8.3. Литература к темам Общей части курса «Уголовное право Украины»

Тема 1

1. Голик Ю. Елисеев С. Понятие и происхождение названия «Уголовное право» // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 14-16.

2. Иванов М.Г. Принцип субъективного вменения и его реализация в УК // Государство и право. - 1999. - № 10. - С. 52.

3. Іващенко В. Роль організації об’єднаних націй у розвитку міжнародного кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 6. – С. 63.

4. Тацій В.Я. Про роль юридичної науки у забезпеченні ефективної боротьби правоохоронних органів зі злочинністю: Текст доповіді. - Х.: Акад. правових наук України, 1997.

5. Флетчер Дж., Наумов А.В. Основные концепции современного уголовного права - M., 1998.

6. Сверчков В. Влияние иных отраслей права на применение норм уголовного законодательства // Законность. – 2004. - № 6. – С. 35-36.

7. Брич Л., Навроцький В. Деякі міркування щодо всеосяжного погляду на Особливу частину КК України // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 9. – С. 105-125.

8. Понятие и система уголовного права. Наука уголовного права. Жалинский А.Э. Уголовное право между символическим и рациональным // Государство и право. – 2004. - № 3. - С. 51-57.

9. Фріс П.Л. Застосування кримінального права як форми реалізації кримінально-правової політики в Україні // Кримінальне право. - 2006. - № 3. – С. 4.

10. Костенко А. Уголовный кодекс и доктрина // Право Украины. – 2004.- № 7.- С. 43-47.

Тема 2

1. Венская конвенция о правопреемстве государств в отношении договоров от 23 августа 1978 г. (ратифицирована Украиной 17 января 1992г.).

2. Кибальник А.Г. О соответствии уголовного законодательства международному стандарту по правам человека // Государство и право. - 2001. - № 9. - С. 42.

3. Регламент Пленуму Верховного Суду України. Затверджений постановою Пленуму від 10 червня 2002р. № 7 // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 4 (32). - С.29.

4. Скомороха В., Тихий В. Актуальне дослідження правотлумачної діяльності // Право України.- 2002.- №8. – С.136 – 137.

5. Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика. – Х.: Факт, 2001.

6. Мантуляк Ю. Конкуренція кримінально-правових норм // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 7. – С. 53-61.

7. Пономаренко Ю.А. Застосування кримінального закону за аналогією як засіб подолання прогалин у ньому // Кримінальне право. - 2006. - № 2. – С. 9.

8. Галабала М. Поняття та значення загальної частини кримінального законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 3. – С. 122.

9. Наден О. Диспозиції норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2. – С. 106.

10. Наден О. Гіпотези норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 1. – С. 103.

Тема 3

1. Володарський В. Чинність кримінального законодавства України у просторі: деякі теоретичні та практичні аспекти. - 2001. - № 4. - С. 91.

2. Лихов С. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції. // Право України. - 2001. - № 1. - С. 120 -124.

3. Пономаренко Ю. Вплив Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків на національний кримінальний закон України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 7. – С. 89.

4. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. -137 с.

6. Решение Конституционного Суда Украины по делу по конституционному обращению Национального банка Украины в отношении официального толкования положения части первой статьи 58 Конституции Украины (дело об обратном действии во времени законов и других нормативно-правовых актов) от 9 февраля 1999г. (п.2).

7. Решение Конституционного Суда Украины в деле по конституционному обращению 46 народных депутатов Украины в отношении официального толкования положений статьи 58 Конституции Украины, статей 6, 81 Уголовного кодекса Украины (дело об обратном действии уголовного закона во времени) № 6 - pn / 2000 от 19 апреля 2000г.

8. Тертишник В., Тертишник О. Проблеми міжнародного співробітництва у сфері правосуддя: екстрадиція та конфіскація // Юридична Україна. – 2003. - № 4. – С. 34.

9. Указ Президента Украины “О порядке официального обнародования нормативно-правовых актов и вступлении их в силу” № 503/97 от 10 июня 1997г.

10. Чашин Д. Обратная сила более мягкого уголовного закона // Законность. – 2004. - № 7. – С. 44.

11. Адельханян Р., Наумов А. Принципы экстрадиции и квалифицирующие обстоятельства совершения преступлений // Российская юстиция. — 2004. — № 3. — С. 51.

12. Ромашов Р.А., Анисимова А.Н. Действие права во времени // История государства и права. – 2004. - № 1. - С.6.

Тема 4

1. Беккариа И. О преступлениях и наказаниях. - М.: Стелс, 1995.

2. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Х.: Вища шк., 1980.

3. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. - М.: Юрид. лит., 1998.

4. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? // Право України. - 2001. - № 5. - С. 89.

5. Постановление Пленума Верховного суда Украины № 2 от 1 ноября 1996г. «О применении Конституции Украины при осуществлении правосудия».

6. Хавронюк М. Правила кваліфікації злочинних діянь: досвід Молдови, Іспанії. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 5. – С. 133.

7. Заруба П. Злочин як соціальне явище // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 137.

8. Коробов П. Классификация преступлений по уровню их опасности // Российская юстиция. — 2004. — № 1. — С. 47.

9. Кудрявцев В.Н., Лунев В.В. О криминологической классификации преступлений // Государство и право. – 2005. - № 6. - С. 54-67.

10. Борісов В., Пащенко О. До питання про сутність кримінально- правовой характеристики злочинів // Вісник Академії правових наук України.- 2005. - № 3.- С 180.

11. Головкін Б. Суспільна небезпечність тяжких та особливо тяжких корисливо-насильницьких злочинів // Юридична Україна. – 2006. - № 5. – С. 84.

Тема 5

1. Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб., 2003.

2. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. - 1995. - № 12. - С. 52.

3. Ткачевский Ю. Уголовная ответственность // Уголовное право. - 1999. - №3. - С. 38-41.

4. Шпатковская О. Співвідношення суспільних інтересів з інтересами особи в кримінальному судочинстві // Право України. - 2001. - № 10. - С. 69-71.

5. Козаченко О. Застосування інших правових заходів як альтернатива кримінальної відповідальності юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2. – С. 39.

6. Наден О. Структура кримінального правовідношення // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 125.

7. Дорофеев В. Основания уголовной ответственности за уклонение от уплаты таможенных платежей // Российская юстиция. — 2004. — № 2. — С. 59.

Тема 6

1. Бажанов М.П. О функциях состава преступления (процессуальная функция) // Проблемы законности. - 1995. - № 25. - С. 96.

2. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 2. – С. 81.

3. Гультай М. Деякі проблеми виправлення помилок, пов’язаних з кваліфікацією злочинів // Право України. – 2001. - №3. – С. 72-75.

4. Коржанский М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002.

5. Кузнецова Н. Квалификация сложных составов преступлений // Уголовное право. - 2000. - № 1. - С. 25-32.

6. Маріічак Т. Причини помилок у кваліфікації злочинів: результати соціологічного дослідження // Право України. - 2001. - № 7. - С. 48.

7. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 2. – С. 91.

8. Гель А. Про окремі недоліки в конструкції складу злочину, передбаченого ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2. – С. 35.

9. Мантуляк Ю. Юридичний склад правомірного вчинку // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 9. – С. 33-42.

10. Ігнатенко Ю. Окремі питання кваліфікації злочинів // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 6. – С. 33-35.

11. Филимонов В.Д. Детерминирующие связи в системе элементов состава преступления // Государство и право. – 2005. - № 2. - С. 36-44.

Тема 7

1. Дудоров О. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: проблемні питання визначення предмета злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 1. – С. 107.

2. Емельянов В.П. Квалифікація злочинів проти власності: Навч. посібник. - X., 1996.

3. Кузнецов В. Комп’ютерна крадіжка: що треба розуміти під предметом злочину // Право України. - 1999. - № 10. - С. 74.

4. Лащук Є. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину. // Право України. - 2001. - № 3. - С. 75 -78.

5. Матышевський П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. - К.: Юрінком, 1996.

6. Мочкош Я. Методичні засади дослідження ознак предмета посягання злочинів у сфері економіки // Право України. - 2002. - № 9. - С. 56-60.

7. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М., 2001.

8. Постанова ПВС України від 26.04.2002р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 4 (32). - С.2.

9. Расторопов С. Понятие объекта преступления: история, состояние, перспектива // Уголовное право. - 2002. - № 1. - С. 37-40.

10. Тацій В.Я. Обект i предмет злочину в кримінальному праві України. - Х, 1994.

11. Панькевич В. Деякі проблемні моменти визначення безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8. – С. 133.

12. Самойленко О. Особливості предмета корисливих злочинів, вчинених з використанням комп’ютерних технологій // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8. – С. 153.

13. Борісов В., Пащенко О. Щодо родового обєкта злочинів проти безпеки виробництва // Вісник Академії правових наук України.- 2005. - № 1.- С 133.

14. Кудрявцев В. Проблемы определения объектов посягательств на жизнь носителей судебной власти (ст. 379 УК) // Право Украины. – 2004.-№ 9.- С. 44-47.

15. Присяжнюк Т. Потерпевший в уголовном праве Украины: отдельные вопросы // Право Украины. – 2004. -№ 10. - С. 95-96.

16. Панов М. Об’єкт незаконних дій з документами на переказ, платіжними картками та ін. засобами доступу до банківських рахунків, обладнання для їх виготовлення (ст.200 КК України) // Вісник Академії правових наук України.- 2005. - № 3.- С 190.

Тема 8

1. Арутюнов А. Объективная сторона преступления, совершенного в соучастии // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 4-5.

2. Бойко А.И. Преступное бездействие. – СПб., 2003.

3. Кундеус В. Поняття викрадення в кримінальному праві // Право України.- 2002.- №8. – С. 106-108.

4. Леонов Б. Форми бездіяльності військової влади: порівняльний аналіз із законодавством зарубіжних країн // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 2. – С. 91.

5. Піщенко Г. Кваліфікуючі ознаки хуліганства: проблеми та їх вирішення // Право України. - 1997. - № 7. - С. 49.

6. Сигов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. - 1998. - № 6. - С. 103.

7. Тарасов А. О причинно-следственной связи в современном уголовном праве // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 59-62.

8. Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. - 2001. - № 2 - С. 105-107.

9. Ярмыш Я.Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики). - X., 1999.

10. Мазуренко О. Стаття 361 КК України: проблеми об’єктивної сторони злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 7. – С. 116.