Тема 8. Оборотні засоби підприємств.
8.1. Сутність, склад і класифікація оборотних засобів.
Наявність оборотних засобів є необхідною умовою здійснення будь-яким підприємством його господарської діяльності. Вони забезпечують безперервність відтворювального процесу на підприємстві, що відбувається як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.
Оборотні засоби підприємств (ОЗ) – це сукупність грошових засобів, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обігу з метою забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції.
Оборотні засоби класифікують за наступними ознаками:
За місцем і роллю в процесі виробництва: розрізняють оборотні фонди й фонди обігу.
За принципами організації: розрізняють нормовані й ненормовані оборотні засоби.
За джерелами утворення: оборотні засоби поділяють на власні, прирівняні до власних і залучені.
Оскільки оборотні засоби підприємства функціонують як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, розрізняють оборотні фонди й фонди обігу.
Рис. 8.1 Склад оборотних засобів підприємства
Оборотні фонди – це вартісний вираз тієї частини засобів виробництва, яка цілком споживається в кожному виробничому циклі, повністю переносить свою вартість на готовий продукт і відтворюється після кожного циклу як в натуральній формі так і в вартісній. Оборотні виробничі фонди витрачаються у сфері виробництва продукції.
Фонди обігу – це засоби підприємства, які функціонують у сфері обігу. Вони не беруть участь в створенні вартості, а є її носіями.
Виробничі запаси включають сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючи матеріали, куплені напівфабрикати, паливо, запасні частини, тару й інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції.
Незавершене виробництво – це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Воно є лише на тих підприємствах, де тривалість виробничого циклу більша за один день. У вартісному виразі незавершене виробництво охоплює витрати на придбання матеріалів, запасних частин, конструкцій, сировини, заробітну плату, й інші грошові кошти необхідні для завершення виробничого циклу.
Витрати майбутніх періодів – це витрати на придбання необхідних для виробництва активів, які ще не прибули на підприємство. Це авансовані витрати на сировину, матеріали, тощо. Після отримання підприємством цих елементів величина відповідних оборотних засобів переходить із групи “витрати майбутніх періодів” до групи “виробничі запаси”. Також в цю групу входять витрати на виконання науково дослідних робіт, освоєння нової техніки, орендну плату й ін., які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.
Готова продукція на складах – продукція, що очікує реалізації.
Дебіторська заборгованість – продукція відвантажена, але не оплачена.
Товари – придбані підприємством для подальшого перепродажу.
Грошові кошти – гроші на рахунку підприємства, гроші, що знаходяться в незакінчених розрахунках, готівка.
До власних джерел утворення належать статутний і резервний капітал, прибуток підприємства.
До джерел прирівняних до власних – стійкі пасиви (заборгованості).
До залучених джерел утворення оборотних засобів підприємства належать кредити банків (найчастіше короткострокові).
Оборотні засоби знаходиться у постійному русі. Вони здійснюють кругообіг, в процесі якого проходять три стадії: постачання, виробництво і збут.
1 стадія: Постачання. Оборотні засоби витрачаються на придбання сировини, матеріалів і інших ресурсів, тобто переходять з грошової форми в матеріально-товарну, а грошові засоби зі сфери обігу – у сферу виробництва, формують певні виробничі запаси
2 стадія: Виробнича. На цій стадії в процес виробництва включаються робітники, що одержують за виконану роботу заробітну плату. Оборотні засоби перетворюються спочатку в запаси незавершеного виробництва, потім у готову продукцію. Оборотні засоби знову набувають товарної форми.
3 стадія: Збут. Підприємство реалізує готову продукцію, оборотні засоби зі сфери виробництва переходить у сферу обігу і знову приймають грошову форму. На останній стадії кругообігу виготовлена продукція продається і підприємство має відповідну виручку (суму грошей), яка не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, а й дає певний прибуток. Грошова форма, якої набувають оборотні засоби на третій стадії їх кругообігу, одночасно є початковою стадією нового обороту.
Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом. Довжина циклу кругообігу оборотних засобів – це період від моменту вступу грошових засобів в процес кругообігу для виробництва продукції до моменту повернення цих засобів в грошовій формі після реалізації продукції, тобто це сума днів перебування оборотних засобів у вигляді грошей, у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництві, в готових виробах і в розрахунках.