4. Співвідношення понять «конституційні принципи» та «принципи конституції»

стаття

5. Ієрархія норм конституційного права

Класифікація за юридичною силою здійснюється в прямій залежності від того, в якому нормативному акті (конституції, законі, підзаконному акті) виражена норма конституційного права. Найбільшої юридичну чинність мають норми конституцій. У Російській Федерації на основі ст. 16 Конституції РФ 1993 р закріплена ієрархія норм конституційного права. Жодна правова норма не може суперечити Конституції. Найбільшої юридичну чинність мають федеральні конституційні закони. На основі Конституції і федеральних конституційних законів видаються все інші нормативні правові акти: федеральні закони і підзаконні нормативні правові акти.

Від рівня юридичної сили норми залежить і юридична база, на основі якої формується її зміст. Юридична сила визначає і порядок скасування норми, лінію її взаємодії з іншими нормами, їх співвідношення.

По общему правилу преодоления иерархических коллизий, приоритет имеет норма, имеющая более высокую юридическую силу. Как представляется, у нас нет убедительных теоретических оснований для оспаривания вывода о том, что Конституция РФ, имеющая верховенство над другими нормативными правовыми актами, должна применяться правоприменителями непосредственно (прямо) в процессе правоприменения»

Таким образом, система конституционного права России имеет сегодня четко выраженную иерархическую структуру. В то же время говорить о том, что эта система уже в достаточной мере осмыслена в научной литературе и получила общепринятое объяснение в теории и законодательной практике, пока не приходится.

Размещение данных норм в первой главе или разделе Конституции объясняется не прихотью законодателя, а объективно обусловлено. Предмет конституционного права не образует монолита, а состоит из общественных отношений, образующих три уровня правового регулирования:

• 1. главный, регулируемый нормами, закрепленными в главе 1 Конституции Российской Федерации, имеющими приоритет над всеми остальными нормами Основного закона;

• 2. основополагающий, образуемый иными нормами Конституции Российской Федерации, имеющей верховенство на всей территории страны и являющейся базой текущего законодательства;

• 3. производный, регулируемый нормами текущего конституционного законодательства

Другая группа ученых утверждает, что конституция состоит как бы из двух пластов конституционных норм, находящихся в иерархическом соподчинении: положения глав 3-8 не могут противоречить положениям глав 1,2,9 По их мнению, Конституция содержит две части. Первая из них - это основы конституционного строя, фундаментальные права и свободы человека и гражданина, а также нормы, определяющие порядок внесения конституционных поправок и процедуру пересмотра Конституции; вторая - положения, определяющие организацию и деятельность государственного механизма, политико-территориальное устройство Российской Федерации.

6. Матеріальні та процесуальні конституційно-правові норми

За призначенням у механізмі правового регулювання виділяють матеріальні та процесуальні конституційно-правові норми. Матеріальні норми конституційного права - це норми, що містять установи, права, обов'язки та заборони поведінки суб'єктів конституційного права. Прикладом матеріальних норм конституційного права може бути ст. 7 Конституції України: "В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування".

Процесуальні норми конституційного права - це норми, що містять оптимальне правило поведінки суб'єктів конституційного права з метою реалізації ними матеріальних норм. Процесуальні норми, на відміну від матеріальних, містять виключно конкретні правила поведінки для чітко визначеного кола суб'єктів конституційного права. Зокрема, ст. 79 Конституції України регламентує процедуру складення присяги перед вступом на посаду народного депутата України.

За призначенням у механізмі правового регулювання норми конституційного права поділяються: на матеріальні (відображають зміст поведінки, діяльності, правовий статус - наприклад, ст. 75 Конституції України ("Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України") та процесуальні (закріплюють порядок, способи, методи здійснення приписів), приміром, ст. 69 Конституції України ("Народне виявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії"). Матеріальні норми відповідають на запитання "Що робити?", а процесуальні - "Як робити?".