- •Педагогіка як наука. Об’єкт і предмет педагогіки. Етапи розвитку та головні категорії педагогіки.
- •Теорії походження виховання.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Поняття про народну педагогіку й етнопедагогіку.
- •Головні методи науково-педагогічних досліджень.
- •Виникнення організованих форм виховання. Виховання і школа країн Стародавнього Сходу.
- •Виховання і навчання в античному світі Середземномор’я. Педагогічні погляди стародавніх грецьких і римських філософів.
- •Виховання й освіта в Європі в період феодалізму. Головні типи шкіл. Виникнення перших університетів.
- •Школа і педагогічна думка епохи Відродження.
- •Педагогічна система я.-а. Коменського.
- •Педагогічні погляди ж.-ж. Руссо і д. Локка.
- •Внесок й. Песталоцці, а.-ф. Дістервега, і.-ф. Гербарта в теорію та практику
- •Перші школи в Київській Русі. Найдавніші пам’ятки педагогічної думки.
- •Братські школи – осередки національної освіти і культури в Україні кінця хуі-хуіі ст.
- •Школа Запорозької Січі. Сутність і специфіка козацької педагогіки.
- •К. Ушинський – видатний український педагог та просвітитель.
- •Освітня діяльність і педагогічні погляди с. Русової.
- •Григорій Ващенко – видатний український педагог.
- •Педагогічна система а. Макаренка.
- •Освітня діяльність і науково-педагогічна спадщина в. Сухомлинського.
- •Поняття про особистість і розвиток людини. Головні чинники розвитку особистості.
- •Вікова періодизація. Особливості фізичного і психічного розвитку учнів різного віку та їхнє врахування у педагогічній діяльності.
- •1. Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.
- •2. Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти.
- •3. Середня освіта у вимірі Нової української школи. Основні складові та ключові компетентності нуш.
- •4. Поняття і сутність змісту освіти в закладі середньої освіти. Державний та шкільний компонент програмного матеріалу.
- •5. Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •6. Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •7. Характеристика навчальної програми з фахового предмета.
- •8. Поняття про процес навчання, його характерні ознаки. Головні функції процесу навчання.
- •9. Головні компоненти процесу навчання.
- •10. Принципи навчання, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання: сутність і головні шляхи (правила) їх реалізації.
- •11. Принципи міцності знань і доступності навчання: сутність і головні шляхи реалізації.
- •12. Принцип наочності навчання. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання.
- •13. Принципи зв’язку навчання з життям і орієнтації на загальнолюдські та національні цінності.
- •14. Поняття про метод навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.
- •15. Головні класифікації методів навчання.
- •16. Характеристика наочних і практичних методів навчання.
- •17. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Поняття про дидактичні засоби навчання.
- •19. Поняття про форми організації навчання у середній школі. Становлення і розвиток форм навчання в історичному часі.
- •20. Урок як головна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура уроків.
- •22. Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному етапі.
- •Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
- •24. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
- •25. Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
- •Сутність педагогічного діагностування в середній школі. Функції і педагогічні вимоги до контролю успішності навчання.
- •27. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
- •28. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літератури за 12-бальною системою.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
- •Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та головні напрями сучасного українського виховання.
- •Поняття про методи і прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •Характеристика методів формування свідомості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки.
- •Характеристика методів стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
- •Зміст і головні завдання морального виховання молоді. Формування національної свідомості і самосвідомості учнівської і студентської молоді.
- •Зміст і завдання розумового виховання молоді.
- •Зміст естетичного виховання учнівської молоді.
- •Значення екологічного та економічного виховання в сучасній школі.
- •Головні інститути соціалізації особистості.
- •Виховні завдання сім’ї та родини.
- •Значення церкви у вихованні молоді.
Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
Підготовка вчителя до уроку:
Вивчення теми уроку: Глибоке розуміння матеріалу, який викладатиметься, та його відповідність навчальному плану.
Визначення цілей та завдань: Чітке сформульовані цілі та завдання для досягнення конкретних результатів.
Розробка плану уроку: Структуроване планування з визначенням вступу, основної частини та підсумкового етапу.
Вибір методів та прийомів: Адаптація різних методів та прийомів для оптимального сприйняття матеріалу учнями.
Підготовка матеріалів та засобів: Підготовка необхідних матеріалів, презентацій, відео, або інших ресурсів.
Створення плану управління класом: Визначення стратегій управління класом для забезпечення сприятливого навчального середовища.
Планування уроку:
Вступ:
Привертання уваги учнів.
Пов'язання теми з попередніми знаннями.
Основна частина:
Систематична подача матеріалу.
Використання різних методів та прийомів.
Активна участь учнів у процесі.
Підсумковий етап:
Перевірка зрозуміння та запам'ятовування матеріалу.
Систематизація отриманих знань.
Запитання та обговорення.
Аналіз і самооцінка уроку:
Оцінка досягнення цілей: Перевірка того, наскільки були досягнуті поставлені цілі.
Оцінка взаємодії з учнями: Аналіз ефективності комунікації та залучення учнів до уроку.
Аналіз використаних методів: Оцінка того, які методи та прийоми були найбільш ефективними.
Визначення недоліків та покращень: Самооцінка та визначення аспектів, які можна покращити.
Записи для майбутнього використання: Формулювання висновків та рекомендацій для покращення майбутніх уроків.
24. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
Організація навчальної діяльності учнів на уроці:
Фронтальна форма роботи:
Особливості: Усі учні працюють разом, слухають виклад матеріалу вчителя та беруть участь в обговореннях.
Застосування: Введення нового матеріалу, узагальнення, підведення підсумків.
Індивідуальна форма роботи:
Особливості: Кожен учень працює самостійно, виконуючи завдання або вправи.
Застосування: Самостійні роботи, індивідуальні завдання, тестування.
Групова форма роботи:
Особливості: Учні розділені на групи та працюють над спільним завданням чи проектом.
Застосування: Групові дискусії, проекти, колективні завдання.
Парна форма роботи:
Особливості: Учні працюють у парах, обмінюючись ідеями та взаємодіючи.
Застосування: Взаємоперевірка завдань, парні вправи, обговорення.
Самостійна робота учнів:
Особливості: Учні працюють без активного ведення вчителя, виконуючи завдання самостійно.
Застосування: Самостійні домашні завдання, індивідуальні дослідження, творчі проекти.
25. Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
Семінарські заняття – обговорення колективом класу самостійно підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень, вузлових питань даного розділу (чи кількох розділів).
Семінари сприяють формуванню вміння самостійно засвоювати знання, аналізувати, синтезувати, абстрагувати, конкретизувати, узагальнювати, розвивають увагу, мислення, інтерес до навчального предмету, монологічну мову. Проводять їх у старших класах під час вивчення історії, біології, фізики, хімії, математики, інших предметів. У них беруть участь усі учні класу.Всі семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські) заняття, власне семінарські заняття (9-11 клас), міжпредметні семінари-конференції.
Факультативні заняття
Факультатив (від лат. facultatis - необов’язковий) – навчальний курс, не обов’язковий для відвідування.За освітніми завданнями виділяють види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів (надпрограмове поглиблення знань з метою вступу до вищого навчального закладу); з вивчення додаткових дисциплін; з вивчення додаткової дисципліни з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи. Кожен з видів факультативу може ділитися залежно від дидактичної мети, на теоретичні, практичні, комбіновані.
Навчальна екскурсія
Навчальна екскурсія (від лат. excursio – прогулянка) – форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи під керівництвом учителя явищ, процесів шляхом безпосереднього їх сприймання.Екскурсія - складна форма навчально-виховної роботи (45-90 хв.). Під час її учні засвоюють нові знання, поглиблюють, розширюють здобуті, набувають уміння і навички їх застосування. Екскурсія дає можливість для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, являється ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.