5. Рекомендації до виконання індивідуального завдання Структура науково-дослідної роботи

Зміст відбиває план науково-дослідної роботи, його структуру та розташовується на початку науково-дослідної роботи (після титульного аркуша). У ньому послідовно вказують назви розділів і підрозділів, які мають відповідати їх назвам в тексті науково-дослідної роботи, та номери їх початкових сторінок

Вступ (1-2 с.). У цьому розділі необхідно розкрити актуальність теми науково-дослідної роботи, обгрунтувати доцільність її розгляду, сформулювати мету та завдання, що їх треба виконати для розкриття теми науково-дослідної роботи.

Основна частина (5-7 с). Виконується на основі аналізу нау­кових джерел та спеціальної інформації за темою науково-дослідної роботи. В основ­ній частині представлений понятійний апарат з обраної теми, здійсне­но системний аналіз питання, дається його оцінка та окреслюються шляхи вирішення, при необхідності, надається характеристика об'єкта відповідно до теми науково-дослідної роботи, пропонуються заходи щодо удосконалення управління в умовах ринкових відносин. Текст основ­ної частини науково-дослідної роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Висновок (1-2 с). Наводять короткий аналіз науково-дослідної роботи та викла­дають загальні висновки за змістом проведеної роботи з обраної теми.

Список використаної літератури. Складають у хронологічній послідовності покликань на джерело у тексті науково-дослідної роботи. При цьому нумерація джерел має бути наскрізною, а їх кількість - не менше 5 найменувань. До переліку включають тільки ті літературні джерела, які були використані у процесі підготовки науково-дослідної роботи.

Додатки. До них належать усі допоміжні матеріали, необхідні для виконання науково-дослідної роботи: статистичні дані, схеми, таблиці, рисунки, результати розрахунків та інші документи, за допомогою яких підтверджується аргументованість поданих в основній частині науково-дослідної роботи оцінок та висновків.

Вимоги до оформлення науково-дослідної роботи

Науково-дослідна робота має бути надрукована за допомогою текстового редак­тора чітко, розбірливо, без помилок та виправлень з одного боку бі­лого паперу формату А4 (210x297 мм) чорним кольором з викорис­танням шрифту Times New Roman, кеглем 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст науково-дослідної роботи розміщується на сторінках з дотри­манням таких розмірів берегів: з лівого боку - 30 мм, з правого -- 15 мм, зверху - 20 мм, знизу - 20 мм.

Нумерація сторінок мас бути наскрізною. Першою сторінкою вважається титульна, на якій номер не ставиться. На наступних сто­рінках номер проставляється у правому верхньому кутку арабськими цифрами без крапки.

За титульним аркушем розташовується зміст науково-дослідної роботи, який включає в себе найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів науково-дослідної роботи. Вступ, список використаної літера­тури та додатки у змісті не нумеруються як розділи.

Текст науково-дослідної роботи може ілюструватись рисунками, схемами, графі­ками, таблицями тощо. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту ма­теріалу та поставленої мети. Ілюстрації виконують на стандартних аркушах формату А4. Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати у науково-дослідна роботаі безпосередньо після тексту, де їх згадано впер­ше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути покли­кання в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рис. 1.2» (другий рисунок пер­шого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи роз­міщуються послідовно під ілюстрацією по центру.

Формули в роботі нумеруються в межах розділу. Номер форму­ли складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в крут лих дуж­ках, наприклад: «(3.1)» (перша формула третього розділу). 1 Іояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах необхідно пода­вати безпосередньо за формулою в тій послідовності, в якій вони по­дані в формулі, і кожне - з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. У правому верхньому кутку розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номеpa, який складаеі ься з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця друго­го розділу). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку у правому верхньому кутку над подальшими частинами пишеться: наприклад, «Продовження габл. 2.3». На всі таблиці мають бути покликання в тексті.

Додатки розміщуються за порядком появи покликань їх у науково-дослідна роботаі. Обсяг та кількість додатків не обмежується. Кожний додаток починають з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно вели­кими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь (правий верхній куток), наприклад, «Додаток А». Покликання на додат­ки у текстовій частині є обов'язковими.

У тексті науково-дослідна роботау слід подавати покликання на літературні дже­рела, які позначаються черговим номером за переліком джерел, взя­тих у прямі дужки, наприклад [1]. Номери надаються джерелам за порядком їх згадування у тексті. Вказані джерела зобов'язані мати повний бібліографічний опис.

Рекомендації до виконання практичної частини

Для вирішення завдань по побудові фондових індексів необхідно використовувати наступні формули.

Метод зважування ціни.

, (5.1)

де It - значення індексу в день t (значення індексів вимірюється в індексних пунктах);

Pj - вартість j -го цінного паперу в день t;

j=1, 2, …, N - порядковий номер цінного паперу, що входить в представницький список, при цьому N - загальна кількість паперів в списку;

dt - дільник в день t.

Метод зважування вартості.

, (5.2)

де К_t і К₀ - капіталізація в день t і день 0 відповідно.

Метод рівного зважування.

, (5.3)

де - відносне значення ціни j -ої акції з дня на день t;

Метод середньої геометричної незваженої.

. (5.4)

Розглянемо детальніше питання порівняння прибутковості індексів.

Так, питання в завданні поставлене в наступній формі: "Чому дорівнює прибутковість індексу в день 2 в порівнянні з днем 1"?. Допустимо, що в день 1 значення індексу 150 індексних пунктів (I₁), а в день 2 значення індексу 184 індексні пункти (I₂).

Для відповіді на це питання слід скористатися нижче приведеною формулою:

, (5.5)

де - зміна прибутковості індексу в день (t+1) в порівнянні з днем t.

Якщо значення показника позитивне, то прибутковість індексу виросла, а якщо негативно, то прибутковість індексу знизилася;

У прикладі розрахунок виглядатиме таким чином:

.

Таким чином, фондовий індекс, а значить і ринок, виріс в день 2 в порівнянні з днем 1 на 22,67%.