- •I. Мотивація навчальної діяльності
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1. Поняття «суспільство», «суспільне», «соціальне», «соціум».
- •Суспільство — це природно-соціальна самодостатня спільність людей
- •2.Суспільство як самоорганізована система.
- •4. Соціальні групи суспільства.
- •5. Теорія соціальної стратифікації та соціальної стабільності.
- •IV. Закріплення нових знань
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
2.Суспільство як самоорганізована система.
Запитання.
Пригадайте, що таке система? (Система — сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія.)
Як ви розумієте термін самоорганізованість? (Самоорганізованість — здатність системи, людини, суспільства самостійно підтримувати, відтворювати чи вдосконалювати рівень своєї організації при зміні умов існування для збереження цілісності і розвитку.)
Розповідь учителя.
Здатність суспільства до самоорганізації і саморозвитку є однією з його визначальних властивостей. Існують різні варіанти трактування суспільства як самоорганізованої системи.
Завдання.
Розгляньте зміст наведених у підручнику концепцій і складіть таблицю «Концепції суспільства».
Складена таблиця може мати такий вигляд.
Автор концепції |
Зміст |
Німецький філософ Георг Гегель (1770—1831) |
Основою історичного розвитку є саморозвиток Світового Духу, який реалізується через розвиток духу епохи, що в свою чергу передбачає активну діяльність людини. Людська діяльність — єдиний адекватний засіб, через який Світовий Дух реалізує свою внутрішню мету. Суспільство — цілісна система, що саморозвивається завдяки діяльності людей, проте за цим стоїть самодіяльність Святого Духа, який використовує індивідуальні інтереси та пристрасті людей як засіб та знаряддя для досягнення своїх цілей |
Німецький мислитель Карл Маркс (1818—1883) |
Основою єдності суспільства як самоорганізованої системи є матеріальне виробництво. Протягом свого життя люди вступають у певні, необхідні, незалежні від їхньої волі виробничі відносини, що відповідають певному рівню розвитку продуктивних сил (предмети праці, знаряддя праці та робоча сила). Продуктивні сили і відповідні виробничі відносини складають спосіб виробництва матеріальних благ, який обумовлює соціальний, політичний і духовний процес життя взагалі
|
Німецький мислитель Макс Вебер (1864—1920) |
Концепція «ідеальних типів», за якою реальний історичний процес є складним плетивом подій, фактів, процесів, що не вкладається у будь-яку систему аналізу. Будь-яка схема — це лише інструмент аналізу («ідеальний тип»), який сам по собі нічого не відображає. У суспільному розвитку матеріальний і духовний фактори є рівнозначними. Істинну картину соціуму дає лише факторний аналіз. Дослідник має право розглядати суспільство з боку визначальності будь-якого фактора
|
Американський соціолог Толкотт Парсон (1902—1977) |
Створив концепцію структурно-функціонального аналізу суспільства або теорію соціальної дії. Відповідно до неї суспільство є своєрідною системою координат дій, найважливішими елементами якої є соціальна система, система культури та система особистості. Сукупність суспільних відносин залежить від соціальних взаємозв'язків індивідів та соціальних систем. Поєднання системи особистості й соціальної системи відбувається на основі взаємодії — спільного центрального елементу в системі координат дії |
Німецько-американський мислитель Еріх Фромм (1900—1980) |
Системоорганізуючим фактором, який визначає розвиток суспільства, вважав соціальний характер. Останній виникає внаслідок пристосування людської природи до соціально-економічної структури суспільства, стає активним психологічним фактором суспільного процесу, що зміцнює або руйнує суспільство. Соціальний характер виконує роль посередника між економічною основою, соціальною структурою та ідеями й ідеалами суспільства. Його основна функція — формувати і спрямовувати енергію членів суспільства для забезпечення його функціонування та відтворення. |
Завершуючи розгляд основних концепцій суспільства як самоорганізованої системи, учитель наголошує, що самоорганізація суспільства існує в діяльності й через діяльність, і привертає увагу учнів до визначення поняття «діяльність» у підручнику.
Для того щоб закріпити розуміння цього твердження, учитель ставить завдання: проаналізуйте концепції суспільства як самоорганізованої системи і розкрийте роль діяльності людини у кожній з них.
3. Поняття «соціальна структура». Запитання.
Що таке система? (Система — порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням і взаємозв'язком частин чого-небудь.)
Розповідь учителя.
Структура властива об'єктам, що являють собою системи. Зокрема, структура суспільства дозволяє глибше пізнати його особливості, визначити перспективи розвитку.
Уявлення учнів про соціальну структуру суспільства учитель формує шляхом розповіді з опорою на наведену схему.
Соціальна структура суспільства — сукупність соціальних спільнот, які взаємодіють між собою
Соціальна спільнота (компонент соціуму) — відносно стійка сукупність людей, якій притаманні більш або менш однакові риси умов та стилю життя, масової свідомості, спільності соціальних норм, ціннісні орієнтації та інтереси
ОЗНАКИ: Наявність соціального зв'язку, взаємодії між людьми;
Існування спільних, специфічних для неї цінностей, орієнтацій, традицій, поглядів на життя тощо.
ВИДИ: Соціальна група(стани,класи, касти, верстви, страти, професійні та вікові угрупування тощо), соціально визначений тип суспільства тощо.
Соціальні відносини — досить стійка система зв'язків між спільнотами, яка склалася в процесі їхньої взаємодії в умовах даного суспільства.
ОСОБЛИВОСТІ: Вплетені в цілісну систему суспільних відносин Відображають неоднакове суспільне становище соціальних спільнот Пов'язані з соціальними потребами і залежать від соціальної діяльності соціальних спільнот Формуються на основі зв'язків і відносин між особистостями як представниками певних соціальних сил. Складаються з приводу самого соціального взаємозв'язку, що обумовлює суспільне становище людей і спільнот у соціальній структурі.
Особливу увагу вчителеві слід звернути на взаємообумовленість і взаємозв'язок між елементами соціальної структури. Зокрема, соціальні відносини не можуть виявлятися поза соціальними спільнотами, які, у свою чергу, закономірно стають їх учасниками.
Запитання та завдання.
Які можливості відкривають дослідження соціальної структури для пізнання певного суспільства?
На прикладі сучасного українського суспільства покажіть, як пізнан ня соціальної структури дозволяє прогнозувати шляхи його ринкової трансформації.