невинуватості є Конституційним принципом, закріпленим ст.62 Конституції України. Також ст. 7 КПК України серед засад кримінального провадження вказане дане правове положення, яке уже більш детальніше розкривається у ст..17 КПК України. Основними складовими даного принципу є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину., обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а також у разі скасування вироку суду, як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Окрім того, важливими постулатами презумпції невинуватості є положення про те, що усякий сумнів щодо доведення обвинувачення, який не можна усунути, тлумачиться на користь обвинуваченого; обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях; не доведена винуватість є доведеною невинуватістю; обов’язок доведення лежить на органах обвинувачення й не може перекладатися на обвинуваченого та його захисника; визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише в сукупності з іншими доказами.

- незалежність прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків;

Стаття 16 Закону передбачила основні гарантії незалежності прокурора. Зазначено, що незалежність прокурора забезпечується: особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора; функціонуванням органів прокурорського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

• політична нейтральність прокуратури;

Передбачає утримання прокурора від демонстрації власних політичних поглядів та свого ставлення до політичних сил, партій, блоків, недопущення їх впливу на виконання посадових обов'язків, підпорядкованість діяльності прокурора виключно завданням держави.

- недопустимість незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

Працівники органів прокуратури з метою належного здійснення покладених на них повноважень мають право лише у випадках і в порядку, передбачених Законом, звертатися до органів виконавчої влади, законодавчої та судової влади.

- повага до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

Відповідно до положень ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

- прозорість діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

Він включатиме рейтинговий підхід до визначення кандидатів, відкриті оголошення про наявні вакансії, складання іспиту у формі анонімного тестування та професійну підготовку в Національній академії прокуратури. Так само на конкурсній та прозорій основі відбувається переведення прокурорів з однієї прокуратури до іншої.

- неухильне дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Сприяти утвердженню особистих та ділових якостей має Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схвалений Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28.11.2012 року.

Підсумовуючи, варто зазначити, що принципи як такі є базою, підґрунтям, на основі яких видаються юридичні акти і здійснюється весь процес правового регулювання. Вони в сукупності є своєрідним каркасом, який є ніби основою для всіх актів, якими регулюється організація і діяльність прокуратури України. Отже, з впевненістю можна сказати, що будь-які принципи які регулюють діяльність органів прокуратури України – про загальноправові, галузеві чи міжгалузеві, закріплені в Конституції України, в кодексах чи інших законах, є тими основними положеннями, які визначають, поряд з функціями органів прокуратури, напрямки та межі їх діяльності.