2.Суспільство як самоорганізована система.

Запитання.

1. Пригадайте, що таке система? (Система — сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія.)

2. Як ви розумієте термін самоорганізованість? (Самоорганізованість — здатність системи, людини, суспільства самостійно підтримувати, відтво­рювати чи вдосконалювати рівень своєї організації при зміні умов існування для збереження цілісності і розвитку.)

Розповідь учителя.

Здатність суспільства до самоорганізації і саморозвитку є однією з його визначальних властивостей. Існують різні варіанти трактування суспіль­ства як самоорганізованої системи.

Завдання.

Розгляньте зміст наведених у підручнику концепцій і складіть табли­цю «Концепції суспільства».

Складена таблиця може мати такий вигляд.

Автор концепції	Зміст
Німецький філософ Георг Гегель (1770—1831)	Основою історичного розвитку є саморозвиток Світового Духу, який реалізу­ється через розвиток духу епохи, що в свою чергу передбачає активну діяль­ність людини. Людська діяльність — єдиний адекватний засіб, через який Світовий Дух реалізує свою внутрішню мету. Суспільство — цілісна система, що саморозвивається завдяки діяльності людей, проте за цим стоїть самодіяль­ність Святого Духа, який використовує індивідуальні інтереси та пристрасті людей як засіб та знаряддя для досягнення своїх цілей
Німецький мислитель Карл Маркс (1818—1883)	Основою єдності суспільства як самоорганізованої системи є матеріальне виробництво. Протягом свого життя люди вступають у певні, необхідні, незалежні від їхньої волі виробничі відносини, що відповідають певному рівню розвитку продуктивних сил (предмети праці, знаряддя праці та робоча сила). Продуктивні сили і відповідні виробничі відносини складають спосіб виробни­цтва матеріальних благ, який обумовлює соціальний, політичний і духовний процес життя взагалі
Німецький мислитель Макс Вебер (1864—1920)	Концепція «ідеальних типів», за якою реальний історичний процес є складним плетивом подій, фактів, процесів, що не вкладається у будь-яку систему аналізу. Будь-яка схема — це лише інструмент аналізу («ідеальний тип»), який сам по собі нічого не відображає. У суспільному розвитку матеріальний і духовний фактори є рівнозначними. Істинну картину соціуму дає лише факторний аналіз. Дослідник має право розглядати суспільство з боку визначальності будь-якого фактора
Американський соціолог Толкотт Парсон (1902—1977)	Створив концепцію структурно-функціонального аналізу суспільства або теорію соціальної дії. Відповідно до неї суспільство є своєрідною системою координат дій, найважливішими елементами якої є соціальна система, система культури та система особистості. Сукупність суспільних відносин залежить від соціаль­них взаємозв'язків індивідів та соціальних систем. Поєднання системи особис­тості й соціальної системи відбувається на основі взаємодії — спільного центрального елементу в системі координат дії
Німецько-американський мислитель Еріх Фромм (1900—1980)	Системоорганізуючим фактором, який визначає розвиток суспільства, вважав соціальний характер. Останній виникає внаслідок пристосування людської природи до соціально-економічної структури суспільства, стає активним психологічним фактором суспільного процесу, що зміцнює або руйнує суспіль­ство. Соціальний характер виконує роль посередника між економічною осно­вою, соціальною структурою та ідеями й ідеалами суспільства. Його основна функція — формувати і спрямовувати енергію членів суспільства для забезпе­чення його функціонування та відтворення.

Завершуючи розгляд основних концепцій суспільства як самоорганізо­ваної системи, учитель наголошує, що самоорганізація суспільства існує в діяльності й через діяльність, і привертає увагу учнів до визначення поняття «діяльність» у підручнику.

Для того щоб закріпити розуміння цього твердження, учитель ставить завдання: проаналізуйте концепції суспільства як самоорганізованої сис­теми і розкрийте роль діяльності людини у кожній з них.

3. Поняття «соціальна структура». Запитання.

Що таке система? (Система — порядок, зумовлений правильним, пла­номірним розташуванням і взаємозв'язком частин чого-небудь.)

Розповідь учителя.

Структура властива об'єктам, що являють собою системи. Зокрема, структура суспільства дозволяє глибше пізнати його особливості, визна­чити перспективи розвитку.

Уявлення учнів про соціальну структуру суспільства учитель формує шляхом розповіді з опорою на наведену схему.

Соціальна структура суспільства — сукупність соціальних спільнот, які взаємодіють між собою

Соціальна спільнота (компонент соціуму) — відносно стійка сукупність людей, якій притаман­ні більш або менш однакові риси умов та стилю життя, масової свідомості, спільності соціальних норм, ціннісні орієнтації та інтереси

ОЗНАКИ: Наявність соціального зв'язку, взаємодії між людьми;

Існування спільних, специфічних для неї цінностей, орієнтацій, традицій, поглядів на життя тощо.

ВИДИ: Соціальна група(стани,класи, касти, верстви, страти, професійні та вікові угрупування тощо), соціально визначений тип суспільства тощо.

Соціальні відносини — досить стійка система зв'язків між спільнотами, яка склалася в процесі їхньої взаємодії в умовах даного суспільства.

ОСОБЛИВОСТІ: Вплетені в цілісну систему суспільних відносин Відображають неоднакове суспільне становище соціальних спільнот Пов'язані з соціальними потребами і залежать від соціальної діяльності соціальних спільнот Формуються на основі зв'язків і від­носин між особистостями як представ­никами певних соціальних сил. Складаються з приводу самого соціаль­ного взаємозв'язку, що обумовлює сус­пільне становище людей і спільнот у соціальній структурі.

Особливу увагу вчителеві слід звернути на взаємообумовленість і взає­мозв'язок між елементами соціальної структури. Зокрема, соціальні від­носини не можуть виявлятися поза соціальними спільнотами, які, у свою чергу, закономірно стають їх учасниками.

Запитання та завдання.

1. Які можливості відкривають дослідження соціальної структури для пізнання певного суспільства?

2. На прикладі сучасного українського суспільства покажіть, як пізнан­ ня соціальної структури дозволяє прогнозувати шляхи його ринкової трансформації.