- •2.2 Кревська унія та її наслідки
- •1. Умови розвитку культури
- •2. Розвиток української мови
- •3. Усна народна творчість
- •5. Початок українського друкарства.
- •6. Літописання
- •7. Архітектура та містобудування
- •8. Образотворче мистецтво
- •2.3 Формування української національної держави 1648-1654 років
- •Богдан Хмельницький як борець за розбудову української національної держави
- •Перші перемоги у розбудові держави Битва на Жовтих Водах
- •Битва під Корсунем
- •Подалші битви армії Богдана Хмельницького
- •Спроба перемир'я між українцями та поляками
- •4.3 Богдан Хмельницький і оцінка його діяльності в історичній літературі Життя й діяльність б.Хмельницького
- •Особливості територіально-політичного устрою Гетьманщини
- •Наступ на політичну автономію України. Правління гетьмана Івана Мазепи
- •Політичні причини та наслідки поразки і. Мазепи
- •9.3 Правобережжя під владою Польщі
- •1,2.4 Приєднання Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Російської імперії
- •2. Населення
- •Чисельність населення українських земель наприкінці XVIII ст.
- •3. Лівобережна Україна
- •4. Слобідська Україна
- •5. Правобережна Україна
- •6. Південна Україна
- •Українське національне відродження
- •2.Піднесення революції
- •3.Українська громада у Державній думі
- •Політичні програмні вимоги Української думської громади
- •3. Завершення революції 1905 – 1907 рр. Та її результати
- •Українські землі в роки Першої світової війни
1. Умови розвитку культури
Українська культура 15 – першої половини 16 ст. – безпосередня спадкоємиця культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Українські землі перебували у складі кількох держав, через те умови для культурного поступу українців, що склалися в тих державах, були неоднаковими.
Сприятливі умови були у Великому князівстві Литовському. Збираючи українсько-руські землі, литовські князі прагнули прилучитися до великої культури Київської Русі, надбання якої не відкидали, а підтримували й відроджували разом із православною вірою та руською мовою, що були визнані державними.
Литовські можновладці перебрали й традиційний для Русі-України спосіб життя.
Про Польське королівство, дослідники кажуть, що воно було брамою, крізь яку до України долинали ідеї Відродження, набувала поширення західноєвропейська система освіти.
Не маючи власної вищої школи, українці навчалися в європейських університетах, прилучаючись там до західноєвропейських наукових і мистецьких ідей, збагачуючи ними рідну культуру.
Українці, які здобували освіту в Західній Європі, наголошували на своїй національній належності, додаючи до власних прізвищ слова «русин», «роксоланин», «рутенець», тобто українець.
Проте варто пам’ятати, що хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій.
Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало, нашаровуючись одне на одне.
Внаслідок цього поставали унікальні культурні явища.
2. Розвиток української мови
Від часів Київської Русі тривала традиція застосування двох літературних мов: книжної староукраїнської мови та українського різновиду церковнослов’янської мови – мови слов’яноруської.
Староукраїнська мова була наближена до мови розмовної.
Пам’ятки офіційно-ділового стилю староукраїнської мови зберігають численні діалектні явища, промовисто вказуючи на місце свого творення.
Церковні книжки й надалі писали церковнослов’янською мовою, яку тоді називали слов’яноруською.
3. Усна народна творчість
Усна народна творчість розвивалася на основі давньоукраїнських традицій, закорінених у сиву давнину.
Ще за язичницької доби виникла календарно-обрядова поезія.
Давні веснянки, колядки, щедрівки жили в народній пам’яті, набуваючи часом нового змісту.
У давні сюжети впліталися нові герої, нові події, породжені тогочасними історичними умовами. Наприклад, героєм багатьох колядок став парубок – переможець у битві проти ординців.
На 14 – 15 ст. припало становлення уснопоетичного жанру історичної пісні та балади.
Найдавніший запис української історичної пісні-балади, що зберігся, – текст пісні «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», уміщений у рукописній «Граматиці чеській» Яна Благослава 1571 р.
Найціннішим мистецьким надбанням народу тих часів стали думи, що сягали корінням княжих часів.
Великого значення у виконанні дум набувала імпровізація – іншими словами, дума творилася під час кожного виконання, незмінними при цьому лишалися тема й найголовніші елементи сюжету.
Найдавніші думи виникли в 14–15 ст. У них відобразилися тяжкі бідування та злидні українського народу, спричинені ординськими набігами, страшні руйнування міст і жорстоке плюндрування сіл, знищення й масове поневолення українців.
4. Освіта
За традицією освіту здобували при церквах і монастирях.
Спеціально підготовлені дяки, яких називали граматиками або книжниками, навчали дітей письму церковнослов’янською мовою, початкам арифметики, молитвам, співу.
Існування мережі початкових шкіл в Україні підтверджує й те, що багато українців навчалося в європейських університетах від початку їх існування. А щоби стати студентом треба було мати основи знань.