16. Розмежуйте поняття «термін», «професіоналізм», «загальнонаукові слова».

Термін (лат. terminus — межа) — слово або словосполучення, що позначає спеціальне поняття певної галузі знання або діяльності.

Цінність терміна в тому, що він несе логічну інформацію великого обсягу. Не можна довільно використовувати в одному тексті різну термінологію. Слід пам’ятати, що кожна галузь науки має притаманну тільки їй термінологічну систему. У науковому тексті без потреби не застосовують професійної лексики.

Професіоналізми — слова та вирази, поширені в певному науковому середовищі.

Їх уживають на позначення спеціальних понять певної професії: монітор, файл, принтер, сканер. Як професіоналізми можуть використовуватися слова і сполучення слів, за якими суспільною практикою закріплене певне лексичне значення. До таких назв належать складні одиниці термінологічної лексики (соляна кислота, сірчана кислота, вуглекислий газ).

Професіоналізмами також послуговуються як неофіційними, експресивно забарвленими синонімами до складних або неусталених термінів (оперативка — оперативна нарада, заліковка — залікова книжка). Часто професіоналізмами є загальновживані слова, використані у специфічному значенні, наприклад вікно (між уроками) — зі сфери педагогічної діяльності.

Загальнонаукові слова – слова, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони милозвучності, теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загально-технічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

17. З якою метою в науковому стилі вживають усталені сполуки?

У мовній практиці українських мовознавців переважно спостерігаємо ототожнення понять стереотип, кліше, штамп.

Офіційно-діловий або інакше – адміністративний стиль формує стереотипні синтаксичні конструкції, уникаючи можливих варіантів висловлення, які б породжували неоднозначність сприймання, розуміння тексту.

Усталені сполуки характеризують не лише діловий стиль. Значно більша кількість їх зустрічається в інших типах писемних пам’яток.

Існують мовні кліше як специфічні форми швидкої подачі й сприймання інформації. Негативне сприймання офіційно-ділового стилю, недоречного в неформальній, неофіційній сфері спілкування, асоціюється з т. зв. канцеляритом – зневажливою оцінкою мови, насиченої штампами, стереотипами. Проте в офіційно-ділових текстах такі штампи, мовні кліше виконують регламентаційну функцію, оскільки вони призначені для ефективного обміну діловою інформацією. Для офіційно-ділового стилю характерні лексичні сполуки – канцелярські штампи. Однією з найхарактерніших структурних рис офіційно-ділового стилю є широке використання стійких мовних зворотів, або усталених частин (блоків) тексту. За обсягом і синтаксичною будовою вони досить різні: словосполучення, мовні формули, надфразні єдності, моделі речень. Усі вони мають характер мовних штампів, причому не в негативному (як, приміром, у художньому стилі), а в позитивному значенні цього слова, виступаючи засобом оптимізації документних текстів.