- •1. Геохронологічна шкала – геологічна часова шкала історії планети Земля, що використовується в геології і палеонтології як своєрідний календар для проміжків часу в сотні тисяч та мільйони років.
- •Принцип побудови шкали
- •Можливі події
- •6. Методи абсолютної хронології.
- •14. Палеонтологічні докази.
- •16. Порівняльно-анатомічні докази.
- •18. Вихід на сушу рослин і тварин.
- •19. Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).
- •25. Поява еукаріотичних організмів. Концепція ендосимбіозу.
- •26. Поява перших прокаріотичних екосистем.
- •27. Сучасний стан концепції абіогенезу.
- •48 Ефект засновника і ефект пляшкового горлишка
- •101 Статевий добір
- •106 Коефіцієнт добору
- •113. Каналізація розвитку
- •137. Методи геноміки і геносистематики і визначення виду. Їх застосування
- •140. Що таке парапатричне видоутворення. Наведіть приклади
- •141. Особливості видоутворення в умовах острівних та озерних екосистем
- •142. Симпатричне (екологічне) видоутворення. Наведіть приклади.
- •144. Які приклади видоутворення у природних умовах вам відомі
- •146. Докупулятивні (дозиготичні) механізми ізоляції
- •147. Класифікація механізмів ізоляції
- •148. Посткопулятивні (постзиготичні) механізми ізоляції
- •157. Що таке ізоляція спричинена стерильністю гібридів. Наведіть приклади
- •Післякопулятивні механізми ізоляції (механізми, що знижують успішність міжвидового схрещування)
106 Коефіцієнт добору
Селективна перевага одного аллеля перед альтернативним аллелем (або аллелями) можна виразити у відсотках або у вигляді коефіцієнта добору (s), величина якого змінюється в діапазоні від 0 до 1.
Кількісне значення коефіцієнта добору виводиться з відносних темпів репродукції альтернативних аллелей. Допустимо, що в якійсь великій популяції а - предпочитает аллель, а А - аллель, якому добір не благоприятствует. У цій популяції на кожні 100 аллелей а, переданих наступному поколінню, буде передаватися також деяке число аллелей А (від 100 до 0). Коефіцієнт добору є функція цього відношення. Величину s можна визначити по формулі
s == 1 – |
Швидкість репродукції аллеля, якому не благоприятствует добір Швидкість репродукції аллеля, якому благоприятствует добір |
Розглянемо наступні чисельні приклади:
1) Відносна частота репродукції аллелей а й А в одному поколінні становить 100 а : 99 А. Звідси s=l—99/100 = 0.01, тобто аллель а володіє 1%-м селективною перевагою.
2) Внески альтернативних аллелей у наступне покоління становлять 1000 а : 999 А. Звідси s = 0.001, а селективна перевага аллеля а дорівнює 0.1%.
107. По-перше, в основі селективної переваги, очевидно, лежить розходження по якомусь фенотипическому ознаці, контрольованій геном А. По-друге, такий фенотипический ознака повинен мати деяке значення для виживання й розмноження. Носії аллеля а повинні перевершувати носіїв аллеля А по якомусь життєво важливому властивості, що впливає на успіх розмноження.
Питання про селективну перевагу або селективний дефект будь-якого даного аллеля спричиняє, таким чином, важливі питання про дію гена, генетично контрольованому розвитку, взаємодії між генами й між генотипом і середовищем., що носії аллеля а мають відому перевагу в порівнянні з носіями аллеля А в відношенні виживання або плідності.
Це підводить нас до концепції пристосованості (відомої також за назвою адаптивної цінності або селективної цінності) у популяционной генетиці. Пристосованість генотипу - це середнє число нащадків, залишених цим генотипом, у порівнянні із середнім числом нащадків в інших конкуруючих з ним генотипів. Пристосованість, таким чином, являє собою чисто кількісну й операційну концепцію. Це кількісна міра успіху розмноження.
Пристосованість (позначувана символом ω є функція коефіцієнта добору (ω=1-s). Якщо відношення частот репродукції аллелей становить 99 А : 100 а, те, як ми вже відзначали, s = 0.01; тепер ми можемо додати до цього, що ωA = 0.99. Або ωA=99 А/100 а = 0.99.
Висока пристосованість у тому розумінні, у якому цей термін використається в популяционной генетиці, не обов'язково має на увазі «виживання найбільш пристосованих», а синонимичный йому термін «адаптивна цінність» не обов'язково означає, що генотип, що володіє високою адаптивною цінністю, особливо добре пристосований до свого середовища. Така ситуація можлива. Однак можливо також, що висока пристосованість, або висока адаптивна цінність, являє собою винятково результат високої плідності. Висока пристосованість означає детермінований генетично успіх розмноження; вона не вказує на якісь певні причини цього успіху, які можуть сильно варіювати в різних випадках.
108 Фактори швидкості добору
Фактори швидкості добору:
Коефіцієнт добору
Концентрація в даному поколінні алелі і ступінь її домінантності
Частота зміни поколінь
Характер коливання чисельності
Розмір популяції
Реальний темп еволюції(а отже і п.д.) визнач. шидкістю зміни с-ща.
109 Приклади стаб.добору
Приклади стаб.добору:середня довжина крил у птахів(найбільш життєздатні особини),чіткі розміри і форма квіток у комахозапильних рослин(коеволюція з комахами),новонароджені з нормальною вагою мають більше шансів на виживання.
110 Приклади розриваючого добору
Приклади розриваючого добору:колір і смуги на равликах в залежності від кольору підстилки в лісі(поліморфізм),різні раси погремка(ранньо і пізньолітній),проміжний зник під ціле направленим викошуванням,різні пристосування в межах однієї популяції в залежності від різних умов(мікроклімат,склад грунту тощо)
111 Приклади рушійного добору
Приклади рушійного добору-витіснення крабами з вузьким щитком крабів з широким(бухта Плімут)-вузькощиткові більш адаптовані до замулення;індустріальний меланізм у березового п‘ядунаBiston betularia(виживають переважно меланістичні форми на закоптілих деревах,фактор добору-птахи),виживання і поділ бактеріальних клітин стійких до антибіотиків.
112. Безумовна і умовна елімінація