Сырная Гистология

t.me/rapeture

Олігодендроцити • Мають нечисленні відростки. • Присутні в сірій речовині - біля перикаріонів нейронів. У білій речовині входять до складу мієлінових і безмієлінових оболонок.

Епендимоцити • Вистилають шлуночки головного мозку, центральний канал спинного мозку, покривають хоріоїдні сплетення. • Беруть учать у виробленні спинномозкової рідини (у хоріоїдних сплетеннях). • Є компонентом ліквороенцефалічного та гематолікворного бар’єрів.

Мікроглія (гліальні макрофаги) • Походять з моноцитів. • Клітини мікроглії рухливі, • здатні до фагоцитозу.

Нейроглія периферийної нервової системи :

-Клітини Шванна – утворюють мієлінову оболонку нервових волокон

-Клітини-сателіти нервових гангліїв

**Епендимоцити та астроцити – розташування, особливості будови та функціональне значення.

Астроцити виконують: • опорну функцію, • розмежувальну функцію, • трофічну функцію, • є елементом гематоенцефалічного бар’єру

Астроцити розділяють на: • Протоплазматичні – мають товщі та коротші відростки, розташовуються у сірій речовині. • Волокнисті – мають тонкі та довгі відростки, розташовані у білій речовині

Олігодендроцити • Мають нечисленні відростки. • Присутні в сірій речовині - біля перикаріонів нейронів. У білій речовині входять до складу мієлінових і безмієлінових оболонок.

Епендимоцити • Вистилають шлуночки головного мозку, центральний канал спинного мозку, покривають хоріоїдні сплетення. • Беруть учать у виробленні спинномозкової рідини (у хоріоїдних сплетеннях). • Є компонентом ліквороенцефалічного та гематолікворного бар’єрів.

***Гемато-енцефалічний та гематолікворний бар’єри, структурні компоненти, роль гліоцитів в їх формуванні.

Гематоенцефалічний бар'єр - бар'єрна сис тема, що відокремлює кров від паренхіми органів центральної нервової системи, забезпечуючи селектив-т надходження речовин до них.

Включає: (1) неперервнай ендотелій гемокапілярів із щільними міжклітиннимИ контактами та нечисленними піноцитозними везикулами; (2)

t.me/rapeture

щільну суцільну базальну мембрану; (3) ніжки астроцитів, які охоплюють гемокапіляри з формуванням суцільного неперервного шару.

Гематолікворний бар'єр – ендотелій капілярів і його базальна мембрана, перикапілярний простір, утворений сполучною тканиною pia mater, базальна мембрана епендими і шар хоріоїдних епендимних клітин

50. Загальна гістологія. Нервова тканина. *Загальна морфофункціональна характеристика та структурні компоненти нервової тканини. Організація нервових та гліальних клітин в рефлекторних дугах. Нейролемоцити: будова, функціональне значення, роль в утворенні оболонок нервових волокон.

Нервова тканина – основа нервової системи

Складається з нейронів і клітин нейроглії

Нейрони забезпечують: - сприйняття подразнень і збудження, - вироблення імпульсу, - проведення, переробку і передачу його іншим нейронам, м'язовим або секреторним клітинам

Частини нейрону:

Тіло (перикаріон) – містить ядро та основні органели нейрону

Відростки – видовжені відростки, що закінчуються нервовими закінченнями

Відростки нейрону (1 аксон і дендрити):

Аксон (нейрит), - центральний відросток, передає імпульс від тіла НК. Аксон завжди один

Дендрити – передають імпульс до тіла НК. Дендритів може бути кілька або не бути взагалі.

Клітини нейроглії не здатні генерувати електричні імпульси, однак вони забезпечують умови, необхідні для повноцінного функціонування нейронів (нейроцитів).

Функції нейроглії наступні: (1) механічний захист і опора; (2) ізоляція нейронів та їхніх відростків для забезпечення швидкої передачі імпульсу; (3) видалення нейромедіатору із синаптичної щілини; (4) забезпечення метаболізму нейронів; (5) регуляція циркуляції рідини в центральній нервовій системі; (6) репаративне заповнення дефекту при пошкодженні нервовоїтканини

t.me/rapeture

Розрізняють глію центральної і периферичної нервової системи. Нейроглію центральної нервової системи поділяють на макроглію і мікроглію. Макроглія розвивається з гліобластів нервової трубки і включає три різновиди клітин, а саме: епендимоцити, астроцити та олігодендроцити. Клітини мікрогліїмають кістковомозкове походження та належать до макрофагічної системи організму

В основі функціонування нервової системи лежать рефлекторні дуги - ланцюжки нейронів, які передають нервові імпульси від чутливих нервових закінчень (рецепторів) до рухових або секреторних закінчень (ефекторів) у складі робочих органів.

Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: аферентного, дендрит якого закінчується рецептором, а аксон передає імпульс на дендрит еферентного нейрона; еферентний нейрон по своєму аксону надсилає імпульс до ефектора у робочому органі. Складні рефлекторні дуги містять між аферентним і еферентним нейронами одну або декілька асоціативних нервових клітин (інтернейронів).

Нейролемоцити (Клітини Шванна) – утворюють мієлінові оболонки

При мієлінізації аксон занурюється в цитоплазму нейролеммоцита (клітини Шванна). При цьому утворюється мезаксон (дуплікатура аксона).

Мезаксон нашаровується на осьовий циліндр, утворюючи мієліновий

шар.

**Нервові волокна: склад, класифікація, локалізація в центральній та периферичній нервовій системі. Будова мієлінового та безмієлінового нервових волокон, характеристики проведення імпульсу.

Нервові волокна - це відростки нервових клітин, вкриті оболонками Розрізняють мієлінові та безмієлінові волокна. Безмієлінові волокна:

Входять до складу вегетативної НС. • Волокна кабельного типу: кілька відростків невових клітин занурені в цитоплазму клітини Шванна. Поширення нервового імпульсу (хвилі деполяризації) неперервне, тому – повільне

Мієлінові нервові волокна:

Зустрічаються як в ЦНС, так і в периферійній НС. • Мають спеціальну оболонку – мієлін, що утворений клітинами Шванна (нейролемоцитами). При мієлінізації аксон занурюється в цитоплазму нейролеммоцита (клітини Шванна). • При цьому утворюється мезаксон (дуплікатура аксона). Мезаксон нашаровується на осьовий циліндр, утворюючи мієліновий шар.

Складаються з одного осьового циліндра, покритого оболонкою зі шваннівских клітин

t.me/rapeture

В оболонці розрізняють два шари: - внутрішній – мієліновий (мієлінова оболонка); - зовнішній - цитоплазма нейролемоциту (шванівська оболонка (нейролема))

Умієліновому волокні розрізняють: • Насічки мієліну (насічки ШмідтаЛантермана) – включення цитоплазми нейролемоцитів між шарами мієліну).

Перехвати Ранв’є (через 1-2 мм) – місця контакту нейролемоцитів. Перехвати Ранв’є забезпечують сальтаторний механізм

розповсюдження нервового імпульсу.

УЦНС мієлін формують гліальні клітини – олігодендрогліоцити

Один олігодендрогліоцит (у ЦНС) бере участь у формуванні мієліну кількох нервових волокон

***Регенерація нервових волокон після ушкодження.

Перерізка нервового волокна викликає реакції як у тілі нейрона, так і в проксимальному та дистальному сегментах аксона. Зміни у тілі нейрона виражаються у його набуханні, розчиненні речовини Ніссля, зміщенні ядра на периферію перикаріона. Поблизу місця травми осьові циліндри центрального (наближеного до перикаріона) відрізка нервового волокна підлягають антероградній дегенерації - відбувається розпад мієлінового шару та осьового циліндра. У дистальному відрізку нервового волокна мієліновий шар і осьовий циліндр фрагментуються і продукти розпаду елімінуються нейролемоцитами та макрофагами. Внаслідок цих змін розвивається атрофія іннервованих м'язових волокон

Регенерація залежить від місця травми. Повноцінної регенерації нервових волокон у центральній нервовій системі зазвичай не відбувається. Розмноження астроцитів на місці дефекту призводить до формування астроцитарної бляшки, яка перешкоджає росту аксонів. Нервові волокна у складі периферичних нервів здатні до регенерації. При цьому нейролемоцити периферичного відрізка і наближеного до травмованої ділянки центрального відрізка проліферують і формують компактні тяжі.

У подальшому осьові циліндри центрального відрізка пошкодженого нерва утворюють численні колатералі, які ростуть зі швидкістю 3-4 мм на добу уздовж тяжів нейролемоцитів, забезпечуючи таким чином їх видовження. Зберігають життєздатність лише ті волокна, які формують повновартісні нервові закінчення; інші дегенерують. Якщо існує перешкода для вростання аксонів центрального відрізка пошкодженого нерва у тяж нейролемоцитів периферичного відрізка (наприклад, при формуванні грубого сполучнотканинного рубця), аксони центрального відрізка ростуть безладно і можуть утворити клубок, так звану ампутаційну, або травматичну неврому

t.me/rapeture

3 питання

1. Спеціальна гістологія. Нервова система.* Загальна морфофункціональна характеристика, класифікація та тканинний склад органів нервової системи. Організація нервої тканини в органах центральної нервової системи. Сіра та біла речовина. Кора великого мозку: шари, морфологічні типи нейронів, функції.

Анатомічно нервова система поділяється на центральну і периферичну.

Центральна нервова система (ЦНС) включає головний і спинний мозок, які розташовані усередині черепної коробки й хребтового каналу відповідно

До периферичної нервової системи належать нервові вузли, або ганглії (спинномозкові, черепних нервів, вегетативні), нервові стовбури (нерви) та нервові закінчення

Функціонально розрізняють соматичну та вегетативну (автономну) нервову систему

Спинний мозок (лат. medulla spinalis) являє собою злегка сплющений циліндр, сполучений з головним мозком. Має сегментарну будову, ділиться на 31 сегмент, кожен з яких з'єднується з парою спинномозкових нервів. Виконує провідникові та рефлекторні функції

Всередині розташована сіра речовина, яка має форму метелика. У центрі спинного мозку проходить центральний канал (залишки просвіту ембріональної нервової трубки). Центральний канал вистелений епендимоцитами, у ньому циркулює спинномозкова рідина (ліквор). По периферії спинного мозку розташована біла речовина, що складається з клітин нейроглії та мієлінових нервових волокон (мієлінізованих аксонів нервових клітин), які йдуть до або від різних частин спинного та головного мозку

Сіра речовина утворена тілами та дендритами мультиполярних нейронів і клітинами нейроглії

У сірій речовині спинного мозку розрізняють три пари рогів: передні, задні та бічні

Біла речовина спинного мозку поділяється рогами сірої речовини на передні, задні та бічні канатики, які складаються з пучків нервових волокон.

Головний мозок, подібно до спинного, складається з сірої та білої речовини. У сірій речовині переплетення відростків нейронів і гліальних клітин утворює нейропіль. Сіра речовина вкриває поверхню великих

t.me/rapeture

півкуль та мозочка, формуючи кору, а також локалізується у підкіркових ядрах; біла речовина залягає під корою великих півкуль і мозочка, а також формує мозковий стовбур

**Гістофізіологія кори великого мозку, її цитоархітектоніка та мієлоархітектоніка. Структурно-функціональна одиниця кори головного мозку. Морфологічні типи кори, зв'язок з функціями.

Кору великого (кінцевого) мозку людини утворюють близько 50 мільярдів нейронів, а також нервові волокна та гліальні клітини. Тут здійснюється вищий аналіз і синтез нервових імпульсів, або вища нервова діяльність

Цитоархітектоніка - пошарове розміщення нейронів кори головного мозку - представлена шістьма шарами:

(1)молекулярний шар утворений головним чином нервовими волокнами; містить дуже мало клітин - горизонтальних нейронів - переважно з гальмівною функцією

(2)зовнішній зернистий шар містить дрібні пірамідні, зірчасті та гальмівні нейрони

(3)Зовнішній пірамідний шар утворений переважно середніми та великими пірамідними клітинами

(4)внутрішній зернистий шар містить збудливі зірчасті нейрони

(5)внутрішній пірамідний шар, у якому локалізуються великі й гігантські пірамідні клітини (клітини Беца)

(6)мультиформний шар містить дрібні пірамідні та гальмівні нейрони, а також клітини Мартінотті

Мієлоархітектоніка - опис тангенціальних пучків нервових волокон кори великих півкуль мозку - передбачає виділення шести пластинок: (1) тангенціальної пластинки; (2) дисфіброзної пластинки; обидві залягають на поверхні кори; (3) надсмужкової пластинки, котра розміщена між молекулярним і зовнішнім зернистим шарами; (4) пластинки зовнішнього пірамідного шару, що лежить між зовнішнім зернистим і зовнішнім пірамідним шарами; (5) пластинки внутрішнього пірамідного шару, котра локалізується між внутрішнім зернистим і внутрішнім пірамідним шарами; (6) підсмужкової пластинки, яка розміщена між внутрішнім пірамідним і мультиформним шарами.

Структурно-функціональною одиницею кори великого мозку є кіркова колонка, або модуль - вертикальна колонка діаметром близько 300 мкм, що включає в себе всі шість шарів кори. У центрі такої колонки перебуває кортикокортикальне волокно і два таламо-кортикальних волокна. До складу кожного кіркового модуля входить система гальмівних і збудливих нейронів. Аксони пірамідних нейронів кожної кіркової колонки проектуються на три колонки своєї

t.me/rapeture

півкулі і на дві колонки протилежної. Всього у корі головного мозку людини налічується близько 3 мільйонів модулів

*** Ембріональні джерела та хід розвитку головного мозку. Первинні мозкові пухирці, їхні похідні, особливості ембріогенезу сірої та білої речовини головного мозку.

Головний мозок розвивається із ростральної частини нервової трубки. Ембріогенез мозку проходить через кілька стадій:

Стадія трьох мозкових міхурів - у людини на початку четвертого тижня внутрішньоутробного розвитку ростральний кінець нервової трубки формує три міхура:

•Prosencephalon (передній мозок),

•Mesencephalon (середній мозок),

•Rhombencephalon (ромбоподібний мозок, або первинний задній мозок). Стадія п'яти мозкових міхурів: у людини на початку дев'ятого тижня

внутрішньоутробного розвитку відбуваються наступні зміни

•Prosencephalon остаточно ділиться на:

-Telencephalon (кінцевий мозок)

-Diencephalon (проміжний мозок),

•Mesencephalon зберігається,

•Rhombencephalon ділиться на:

-Metencephalon (задній мозок)

-Myelencephalon (довгастий мозок)

Упроцесі формування другої стадії (з третього по сьомий тиждень розвитку) головний мозок людини набуває трьох вигинів:

• середньомозковий, • шийний, • мостовий.

Спочатку одночасно і в одному напрямку формуються середньомозковий

ішийний вигини, потім - і в протилежному напрямку - мостовий. В результаті лінійний мозок зигзагоподібно «складається».

2. Спеціальна гістологія. Нервова система.*Центральна нервова система, її склад та розташування. Відділи головного мозку, загальний план будови відділів, розташування сірої речовини. Мозочок: локалізація, загальна будова, функції.

Центральна нервова система (ЦНС) включає головний і спинний мозок, які розташовані усередині черепної коробки й хребтового каналу відповідно

Відділи головного мозку:

-Великі півкулі ГМ

-Стовбур: • Проміжний мозок • Середній мозок • Міст • Мозочок • Довгастий мозок

t.me/rapeture

Сіра речовина вкриває поверхню великих півкуль та мозочка, формуючи кору, а також локалізується у підкіркових ядрах; біла речовина залягає під корою великих півкуль і мозочка, а також формує мозковий стовбур. У сірій речовині переплетення відростків нейронів і гліальних клітин утворює нейропіль.

Мозочок (лат. cerebellum) є вищим центром координації рухів тіла, регуляції рівноваги і тонусу скелетних м'язів

Мозочок складається з двох півкуль та центральної частини - черв'яка. Численні борозни поділяють поверхню мозочка на частки, часточки й звивини, які отримали назву листків

Поверхня мозочка вкрита корою (сіра речовина), під корою розміщена біла речовина. В глибині білої речовини розташовані парні підкіркові ядра сірої речовини (зубчасте, кіркоподібне, кулясте та ядро шатра)

Кора мозочка включає три шари: (1) молекулярний шар - найбільш поверхневий, найбідніший клітинними елементами; (2) шар клітин Пуркіньє; (3) зернистий шар - безпосередньо прилеглий до білої речовини; він найкраще розвинений на вершині звивини та звужується у глибині борозни, де кора однієї звивини переходить на іншу

**Кора мозочка: шари, цитоархітектоніка, нейронний склад шарів, аферентні і еферентні волокна.

Кора мозочка включає три шари: (1) молекулярний шар - найбільш поверхневий, найбідніший клітинними елементами (корзинчаті, дрібні і великі зірчасті клітини); (2) шар клітин Пуркіньє; (3) зернистий шар - безпосередньо прилеглий до білої речовини (клітини-зерна, великі зірчасті клітини з короткими і довгими нейритами, веретеноподібні горизонтальні клітини)

У корі мозочка було описано шість типів нейронів: кошикові і зірчасті нейрони молекулярного шару; клітини Пуркіньє; клітини-зерна, великі та малі зірчасті нейрони (або клітини Гольджі І та II типу), горизонтальні веретеноподібні нейрони (клітини Лугаро) в зернистому шарі, уніполярні щіточкові нейрони і клітини-канделябри

Зірчасті клітини– дендрити отримують інформацію від аксонів клітинзерен, аксони контактують із перикаріоном та дендритами КП

Кошикові клітини– дендрити отримують інформацію від аксонів клітинзерен, аксони контактують із аксоном КлітинПуркіньє

Клітини Гольджі– дендрити отримують інформацію від аксонів клітинзерен, аксони контактують із дендритами клітин-зерен у складі клубочків мозочка

Нервові волокна мозочка:

t.me/rapeture

•Мохоподібні волокна – передають сигнал на клітини Пуркіньє через клубочки мозочка і клітини-зерна

•Ліаноподібні волокна передають сигнал на клітини Пуркіньє безпосередньо

***Міжнейронні зв'язки збудження і гальмування в корі мозочка.

Зірчасті клітини– дендрити отримують інформацію від аксонів клітинзерен, аксони контактують із перикаріоном та дендритами КП

Кошикові клітини– дендрити отримують інформацію від аксонів клітинзерен, аксони контактують із аксоном КлітинПуркіньє

Клітини Гольджі– дендрити отримують інформацію від аксонів клітинзерен, аксони контактують із дендритами клітин-зерен у складі клубочків мозочка

Нервові волокна мозочка:

•Мохоподібні волокна – передають сигнал на клітини Пуркіньє через клубочки мозочка і клітини-зерна

•Ліаноподібні волокна передають сигнал на клітини Пуркіньє безпосередньо

3. Спеціальна гістологія. Нервова система.* Класифікація органів нервової системи, загальний план будови органів центральної нервової системи. Спинний мозок: локалізація, особливості розташування сірої та білої речовини, функціональне значення складових компонентів.

Анатомічно нервова система поділяється на центральну і периферичну.

Центральна нервова система (ЦНС) включає головний і спинний мозок, які розташовані усередині черепної коробки й хребтового каналу відповідно

До периферичної нервової системи належать нервові вузли, або ганглії (спинномозкові, черепних нервів, вегетативні), нервові стовбури (нерви) та нервові закінчення

Функціонально розрізняють соматичну та вегетативну (автономну) нервову систему

Спинний мозок (лат. medulla spinalis) являє собою злегка сплющений циліндр, сполучений з головним мозком. Має сегментарну будову, ділиться на 31 сегмент, кожен з яких з'єднується з парою спинномозкових нервів.

Виконує провідникові та рефлекторні функції Всередині розташована сіра речовина, яка має форму метелика. У

центрі спинного мозку проходить центральний канал (залишки просвіту ембріональної нервової трубки). Центральний канал вистелений

t.me/rapeture

епендимоцитами, у ньому циркулює спинномозкова рідина (ліквор). По периферії спинного мозку розташована біла речовина, що складається з клітин нейроглії та мієлінових нервових волокон (мієлінізованих аксонів нервових клітин), які йдуть до або від різних частин спинного та головного мозку

Сіра речовина утворена тілами та дендритами мультиполярних нейронів і клітинами нейроглії

У сірій речовині спинного мозку розрізняють три пари рогів: передні, задні та бічні

**Сіра речовина: роги, ядра, нейронні зв'язки з іншими відділами ЦНС, нейронний склад за будовою та функціями.

На поперечному зрізі спинного мозку видно, що всередині розташована сіра речовина, яка має форму метелика. У центрі спинного мозку проходить центральний канал (залишки просвіту ембріональної нервової трубки). Центральний канал вистелений епендимоцитами, у ньому циркулює спинномозкова рідина (ліквор). По периферії спинного мозку розташована біла речовина, що складається з клітин нейроглії та мієлінових нервових волокон (мієлінізованих аксонів нервових клітин), які йдуть до або від різних частин спинного та головного мозку. Функціонально однорідні пучки нервових волокон формують нервові шляхи. Сіра речовина утворена тілами та дендритами мультиполярних нейронів і клітинами нейроглії, серед яких переважають астроцити. Нейрони, що мають подібну функцію, та супутні гліальні клітини групуються в ядра сірої речовини

У сірій речовині спинного мозку розрізняють три пари рогів: передні, задні та бічні.

Передні роги містять мотонейрони (рухові нейрони) кількох типів, які утворюють вентромедіальні, вентролатеральні, дорсомедіальні та центральні пари ядер. До нейронів цих ядер підходять: низхідні шляхи від кори великих півкуль, аксони асоціативних нейронів, аксони підкіркових ядер головного мозку, аксони чутливих нейронів. Різноманіття мотонейронів дозволяє регулювати свідомі, умовнорефлекторні й безумовнорефлекторні рухи.

Задні роги утворені власними й грудними ядрами, які складаються з асоціативних нейронів. Ці нейрони входять до складу моносегментарних, олігосегментарних, спінальних та спінокортикальних рефлекторних дуг

Бічні роги містять два види ядер. Медіальне проміжне ядро складається з асоціативних нейронів, аксони яких ідуть у складі спинномозочкових шляхів (висхідні шляхи). Латеральне проміжне ядро також містить асоціативні нейрони симпатичної нервової системи, але їхні аксони покидають спинний мозок через передні корінці і йдуть до симпатичних гангліїв (низхідні шляхи).