11.6. Пенсійне забезпечення інвалідів

Згідно статті 40 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення інвалідів визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і рішеннями Уряду України з відповідних питань. Зокрема цьому питанню присвячено в Законі України ”Про пенсійне забезпечення” ст. 23-36. Згідно цих статей “пенсія з інвалідності” — це така пенсія, яку призначають особі на тривалий час чи постійно в зв'язку з виявленням у неї певної хвороби і визнанням інвалідності І, II чи III групи.

Причини і групи інвалідності, а також час настання інвалідності встановлюють органи медико-соціальної експертизи(МСЕ), що діють на підставі відповідного Положення про медико-соціальну експертизу.

Пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначають незалежно від стажу роботи.

Для того, щоб пенсія по інвалідності була призначена з дня встановлення інвалідності, заяву на призначення пенсії слід надати до територіального управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Обов'язковою умовою для призначення таких пенсій за нормами цього Закону є наявність страхового стажу від 2 до 5 років (залежно від віку на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією).

Так, особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу:

• до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;

• від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;

• від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;

• для осіб 32 років і старших - 5 років.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

• інвалідам І групи - 100% пенсії за віком;

• інвалідам II групи - 90% пенсії за віком;

• інвалідам III групи - 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

За наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого

обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку (для чоловіків - 60 років, а для жінок- 55 років)¹.

Отже, під час обчислення розміру пенсії непрацюючим інвалідам II та III груп, фахівцями районних (міських) управлінь Пенсійного фонду обирається найбільш вигідний варіант розрахунку пенсії кожного окремого інваліда. Адже у зв'язку зі збільшенням вартості одного року страхового стажу з 01.01.2008 року - до 1,2%, а з 01.10.2008 р. -до 1,35%, багатьом інвалідам (особливо II групи) найбільш вигідним варіантом обчислення розміру пенсії є встановлення пенсії в розмірі, зокрема, інвалідам II групи - 90% від пенсії за віком. Адже, наприклад, якщо жінка отримала інвалідність в 45 років і мала на цей час фактичного страхового стажу, наприклад, 20 років, то до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії за віком (з якої береться 90%) додатково зараховується 10 років(до настання пенсійного віку-55 років).

Розглянемо приклад розрахунку пенсії по інвалідності II групи від загального захворювання.

Чоловік, дата встановлення інвалідності - 01.10.2010 року (у віці 45 років). Фактичний страховий стаж 28 років, страховий стаж з урахуванням періоду з дня встановлення інвалідності до дня досягнення пенсійного віку - 43 роки (28 + 15). Дата подачі всіх документів до Пенсійного фонду - 20.10.2010 року. Не працює з липня 2010 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, обчислений за період за весь трудовий період страхового стажу до 30.06.2010 р. - 1,56.

Оскільки звернення за призначенням пенсії відбулося протягом 3-х місяців, пенсія по інвалідності призначається з 01.10.2010 р. (з дня встановлення інвалідності).

Обчислюємо розмір пенсії за віком:

1650,43 грн х 1,56 = 2574,68 грн, де: 1650,43 грн - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (за 2009 рік).

Обчислюємо коефіцієнт страхового стажу: 43 х 12 х 1,35 : 1200 = 0,5805.

2574,68 грн, х 0,5805 = 1494,60 грн - розмір пенсії за віком.

За нормами статті 28 Закону та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 654 доплата за понаднормовий стаж обчислюється в такому порядку:

723 грн х 18% = 130,14 грн.(723 грн –мінімальна пенсія на момент виходу на пенсію інваліда).

Розмір пенсії за віком, з якого буде визначено розмір пенсії по інвалідності II групи, склав 1624,74 грн (1494,60 грн + 130,14 грн).

1624,74 грн х 90% = 1472,27 грн - розмір пенсії по II групі інвалідності.

Для порівняння розглянемо розрахунок пенсії цього ж чоловіка по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Під час такого варіанту розрахунку період з дня встановлення інвалідності до дня досягнення пенсійного віку не зараховується.

Тому страховий стаж становитиме 28 років, а коефіцієнт страхового стажу –

0,378(28 х 12 х 1,35 : 1200 ).

2574,68 грн, грн х 0,378 = 973,23 грн.

Доплата за понаднормовий стаж - 723 грн х 3% = 21,69 грн.

Загальний розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком – 994,92 грн (973,23 грн +21,69 грн).

Отже, найбільш вигідним варіантом розрахунку пенсії є вищевказаний розрахунок- пенсія по інвалідності (90% від пенсії за віком).

Аналогічно здійснюються розрахунки і для I-ї та III-ї груп інвалідності. Проте, для окремих груп, зокрема для чорнобильців згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530, до пенсії встановлено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

На практичних заняттях зі студентами будуть розглянуті і інші випадки пенсійного забезпечення інвалідів.

РЕЗЮМЕ

«Інвалід, від (лат. — слабкий, немічний),—як говориться в Статті 2. Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,— є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті”.

Обмеження життєдіяльності — це повна чи часткова втрата особою здатності чи можливості здійснювати самообслуговування, самостійно пересуватися, орієнтуватися, спілкуватися, контролювати свою поведінку, навчатися і займатися трудовою діяльністю.

Інвалідність (Стаття 3.) як міра втрати здоров'я і визнання особи інвалідом визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи (МСЕ) Міністерства охорони здоров'я України. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів в особі їх республіканських органів.

В залежності від ступеня порушення функцій організму й обмеження життєдіяльності встановлюються перша, друга, третя групи інвалідності, а особам у віці до 16 років категорія «дитина-інвалід».

Інвалідність служить інтегральним показником здоров'я населення, умов життя, побуту, праці і у цілому стану довкілля. В міжнародній практиці інвалідність розглядається в двох її аспектах - індивідуальному та суспільному. Перший аспект ґрунтується на так званій медичній моделі інвалідності, що ідентифікує фізичний стан та характер хвороби або інвалідності. Інший аспект акцентує увагу на реалізації прав у всіх сферах суспільного життя. Цим аспектом опікується так звана соціальна модель інвалідності.

Соціальна модель інвалідності зазвичай спрямована проти навмисних та ненавмисних бар'єрів, забобонів та ізоляції з боку суспільства щодо тих його членів, які мають явні чи неявні відмінності від «середньостатистичної працездатної» особи. Фундаментальним аспектом соціальної моделі є поняття рівноправності, яке в демократичному суспільстві трактується як гарантування можливості приймати рішення та здатність жити повним суспільним життям.

Терміни і поняття

• поняття інвалідності

• причини інвалідності

• види інвалідності

• групи інвалідності

• соціальний захист інвалідів

• моделі інвалідності

• пенсійне забезпечення інвалідів

• гарантії працевлаштування інвалідів

• реабілітаційні заходи

• соціально-побутові заходи захисту інвалідів

• медико-соціальні аспекти захисту інвалідів

Питання для перевірки знань