Сырная Гистология
.pdft.me/rapeture 
Мультиполярні нейрони спинного мозку:
(1)корінцеві - їхні аксони покидають спинний мозок через передні роги;
(2)пучкові - їхні аксони йдуть від ядра до ядра, від сегмента до сегмента або утворюють висхідні шляхи до головного мозку;
(3)вставні (внутрішні) - їхні аксони не виходять за межі сірої речовини.
***Біла речовина спинного мозку: канатики, їх структурний склад, функціональне значення. Провідні шляхи.
1.Задній канатик містить такі провідні шляхи:
1)тонкий пучок (пучок Голля);
2)клиновидний пучок (пучок Бурдаха);
3)задній власний пучок;
4)корінцева зона
2.Бічний канатик містить такі провідні шляхи:
1)задній спинно-мозочковий шлях (пучок Флексіга);
2)передній спинно-мозочковий шлях (пучок Говерса);
3)латеральний спинно-таламічний шлях;
4)латеральний кірково-спинномозковий шлях;
5)червоноядерно-спинномозковий шлях (пучок Монакова);
6)оливо-спинномозковий шлях;
7)латеральний власний пучок.
3.Передній канатик містить наступні тракти:
1)покрівельно-спинномозковий шлях;
2)передній кірково-спинномозковий шлях;
3)ретикулярно-спинномозковий шлях;
4)передній спинно-таламічний шлях;
5)медіальний поздовжній пучок;
6)присінково-спинномозковий шлях;
7)передній власний пучок
4.Спеціальна гістологія. Нервова система.*Морфологічна основа діяльності нервової системи. Органи нервової системи і їх місце в рефлекторних дугах. Соматична рефлекторна дуга: локалізація нейронів в органах нервової системи, міжнейронні зв'язки, функціональне значення соматичних рефлекторних дуг.
Функціонально розрізняють соматичну та вегетативну (автономну) нервову систему
Воснові функціонування нервової системи лежать рефлекторні дуги - ланцюжки нейронів, які передають нервові імпульси від чутливих нервових закінчень (рецепторів) до рухових або секреторних закінчень (ефекторів) у складі робочих органів.
t.me/rapeture 
Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: аферентного, дендрит якого закінчується рецептором, а аксон передає імпульс на дендрит еферентного нейрона; еферентний нейрон по своєму аксону надсилає імпульс до ефектора у робочому органі.
Складні рефлекторні дуги містять між аферентним і еферентним нейронами одну або декілька асоціативних нервових клітин (інтернейронів). Нервове збудження по рефлекторній дузі передається лише в одному напрямку, що має назву фізіологічної (або динамічної") поляризації нейронів.
t.me/rapeture 
**Вегетативна рефлекторна дуга: локалізація та функціональне значення нейронів, міжнейронні зв'язки вегетативних рефлекторних дуг.
*** Значення органів центральної нервової системи в рефлекторних дугах. Джерела та етапи розвитку центральної нервової системи.
Нервовий центр є сукупністю структур центральної нервової системи, які отримують інформацію з аферентних волокон, обробляють її та передають до еферентних нейронів.
Нервова система починає формуватися на третьому тижні ембріонального розвитку із зовнішнього зародкового листка - ектодерми. Спочатку утворюється нервова пластинка, яка перетворюється на жолобок з піднятими краями. Краї жолобка потім утворюють замкнену нервову трубку, з нижнього відділу утворюється спинний мозок, а з верхнього - три розширення - первинні мозкові міхури (передній, середній і задній).
У 5 тижнів у ембріона видно поділ поперечною борозною переднього і заднього міхурів ще на дві частини, утворюється 5 мозкових міхурів. З п'ятого мозкового міхура утворюється довгастий мозок, з четвертого - вароліїв міст і мозочок, з третього - середній мозок, з другого - очні міхури і проміжний мозок, з першого - півкулі великого мозку.
На третьому місяці ембріонального розвитку формується мозолисте тіло, яке з'єднує праву і ліву півкулі. До 6 місяців півкулі повністю покривають мозок.
5. Спеціальна гістологія. Нервова система. *Периферична нервова система, склад. Нервові ганглії (спинномозкові, черепних нервів, вегетативні). Спинномозкові нервові вузли: локалізація, загальний план будови, функціональне значення. Тканинний склад, нейрони, гліоціти.
t.me/rapeture 
До складу периферичної нервової системи належать нерви, ганглії (вузли), а також нервові закінчення - сенсорні (чутливі) та ефекторні (рухові, секреторні).
Гангліями, або нервовими вузлами, називають скупчення тіл нейронів поза межами центральної нервової системи. Розрізняють сенсорні та автономні ганглії. Сенсорними є ганглії V, VII, VIII, IX, X черепних нервів, а також спинномозкові ганглії
Спинномозковий ганглій - скупчення чутливих (аферентних) нейронів у складі дорсального корінця спинного мозку, поблизу від його злиття з вентральним корінцем. У спинномозкових гангліях розміщені перикаріони перших нейронів спинномозкових рефлекторних дуг. Зовні спинномозковий вузол укритий сполучнотканинною капсулою, під якою локалізуються тіла псевдоуніполярних нейронів
Для псевдоуніполярних нейронів характерні великі округлі тіла, пухирчасті ядра з центральною локалізацією і добре вираженими поодинокими ядерцями; дендрити цих клітин вплітаються у дорсальний корінець спинного мозку та прямують на периферію до органів, які вони іннервують; аксони псевдоуніполярних нейронів у складі дорсального корінця надходять до дорсального рогу спинного мозку, де утворюють синаптичні контакти з інтернейронами сірої речовини.
Тіло кожного псевдоуніполярного нейрона оточене одним шаром сателітних гліоцитів, до яких іззовні прилягають прошарки тонковолокнистої сполучної тканини. Відростки нейронів укриті мієліновими оболонками, утвореними нейролемоцитами (клітинами Шванна). Крім псевдоуніполярних нейронів, у спинномозкових гангліях містяться також дрібні мультиполярні нейрони, котрі забезпечують внутрішньогангліонарні зв'язки. Подібно до спинномозкових гангліїв побудовані чутливі ганглії V, VII, IX, X черепних нервів. Чутливі ганглії VIII черепного нерва містять не псевдоуніполярні, а типові біполярні нейрони
t.me/rapeture 
** Рефлекторні дуги: складові елементи, локалізація нейронів, міжнейронні зв'язки, функціональне значення. Проста і складна рефлекторні дуги.
В основі функціонування нервової системи лежать рефлекторні дуги - ланцюжки нейронів, які передають нервові імпульси від чутливих нервових закінчень (рецепторів) до рухових або секреторних закінчень (ефекторів) у складі робочих органів
Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: аферентного, дендрит якого закінчується рецептором, а аксон передає імпульс на дендрит еферентного нейрона; еферентний нейрон по своєму аксону надсилає імпульс до ефектора у робочому органі
Складні рефлекторні дуги містять між аферентним і еферентним нейронами одну або декілька асоціативних нервових клітин (інтернейронів). Нервове збудження по рефлекторній дузі передається лише в одному напрямку, що має назву фізіологічної (або динамічної") поляризації нейронів
***Джерела і хід розвитку периферичної нервової системи.
Розвиток спинномозкових вузлів і гангліїв вегетативної нервової системи відбувається паралельно з розвитком спинного мозку з клітин нервового гребеня, які у вигляді поздовжніх сегментів залягають між нервовою трубкою і поверхневою ектодермою. Частина клітин нервового гребеня мігрує у напрямку черевної порожнини, формуючи закладки симпатичних і парасимпатичних гангліїв та мозкової речовини надниркових залоз. Та частина нервових клітин, яка залишається з обох боків нервової трубки, формує гангліозні пластинки. Останні сегментуються, їхні клітинні елементи
t.me/rapeture 
диференціюються у нейробласти й гліобласти, які перетворюються відповідно на нейрони та гліоцити спинномозкових і паравертебральних вузлів.
6. Спеціальна гістологія. Нервова система. *Загальна морфофункціональна характеристика вегетативної нервової системи:функціональне значення, віділи.
Автономна нервова система регулює діяльність органів травної системи, тиск крові, пото- і сечовиділення, температуру тіла, процеси, пов'язані з обміном речовин, ростом і розмноженням. Вегетативна нервова система включає центральні відділи, утворені ядрами головного і спинного мозку, та периферичні, до яких належать нервові вузли, стовбури і сплетення
Вегетативну нервову систему поділяють на два відділи - симпатичний і парасимпатичний, які чинять протилежний вплив на відповідні органи та системи організму
Ядра центральних ланок вегетативної нервової системи локалізуються у середньому, довгастому і спинному мозку (в його грудних, поперекових та крижових сегментах)
До симпатичної нервової системи належать вегетативні ядра бічних рогів грудного і верхньопоперекових сегментів спинного мозку, до парасимпатичної - вегетативні ядра III, VII, IX, X черепних нервів і ядра крижових сегментів спинного мозку
Ядра центральних ланок вегетативної нервової системи побудовані з мультиполярних асоціативних нейронів. Аксони цих клітин у складі передніх корінців спинного мозку або черепних нервів виходять за межі центральних ланок і контактують з нейронами автономних гангліїв, дендрити утворюють синапси з аксонами псевдоуніполярних нейронів спинномозкових гангліїв або асоціативних нейронів спинного мозку.
Ганглії автономної нервової системи локалізуються як у складі органів, іннервацію яких вони забезпечують, так і за їхніми межами
Позаорганну локалізацію мають прета паравертебральні симпатичні ганглії, парасимпатичні ганглії голови. Паравертебральні ганглії розташовані по обидва боки від хребтового стовпа, утворюючи симпатичні ланцюжки. Превертебральні ганглії включають черевний, верхній та нижній брижові ганглії, які спереду від черевного відділу аорти та його розгалужень утворюють черевне сплетення. Внутрішньоорганні нервові ганглії (сплетення) локалізуються у складі стінки серця, матки, сечового міхура, травної трубки та інших органів.
** Автономні (вегетативні) ганглії. Різновиди, розташування в організмі, тканинний та клітинний склад.
t.me/rapeture 
Автономний ганглій - скупчення тіл ефекторних нейронів, які регулюють скорочення гладких або серцевих міоцитів, а також залозисту секрецію
На відміну від спинномозкових вузлів, ганглії автономної (вегетативної) нервової системи побудовані з мультиполярних нейронів, окремі групи яких розмежовані пучками мієлінових нервових волокон та прошарками сполучної тканини.
За функціональною спеціалізацією автономні ганглії поділяються на симпатичні та парасимпатичні. Ганглії симпатичного відділу вегетативної нервової системи (див. нижче) мають паравертебральну, превертебральну або парааортальну локалізацію; ганглії парасимпатичного відділу розташовані або біля органа, який вони іннервують, або безпосередньо у ньому.
Перикаріони і відростки нейронів автономного ганглія оточені клітинами нейроглії. Дендрити нервових клітин ганглія утворюють численні розгалуження і контактують з відростками нейронів центральних відділів автономної нервової системи; аксони у складі постгангліонарних волокон надходять до відповідних органів. Частина прегангліонарних волокон, які вступають у вузол, закінчуються безпосередньо на перикаріонах нейронів, утворюючи аксосоматичні холінергічні синапси.
Переважна більшість нейронів автономних гангліїв є холінергічними. У складі симпатичних гангліїв знайдені також дрібні нейрони з короткими відростками, які під дією збуджувальних впливів прегангліонарних волокон виділяють адреналін. Ці клітини формують не великі групи і відіграють роль внутрішньогангліонарної гальмівної системи.
До складу внутрішньоорганних гангліїв парасимпатичної нервової системи, крім еференних нейронів, входять також рецепторні та асоціативні нейрони місцевих рефлекторних дуг. Таким чином, мім сенсорними і автономними гангліями існують істотні відмінності у топографії, функції, а також нейрогліальних взаємовідношеннях.
***Вегетативні рефлекторні дуги: складові елементи, локалізація нейронів, міжнейронні зв'язки, функціональне значення.
t.me/rapeture 
7. Спеціальна гістологія. Нервова система.* Загальна морфофункціональна характеристика нервової системи. Органи та їх функції. Периферична нервова система: склад та розташування в організмі. Периферичний нерв: загальний план будови, структурні компоненти. Ендоневрій, периневрій, епіневрій – тканинний склад.
Анатомічно нервова система поділяється на центральну і периферичну. Центральна нервова система (ЦНС) включає головний і спинний мозок, які розташовані усередині черепної коробки й хребтового каналу відповідно. До периферичної нервової системи належать нервові вузли, або ганглії (спинномозкові, черепних нервів, вегетативні), нервові стовбури (нерви) та нервові закінчення.
Функціонально розрізняють соматичну та вегетативну (автономну) нервову систему. Обидві класифікації є до певної міри умовними, оскільки в основі діяльності нервової системи лежать рефлекторні дуги (див. нижче), які включають центральні та периферичні ланки, забезпечуючи регуляцію діяльності як тіла (сома), так і його внутрішніх органів (вегетатика)
До складу периферичної нервової системи належать нерви, ганглії (вузли), а також нервові закінчення - сенсорні (чутливі) та ефекторні (рухові, секреторні).
Нерв побудований з мієлінових та безмієлінових нервових волокон, а також сполучнотканинних елементів.
Зовні стовбур периферичного нерва вкритий оболонкою зі щільної неоформленої сполучної тканини, що має назву епіневрію. Епіневрій
t.me/rapeture
багатий на фібробласти, макрофаги, адипоцити, товсті колагенові та еластичні волокна. Тут проходять кровоносні судини, містяться нервові закінчення. Великі нерви, як правило, оточені жировою сполучною тканиною (параневральна клітковина).
Вростання щільної сполучної тканини вглиб нерва, якими оточені окремі пучки нервових волокон, отримали назву периневрію. Останній складається з тонких колагенових та еластичних волокон, переважно поздовжньої орієнтації, і клітин сполучної тканини. Внутрішня поверхня периневрію вистелена кількома шарами плоских епітеліоїдних клітин і базальною мембраною: так формується своєрідний бар'єр, що відмежовує окремі пучки нервових волокон від їхнього оточення.
Індивідуальні нервові волокна оточені ендоневрієм. Це тонкий шар пухкої сполучної тканини, у якому містяться ретикулярні волокна, фібробласти, макрофаги, а також гемокапіляри в оточенні мастоцитів. Ендоневрій контактує з базальними мембранами шваннівських клітин, що ними утворені оболонки нервових волокон. Усі оболонки периферичного нерва містять розвинене гемомікроциркуляторне русло.
**Структурні компоненти змішанного спиномозкового нерва, його тканинні і функціональні складові, типи нервових волокон, будова і функціональне значення.
Спинномозкові нерви - утворюються в результаті злиття своїх корінців: чутливого заднього і рухового переднього.
Спинномозкові нерви являються змішаними і містять чутливі - аферентні, рухові - еферентні нервові волокна, а також волокна, що відносяться до автономної (вегетативної) нервової системи
Кожний нерв складається з м’якушевих і безм’якушевих нервових волокон ,що складаються з довгих відростків нервових клітин – аксонів (нейритів) і оболонок, які вкривають їх - нейролеми, а для м’якушевих - ще й мієлінової оболонки
Нейролема утворена витягнутими в довжину зірчастими клітинами – нейролемоцитами. Вона тісно пов’язана з аксоном і має відношення до процесів обміну речовин, а також регенерації
Мієлінова оболонка складається з особливої ліпоїдної речовини – мієліну, яка вкриває нервове волокно, але не по всій протяжності: мієлін відсутній на виході аксона із нервової клітини, при переході в нервові закінчення і в місцях з’єднання нейролемоцитів, в так званих перехватах волокна (Ранв’є). У функціональному відношенні м’якушева оболонка може розглядатись як ізолятор хвиль збудження, які проходять по аксону, що забезпечує ізольованість проведення біострумів
Складаються з пучків мієлінових, безмієлінових волокон і з’єднувальнотканинних оболонок: ендоневрій, периневрій, епіневрій
Ендоневрій - прошарки рихлої волокнистої сполучної тканини між нервовими волокнам
Периневрій – декілька шарів сполучної тканини навколо пучків волокон (складається з клітин і тонких фібрил)
t.me/rapeture 
Епіневрій – зовнішня оболонка нервового стовбура – щільна волокниста сполучна тканина, багата фібробластами, макрофагами і адіпоцитами
*** Джерела та розвиток периферичної нервової системи.
На початку 1-го місяця ембріонального розвитку відбувається утворення нервової пластинки, яка замикається в нервову трубку
Зародки спинного мозку утворені клітинами двох родів:
спонгіобласти – формують нейроглію,
нейробласти – розвиваються в нейрони (нейроцити)
На 3-4-у тижні розвитку відростки нейробластів нервової трубки утворюють передні і задні корінці спинномозкових нервів.
На 5-6-у тижні відбувається злиття переднього і заднього корінців з утворенням змішаних спинномозкових нервів і їх основних гілок: передньої, задньої, з’єднальних і менінгіальної.
8. Спеціальна гістологія. Сенсорна система. *Органи чуття,
визначення. Класифікація органів чуття. Орган зору - очне яблуко: будова (оболонки, внутрішні частини). Функціональні апарати ока. Склад та призначення діоптричного апарату ока.
Органи чуття перетворюють специфічні подразники (що надходять із зовнішнього або внутрішнього середовища) в нервові імпульси, які передаються в центральну нервову систему (ЦНС)
Поділяються на первинно чутливі (Сигнал сприймає спеціалізована нервова клітина (нейросенсорна клітина)) та вторинно чутливі (Сигнал сприймає спеціалізована епітеліальна клітина (сенсоепітеліальна клітина), яка передає сигнал до нервової клітини)
Первинно чутливі: Орган зору та нюху Вторинно чутливі: Орган слуху, вестибулярний апарат, орган смаку
Орган зору – око. Око: очне яблуко та допоміжні структури (повіки, слізний апарат, окорухові м’язи)
Вочному яблуці розрізняють:
•фіброзна оболонка (склера та рогівка)
•судинна оболонка (власне судинна оболонка, циліарне тіло, райдужка)
•сітчаста оболонка (сітківка)
•передню і задню камери
•кришталик
•склисте тіло
Функціональні апарати ока:
• Діоптричний апарат • Акомодаційний апарат • Рецепторний аппарат
Діоптричний апарат ока (світлопровідний) – забезпечує проведення та заломлення світла.
• рогівка • рідина передньої камери; • кришталик; • склисте тіло