Тема 6. Основні виробничі фонди
6.1. Економічна сутність і роль основних виробничих фондів
Економічні субєкти не можуть здійснювати виробничу діяльність без використання певних ресурсів (метеріальних, трудових, інормаційних, фінансових). Велике ресурсне значення мають засоби виробництва.
Засоби виробництва – це сукупність всіх матеріальних елементів, що приймають участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби труда (верстати, машини, печі, тощо) і предмети труда (матеріали, напівфабрикати).
Засоби виробництва виражені у вартісній формі називають виробничіми фондами підприємства. Засоби труда складають речовий зміст основних виробничих фондів, предмети труда – оборотних виробничих фондів (рис 6.1).
Рис. 6.1. Склад фондів підприємства.
Можна виділити три принципові відмінності між основними і оборотними фондами (табл. 6.1).
Табл. 6.1. Відмітні ознаки основних і оборотних фондів
Характеристика |
Основні фонди |
Оборотні фонди |
Збереження виробничої форми в виробничому процесі |
Зберігають |
Змінюють |
Кількість виробничих циклів, в яких бере участь даний фактор |
Багато |
Один |
Характер перенесення своєї вартості на готову продукцію |
Частинами |
Повністю |
Отже, основні фонди (ОФ) – це частина засобів виробництва, що зберігають свою оречевлену форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою варстість в собіварстість готової продукції частинами по мірі спрацьовування.
Згідно з законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди – це матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введеня в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 грн (без врахування ПДВ) і поступово зменшується в звязку з їх фізичним і моральним спрацьовуванням.
В залежності від характеру участі основних фондів в процесі виробництва розрізняють виробничі і невиробничі основні фонди. Основні виробничі фонди (ОВФ) функціонують в сфері матеріального виробництва; невиробничі – задовольняють побутові й культурні потреби працівників (житлові будинки, дитячі садки, клуби, пансіонати, що знаходяться на балансі підприємства).
6.2. Класифікація і структура основних фондів
Для обліку основних фондів, визначення і планування їх структури, розрахунку норм амортизаційних відрахувань необхідно їх класифікувати.
Після введення Національних стандартів бухобліку (01.01.2000) в Україні для бухгалтерського та податкового обліку існують дві різні класифікації основних фондів, кожна з яких побудована на власних принципах.
При класифікації основних фондів в бухгалтерському обліку встановлюються наступні підрозділи:
1. Основні засоби.
земельні ділянки.
капітальні витрати на покращення земель.
будинки, споруди і передатні пристрої.
машини та обладнання.
транспортні засоби.
інструменти, пристрої, інвентар.
худоба.
багаторічні насадження.
інші основні засоби.
2. Інші внеоборотні матеріальні активи.
бібліотечні фонди.
малоцінні матеріальні активи (спецінструмент, спецінвентар).
тимчасові споруди.
природні ресурси.
інвентарна тара.
предмети прокату.
інші внеоборотні матеріальні активи.
За ступенем впливу на предмети праці основні фонди поділяють на активні і пасивні. Активні ОВФ – ті, які в процесі виробництва безпосередньо впливають на предмет праці, змінюючи його. Пасивні ОВФ безпосередньо не впливають на предмет праці, а створюють необхідня умови для нормального здійснення процесу виробництва.
Для аналізу якісного стану ОФ необхідно знати їх структуру.
Структура ОВФ – це співвідношення вартості різних груп (видів) в їх загальній вартості.
Розрізняють виробничу, технологічну і вікову структуру ОВФ.
Найважливішим показником виробничої структури ОВФ є частка активної частини в їх хагальній вартості. При порівнянні різних виробництв найбільш раціональна структура буде на тому виробництві, де вище активна частка ОВФ.
Технологічна структура характеризує розподіл ОВФ за структурними підрозділами підприємства в процентному вираженні від їх загальної вартості.
Вікова структура характеризує розподіл ОВФ за віковими групами
Структура ОВФ різних галузей і підприємств залежить від ряда факторів: складності продукції, типу виробництва, особливостей техпроцесів.