- •Тема 39. Російське мистецтво і пол. Хіх ст.
- •Будівля Головного Адміралтейства.
- •Креслення панорами Адміралтейства.
- •Теребньов і.І. Рельєфи фронтону Адміралтейства.
- •Теребньов і.І. Рельєфи над аркою Адміралтейства.
- •1805-1817. Зведений архітекторами Дніпропетровськ.
- •Вороніхін а.Н.Казанський собор. 1801-11. Фотографія 1890-х рр..
- •Інші роботи а.Н.Вороніхіна.
- •Вороніхін а.Н. Гірничий кадетський корпус. 1806-1811. Нині – Гірничий інститут.
- •Арка Головного Штабу.
- •Бове о.І. Великий театр у Москві.
- •Бове о.І. Церква Миколи Чудотворця. 1821. Москва.
- •Бове о.І. Тріумфальна арка. 1826-28.
- •Вигляд Ісаківського собору з пташиного польоту.
- •Західний фасад Ісаковського собору.
- •Ісус Христос. Вітраж у вівтарі Ісаковського собору.
- •Ісаківський собор - вершина творчості Монферрана.
- •Монферран а.А. Олександрівська колонна на Дворцовій площі в Санкт-Петербурзі. 1834.
- •Добування гранітної брили для колони.
- •3.Скульптура: і.Мартос (1752-1835). Ф.Толстой (1783-1873).П.Клодт (1805-1867).
- •І.П.Мартос. Пам’ятник Мініну і Пожарському. 1818. Москва.
- •І.П.Мартос. Пам’ятник герцогу де Рішельє. 1823-28. Одеса. Спільно з архітектором а.І.Мельниковим.
- •І.П.Мартос. Пам’ятник Потьомкіну-Таврійському. 1836. Відновлений у 2003. Херсон.
- •І.Мартос. Пам’ятник м. В. Ломоносову. 1826-1829. Архангельськ.
- •В. І. Демут-Малиновський. Викрадення Прозерпіни. Група перед портиком Гірничого інституту. Камінь. 1809—1811. Санкт-Петербург.
- •В.І.Демут-Малиновський, к.П.Клодт. Пам’ятник Володимиру Великому. 1853. Київ.
- •М.С.Пименов. Хлопець, що грає в бабки. 1836. Бронза. Висота 60,5 см. Третьяковська галерея, Москва.
- •Б.І.Орловський (Смирнов). Пам’ятники – героям 1812 року м.І. Кутузову і м.Б. Барклаю-де-Толлі. 1829. Відкриті у 1837. Санкт-Петербург.
- •Б.І.Орловський. Фігура ангела, що увінчує Олександрівську колону. Бронза. 1829-1834. Санкт-Петербург.
- •Ф.П. Толстой. Народне ополчення. 1816. Гіпс. 20х20 см. Третьяковська галерея, Москва.
- •Ф.П.Толстой. Душенька в саду. Іл. До поеми і. Ф. Богдановича «Душенька». 1820-33, Третьяковська галерея
- •Ф.П. Толстой. Гілка малини, метелик і мурашка. Акварель.
- •Ф.П.Толстой. Сімейний портрет. 1830.
- •Т.Г.Шевченко. Портрет п.К.Клодта. Офорт. 1861.
- •П. К. Клодт. Приборкувачі коней. Бронза. 1838—50. Аничків міст. Санкт-Петербург.
- •П. К. Клодт, н. А. Ромазанов, р.К.Залеман; арх. О.Монферран. Пам’ятник Миколі і (в наші дні).
- •1856—1859. Граніт, бронза. Ісаківська площа, Санкт-Петербург.
- •О.А.Кіпренський. Портрет а.К.Швальбе. 1804.
- •О.А.Кіпренський. Портрет лейб-гусарського полковника Євграфа Володимировича Давидова. 1809. Санкт-Петербург, Російський музей.
- •О.А.Кіпренський. Портрет хлопчика Челищева. Б. 1809.
- •В.А.Тропінін. Автопортрет. В.А.Тропінін. Портрет сина. Б. 1818.
- •Портрет скульптора і.П.Віталі. 1839.
- •В.А.Тропінін. Портрет о.С.Пушкіна. 1827.
- •Автопортрет. 1833.
- •Натурщики. 1817.
- •Останній день Помпеї. 1830—1833 гг.
- •Італійський ранок. 1823. Італійський полудень. 1827.
- •Вершниця. 1832. Портрет сестер о. Та о. Шишмарьових. 1839.
- •Аполлон, Гіацинт і Кипарис. 1831-34.
- •З’явлення Христа Марії Магдалині. Фрагмент. 1834—1836.
- •З’явлення Христа народу. 1837-1857. 540х750 см. Москва, Третьяковська галерея.
- •Гілка. Санкт-Петербург, Російський музей.
- •Вода і каміння під Палаццуола.Етюд до картини «з’явленння Христа народу».
- •Щедрін Сильвестр Федорович (1791-1830)
- •Анкор, ще анкор! 1851—1852.
Автопортрет. 1833.
Натурщики. 1817.
Ясно відчувається романтичний пафос картини «Останній день Помпеї».
Останній день Помпеї. 1830—1833 гг.
Величезне полотно “Останній день Помпеї” (1826-1832) мало надзвичайний успіх в Італії, а потім і в Росії. Брюллов сміливо переступив тут кордони античної і християнської міфології, в сферах якої протягом століть перебував історичний живопис. Художник хотів розкрити в “Останньому дні Помпеї” картину загибелі античного світу і настання нової ери.
Народження нового світу на уламках старого, що розсипається на порох, -- основна ідея, що пронизує картину Брюллова. Йому, як сучаснику соціальних переворотів на Заході, історичний розвиток уявлявся закономірною зміною однієї епохи іншою. Цим новим світовідчуттям Брюллов і пронизав свою картину.
Грандіозний задум “Помпеї” привів художника до зображення широкої народної сцени, героєм якої є не окремі люди, а сам народ. Подія, зображена художником, цілком захоплює всіх, старих і малих. Кожен персонаж є тут учасником історичної драми, яка сприймається ним з надзвичайною силою почуттів.
В картині «Останній день Помпеї» наявне протиставлення відчуття катастрофи, трагічної безвиході і самовідданості, духовної краси людей в момент смертельної небезпеки. В цьому полотні червоною ниткою проходить зв'язок ідеї картини з російською дійсністю початку 19 ст. Як засоби художньої виразності можна відмітити сміливість кольорового рішення, контрасти кольору й світла, світлові рефлекси.
Красою й виразністю відрізняються твори Брюллова італійського періоду, жіночі образи («Вершниця», «Італійський полудень»).
Італійський ранок. 1823. Італійський полудень. 1827.
Вершниця. 1832. Портрет сестер о. Та о. Шишмарьових. 1839.
Портрет світлішої княгині Єлизавети Салтикової. 1838. Туркеня. 1836-39.
Якщо в релігійних композиціях Брюллов майже цілком залишався в колі класицизму, то в своїх прекрасних за життєвим почуттям портретах він близько підійшов до реалізму. Кращі портрети Брюллова складають одну з славетних сторінок історії російського і світового мистецтва. Його “Автопортрет”, а також портрети А.Н.Струговщикова, П.Кукольника, І.А.Крилова, Я.Ф.Яненко, М.Ланчі, відрізняються надзвичайним різноманіттям і багатством характеристик, правдивістю тону, силою пластичного рисунка, блиском техніки. В чоловічих портретах ми знаходимо втілення сили, мужності, розуму, мрії, спраги до пізнання незвіданого, натхнення. Відома участь Брюллова в долі нашого Т.Г.Шевченка. Так само блискуче був виконаний ним портрет В.А.Жуковського, розіграний в лотерею, а за отримані гроші Шевченко був викуплений з кріпацтва.
Портрет письменника Н.В.Кукольника 1836. Портрет В.А.Жуковського. 1837.
Портрет байкаря Івана Андрійовича Крилова 1839. Портрет письменника і видавця Олександра
Струговщикова 1840.
Портрет графині Юлії Павлівни Самойлової з
прийомною дочкою Амаліцією Пачіні. Б. 1842 Портрет княгині М.П.Волконської. 1840-45.
Автопортрет.1848. Портрет Євгена та Емілії Мюсар (вершники). 1849.
Портрет археолога Мікеланджело Ланчі. 1851.
Іванов Олександр Андрійович (1806-1858)
Інший видатний художник цього часу – Олександр Олександрович Іванов (1806-1858) – син і учень О.І.Іванова. Його юність пройшла серед друзів батька, які сповідували визвольні ідеї. Йому було 19 років, коли відбулось повстання декабристів. Всі ці події до глибини душі вразили молодого художника. І тому в його творах “Йосип, що тлумачить сни ув’язненим з ним в темниці виночерпію та хлібодару”, а також “Беллерофонт, що йде в похід проти химери”, які вразили зрілою майстерністю і перша навіть була відмічена золотою медаллю, керівники Академії та Товариства заохочення художників вбачали неповагу до існуючого ладу. В решті решт президент Академії Олєнін знайшов доцільним відправити молодого Іванова до Італії.