6.5. Амортизація основних виробничих фондів

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Принципи амортизаційної політики в бухгалтерському обліку:

1. амортизуються будь-які основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства, в тому числі виробничі, невиробничі і отримані безплатно;

2. нарахування амортизації здійснюється щомісяця за кожним окремим об’єктом окремо;

3. амортизується первісна вартість основних фондів з урахування витрат на покращення, які привели до зростання економічних вигод від використання об’єкту;

4. можна використовувати будь який з наступних 5 методів амортизації: прямолінійний (метод прямолінійного списання), відсотковий (зменшення залишкової вартості), прискорений (подвійного зменшення залишкової вартості), кумулятивний (метод суми років), виробничий. При чому, до різних об’єктів можуть застосовуватися різні методи амортизації;

5. нарахування амортизації починається з наступного місяця після введення об’єкта в експлуатацію. Нарахування амортизації припиняється в наступному місяці після виведення об’єкта з експлуатації;

6. у випадку реконструкції, модернізації, добудови і консервації об’єкту основних фондів нарахування амортизації припиняється.

Розглянемо різні методи амортизації більш детально.

Метод прямолінійного списання. Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума списується рівномірно, протягом строку корисної експлуатації об’єкту основних фондів:

,

(6.12)

де АВ – амортизаційні відрахування, грн

Норму амортизації (Н_а) визначають за формулою:

(6.13)

Цей метод доцільно використовувати для тих основних фондів, що не підвладні дії інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних фондів відносять будівлі і споруди, загальновиробниче устаткування, тощо.

Застосування прямолінійного методу демонструє наступний приклад:

Первісна вартість виробничого устаткування – 50 тис. грн корисний строк експлуатації цього обладнання складає 5 років. Ліквідаційна вартість – 5 тис. грн Щорічні суми амортизаційних відрахувань розраховують наступним чином:

Наведемо розрахунки процесу амортизації в таблиці:

Рік	Вартість ОФ на початок періоду	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Вартість ОФ на кінець періоду
1	50000	9000	9000	41000
2	41000	9000	18000	32000
3	32000	9000	27000	23000
4	23000	9000	36000	14000
5	14000	9000	45000	5000

Метод зменшення залишкової вартості. Цей метод передбачає визнання річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на вартість об’єкту основних фондів на початок звітного періоду:

,

(6.14)

Норма амортизації визначається в цьому випадку так само, як і в попередньому, в момент придбання об’єкту. Її визначають за формулою:

,

(6.15)

де t – це строк експлуатації об’єкту.

Норма амортизації за цього методу є значно вищою, ніж за прямолінійного. Значення норми амортизації залишається незмінним протягом всього строку використання об’єкту основних фондів, але база для нарахування постійно (з року в рік) змінюється. Все це забезпечує швидку амортизацію об’єкту протягом перших років його експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості ґрунтується на припущенні, що новий об’єкт основних фондів дає найбільшу віддачу саме в перші роки експлуатації і його продуктивність з року в рік зменшується. Таким чином, протягом перших років експлуатації від об’єкту буде отримано більше економічних вигод, ніж в останні і на перші роки повинна припадати найбільша сума амортизаційних відрахувань. Методом зменшення залишкової вартості доцільно обчислювати амортизацію об’єктів, що піддаються швидкому моральному старінню: засоби зв’язку, комп’ютери, транспортні засоби, прилади, меблі, тощо.

Для ілюстрації цього методу скористуємося попереднім прикладом.

Використовуючи цю норму, розрахуємо амортизацію за роками:

Рік	Вартість ОФ на початок періоду	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Вартість ОФ на кінець періоду
1	50000,00	18450,00	18450,00	31550,00
2	31550,00	11641,95	30091,95	19908,05
3	19908,05	7346,07	37438,02	12561,98
4	12561,98	4635,37	42073,39	7926,61
5	7926,61	2926,61	45000,00	5000,00

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Згідно з цим методом річна сума амортизаційних відрахувань також визначається як добуток балансової вартості об’єкту основних фондів на початок звітного року і подвоєної норма річної амортизації, розрахованої на основі терміну експлуатації (дивись формулу 6.14). Норма амортизації розраховується за формулою:

,

(6.16)

При застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості річна норма амортизації є постійною величиною. При цьому в перший рік експлуатації об’єкту основних засобів нараховується найбільша сума амортизації, і щороку вона зменшується.

Ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому річну суму амортизації останнього року експлуатації обчислюють не за формулою ( ), а як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок останнього року експлуатації і передбаченою ліквідаційною вартістю.

Розрахуємо норму амортизації для нашого прикладу:

Використовуючи цю норму, розрахуємо амортизацію за роками:

Рік	Вартість ОФ на початок періоду	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Вартість ОФ на кінець періоду
1	50000,00	20000,00	20000,00	30000,00
2	30000,00	11070,00	31070,00	18930,00
3	18930,00	6985,17	38055,17	11944,83
4	11944,83	4407,64	42462,81	7537,19
5	7537,19	2537,19	45000,00	5000,00

Кумулятивний метод. Цей метод ґрунтується на розрахунку кумулятивного коефіцієнту, який і є за своєю суттю, нормою амортизації. Річна сума амортизації визначається як добуток амортизованої вартості і кумулятивного коефіцієнту.

,

(6.17)

Кумулятивний коефіцієнт обчислюють на кожний рік використання об’єкта. Для цього ділять кількість років, що залишилася до кінця строку експлуатації на суму кількості років його використання.

У наведеному вище прикладі термін служби об’єкту становить 5 років, тому сума цифр років дорівнюватиме:

1+2+3+4+5=15

Таким чином, коефіцієнт кумуляції першого року експлуатації становить 5/15, другого – 4/15, третього – 3/15, четвертого – 2/15 і п’ятого – 1/15.

Використовуючи кумулятивний коефіцієнт, розрахуємо амортизацію за роками:

Рік	Вартість ОФ на початок періоду	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Вартість ОФ на кінець періоду
1	50000,00	15000,00	15000,00	35000,00
2	35000,00	12000,00	27000,00	23000,00
3	23000,00	9000,00	36000,00	14000,00
4	14000,00	6000,00	42000,00	8000,00
5	8000,00	3000,00	45000,00	5000,00

Ефект від використання кумулятивного методу такий самий, як і від використання методу зменшеної залишкової вартості: в перші роки експлуатації списується основна частка первісної вартості, але досягається це не за рахунок поступового зменшення бази амортизації, а за рахунок зменшення норми амортизації. Після закінчення останнього року експлуатації об’єкту основних фондів його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній.

Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахування місячної суми амортизації як добутку фактичного обсягу виробництва за місяць і виробничої ставки амортизації. Це єдиний метод за якого місячна сума амортизації визначається безпосередньо, а не простим діленням річної суми амортизації на 12.

Виробнича ставка амортизації обчислюється за формулою:

,

(6.18)

Для визначення цієї ставки інформація про термін корисного використання об’єкту непотрібна, але необхідна інформація про очікуваний обсяг виробництва, який може виражатися як у натуральних одиницях (штуках, метрах, тонах), так і в грошових. Відповідно і ставка амортизації може встановлюватися на штуку, метр, тону, гривню, тощо.

Перевага цього методу полягає в тому, що він забезпечує максимально справедливий розподіл амортизованої вартості між виробленими виробами. Він застосовується передусім для амортизації основного технологічного устаткування (машин, верстатів), за яким може бути визначено обсяг випуску продукції (робіт, послуг). Основним недоліком цього методу є те, що зазвичай важко визначити сумарний обсяг випуску об’єкта.

Знову скористуємося попереднім приклад, тільки доповнимо його новими даним: розрахунковий обсяг роботи устаткування 2 млн одиниць.

За перший рік експлуатації планується випустити 300 тис. шт., за другий – 400 тис. шт., за третій – 200 тис. шт., за четвертий – 600 тис. шт., і за п’ятий – 500 тис. грн

Визначимо виробничу ставку амортизації:

Розрахуємо амортизацію за роками:

Рік	Вартість ОФ на початок періоду	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Вартість ОФ на кінець періоду
1	50000	6750	6750	43250
2	43250	9000	15750	34250
3	34250	4500	20250	29750
4	29750	13500	33750	16250
5	16250	11250	45000	5000