4. Соціальні групи суспільства.

Учитель повідомляє, що визначальним при аналізі соціальної струк­тури суспільства є поняття «соціальна група», і привертає увагу учнів до його визначення у підручнику, за необхідністю розкриває зміст його складових.

З видами соціальних груп (великі, середні та малі соціальні групи) учні знайомляться самостійно за відповідним фрагментом параграфа.

Запитання.

1. Чим обумовлена важливість поняття «соціальна група» для дослідження соціальної структури певного суспільства?

2. Якими є основні якісні відмінності між великими, середніми та мали­ ми соціальними групами?

Розповідь учителя.

У межах матеріалу підручника учитель розповідає, як змінювалося поняття «класи» з часом. Необхідно звернути увагу учнів на те, що сучас­ні соціальні мислителі Заходу використовують поняття «клас» в іншому, більш абстрактному значенні, ніж у марксистській науці. Класом вони називають великі сукупності людей з близьким життєвим рівнем, ціннос­тями, інтересами, освітою, соціальним статусом. За теорією соціальної стратифікації (її зміст буде розкрито у наступному пункті) виокремлюють три великі частини західного суспільства. Вищий клас у розвинених краї­нах Заходу становить приблизно 10—15 % всього населення, середній клас — 60—80 %, нижчий клас — 15—20 %. Ураховуючи значний відсо­ток другого з цих груп населення та її стабілізуючий вплив на розвиток, країни Заходу іноді називають «суспільством середнього класу».

Соціальні стани — традиційні, відносно замкнуті соціальні групи доіндустріального суспільства, що відрізнялися такими спадковими ознака­ми, як юридично закріплений статус, права, обов'язки і моральні норми. Класичним зразком станової організації в Європі вважається Франція у пе­ріод з XIV ст. до Французької революції кінця XVIII ст. Учитель пропо­нує учням пригадати за матеріалом, вивченим у попередніх класах, особ­ливості станової організації французького суспільства цієї доби.

Підсумовуючи обговорення проблеми, учитель звертає увагу, що фор­мування суспільних станів було тривалим процесом, перебіг якого варію­вався в різних соціальних, але мав спільну основу — формування і закріп­лення у правових нормах майнової нерівності й соціальних функцій. З переходом до індустріального суспільства спадкові, особистісні форми залежності, поділ на соціальні стани руйнується (хоча окремі його залиш­ки можуть зберігатися) і поступається місцем юридичній рівності всіх перед законом.

Касти — групи людей, які займають чітко визначене успадковане міс­це в соціальній ієрархії, пов'язане з традиційними заняттями й обмежені у спілкуванні одна з одною. Учитель пропонує учням самостійно за відпо­відним фрагментом параграфа визначити особливості кастової соціально-класової структури східних суспільств.

Підсумовуючи роботу учнів, доцільно звернути увагу на те, що сучасні дослідники розглядають касти як своєрідну вихідну станову форму але, якщо належність до певного соціального стану на Заході можна було при­дбати або отримати у подарунок від верховної влади, то на Сході кастовий принцип спадковості був абсолютним.

Учитель може проінформувати учнів, що за індійською конституцією 1950 р. всі касти були оголошені рівноправними, а з 1955 р. кастова дис­кримінація була заборонена законом. Проте певні кастові відмінності, особливо у сільській місцевості, залишаються в Індії і сьогодні.

Учитель привертає увагу учнів до визначення соціальної верстви і роз­криває особливості цієї соціальної групи у межах матеріалу підручника.