- •Тема 5. Управління реалізацією інвестиційного проекту. План.
- •1. Особливості управління інвестиційними проектами.
- •2. Інвестиційне проектування.
- •3. Ціноутворення в інвестиційній сфері.
- •4. Організація взаємодії учасників інвестиційних проектів.
- •5. Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту.
- •6. Моніторинг інвестиційних проектів.
- •Список літературних джерел Нормативна база.
- •Основна література.
- •Додаткова література.
3. Ціноутворення в інвестиційній сфері.
Ціна — це важливий економічний важіль, який використовується для грошового вираження вартості предмету, об'єкта, товару, тобто кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. Ціни в інвестиційній діяльності можуть визначатися в залежності від того чи є вони:
Ринкові або явні ціни — це ціни, які представлені на ринку, незалежно від того, визначаються вони попитом та пропозицією та урядом. Іншими словами це ціни — за якими фірма буде купувати собі необхідні ресурси та продавати продукцію.
Тіньові або неявні ціни — це викривлені під дією певних чинників (попиту, пропозиції) ринкові ціни.
Абсолютні ціни виражають вартість одного продукту в абсолютній кількості грошей, а відносні ціни — виражають її через вартість іншого продукту. Наприклад, абсолютна ціна 1 тонни вугілля може становити 100 грошових одиниць, а еквівалентної кількості нафти — 300 грошових одиниць. В цьому випадку відносна ціна вугілля в перерахунку на нафту становитиме 0,33. це означає, що відносна ціна нафти в три рази вище ціни вугілля.
Поточні ціни змінюються з часом в результаті інфляції.
Якщо ж ціни на перелік необхідних ресурсів залишаються відносно стабільними протягом певного періоду часу, то в розрахунках використовують постійні ціни.
У ринковій економіці залежно від сфери обігу та видів реалізованої продукції чи послуг розрізняють такі групи цін:
Рис. 5.1. Класифікація цін
Виділяють чотири основних типи ринкової сфери з позицій ціноутворення, у яких ціна:
- контролюється окремим підприємством (монополістом);
- контролюється групою підприємств;
- контролюється та регулюється ринком;
- контролюється та регулюється державою.
Система ціноутворення в інвестиційній сфері формується у відповідності до загальної та єдиної цінової політики України та характеризується такими ознаками, вільного ціноутворення.
Специфікою ціноутворення в інвестиційній сфері є те, що:
по-перше, для визначення вартості будівництва використовується дворівнева система цін, яка включає базисну кошторисну вартість будівництва та вартість будівництва, яка визначається на стадії укладання підрядних контрактів та враховує додаткові витрати замовника й підрядника.
Тому, щоб визначити прогнозну ціну, необхідно Ц = Цб * Кзм..ц, де: Цб- ціна базова; Кзм..ц- коефіцієнт зміни цін.
по-друге, в інвестиційній сфері можуть визначатись ціни споживчої одиниці продукції, наприклад, вартість 1 м2 житла або 1 м2виробничої площі.
по-третє, ціни на будівельну продукцію визначаються індивідуальним кошторисом, навіть якщо це типові об'єкти. Це зумовлено різною вартістю земельних ділянок, різним обсягом нульового циклу, різною вартістю спорудження інфраструктури тощо;
по-четверте, при визначенні ціни в інвестиційній сфері застосовується накладні витрати визначаються за затвердженими нормами у відсотках до прямих витрат, а планові нагромадження — у відсотках до кошторисної собівартості робіт, тобто до суми прямих і накладних витрат.
Система ціноутворення у будівництві містить у собі кошторисні нормативи, норми, правила визначення вартості будівництва,
Кошторис — це сукупність нормативних розрахунків які визначають вартість робіт із спорудження окремого об'єкта а також матеріально-технічні трудові та інші витрати для об'єкта.
Інвесторська кошторисна документація — це сукупність кошторисів, відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.
Кошторисні нормативи — це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об'єднуються в окремі збірники.
Кошторисна норма — це сукупність ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), установлена на прийнятний вимірювач будівельних або монтажних робіт, а також конструкцій, виражена, як правило, у натуральних величинах або у формі коефіцієнтів.
Базисна кошторисна документація — це частка розрахункової кошторисної вартості, що визначається кошторисними документами, складеними проектною організацією за цінами 1997 р. з урахуванням ринкових умов, які склалися на 1 січня того року, в якому передбачається будівництво, на підставі кошторисних нормативів, нормативних актів відповідно до чинного законодавства.
Базисна кошторисна вартість з урахування резерву коштів на непередбачені роботи та витрати, а також кошти на компенсацію витрат, які пов'язані з умовами інвестиційного ринку, у тому числі обов'язкові відрахування, збори та платежі, резервний та компенсаційний фонд замовника становлять зведений кошторис.
Зведений кошторис використовується для визначення договірної ціни та укладання підрядного договору у будівництві.
Розрізняють два види договірних цін у будівництві:
1) тверді (остаточні) на весь обсяг будівництва — вони враховують майбутнє коливання цін і не коригуються відносно фактичного рівня інфляції.
2) динамічні (відкриті) — ціни, які мають, як правило, незмінну частину витрат (базисну кошторисну вартість). Ця частка коригується в процесі будівництва відповідно до фактичного рівня інфляції.