12. Принцип наочності навчання. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання.

Сутність: Принцип наочності передбачає використання засобів, які сприяють конкретному та зрозумілому усвідомленню навчального матеріалу. Це може включати в себе використання ілюстрацій, діаграм, моделей, відео, або інших конкретних засобів, які роблять навчання більш доступним та ефективним для учнів.

Шляхи реалізації принципу наочності навчання:

• Використання ілюстрацій та схем: Подача інформації в супроводі з графічними представленнями для кращого усвідомлення.

• Мультимедійні засоби: Використання відео, аудіо та інших мультимедійних засобів для наглядності та динамічності.

• Лабораторні роботи та практичні вправи: Забезпечення можливості учням самостійно експериментувати та спостерігати за явищами.

• Вивчення на місці події: Організація відвідувань місць, де можна здійснити безпосереднє спостереження та вивчення об'єктів дослідження.

• Використання демонстраційних матеріалів: Показ та демонстрація конкретних об'єктів, які відображають навчальний матеріал.

• Групові та індивідуальні проекти: Залучення учнів до створення проектів та презентацій, які включають наочний матеріал.

• Експерименти та дослідження: Створення умов для участі учнів у реальних експериментах та дослідженнях.

13. Принципи зв’язку навчання з життям і орієнтації на загальнолюдські та національні цінності.

• Зв’язок з життям:

Сутність: Навчання повинно бути зорієнтоване на реальний світ та повсякденний досвід учнів. Матеріал має відповідати їхнім потребам та інтересам.

Реалізація: Використання прикладів та завдань, які відображають реальні ситуації та застосування отриманих знань у житті.

• Орієнтація на загальнолюдські цінності:

Сутність: Навчання повинно сприяти розвитку учнів як громадян світу, виховувати загальнолюдські цінності, такі як повага до прав людини, толерантність, справедливість.

Реалізація: Включення в навчальний процес тем та матеріалів, які стимулюють розуміння та прийняття різноманітності культур та поглядів.

• Орієнтація на національні цінності:

Сутність: Врахування та підтримка національних традицій, історії та мови у навчанні. Виховання національної гідності та патріотизму.

Реалізація: Вивчення предметів з урахуванням національної специфіки, проведення тематичних заходів та взаємодія з представниками національної культури.

• Підтримка соціальної відповідальності:

Сутність: Виховання учнів у свідомих громадян, які розуміють свою роль у суспільстві та мають відповідальність за свої вчинки.

Реалізація: Включення тем соціальної відповідальності у навчальні плани, організація благодійних заходів та волонтерської діяльності.

14. Поняття про метод навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.

Метод (грец. methodos- спосіб пізнання) навчання - спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на розв'язання завдань освіти.

Метод навчання: Це система прийомів, засобів та дій, спрямованих на досягнення певних цілей у процесі навчання. Методи визначають спосіб організації та проведення уроку чи заняття, спрямовані на ефективне засвоєння навчального матеріалу.

Методичний прийом: Це конкретний спосіб застосування методу навчання в конкретній ситуації. Методичні прийоми допомагають реалізувати обрані методи, враховуючи конкретні умови, потреби учнів та особливості предмета.

Методи в історії дидактики:

Екзерсис: Зосереджений на активній практиці та вправах, спрямованих на розвиток фізичних та розумових здібностей.

Діалог і бесіда: Використовується для розвитку мовлення, розуміння та аналізу інформації через обговорення тем.

Інтерактивні методи: Сприяють активному взаємодії учнів, включаючи групову роботу, дискусії та проекти.

Метод дослідження: Акцентує на самостійному пошуку та аналізі інформації з метою розвитку критичного мислення.

Словесні методи навчання:

Словесні методи базуються на використанні словесного засобу комунікації, а саме мовлення. До них відносяться:

Лекція: Виклад матеріалу викладачем з метою передачі знань учням

Бесіда: Вільний обмін думками та поглядами між викладачем і учнями, що розвиває критичне мислення та мовленнєві навички.

Обговорення: Аналіз проблем чи теми в групі учнів з метою висловлення різних точок зору.

Вивчення тексту: Розгляд текстів з метою засвоєння інформації та розвитку розуміння прочитаного.