4.Годівля птиці

1. Біологічні особливості птахів, роль птахівництва.

2. Потреба в поживних речовинах, раціони і техніка годівлі.

3. Годівля при утриманні на птахофабриках і в господарствах з власною кормовою базою.

Ключові слова: Слина багата на муцин, зоб, гідроліз крохмалю, залозистий, мускульний шлунок, переповнення мускульного шлунку, клітковина, евакуація із дзьобу, інтенсивний обмін, температура тіла, обмінна енергія, енерго-протеїнове відношення, амінокислоти, незамінні жирні кислоти, норми вмісту поживних речовин, кальцій, фосфор, натрій, комбікорми, гравій.

В птахівництві порівнюючи з іншими видами галузей тваринництва досягнутий найбільш високий науково-технічний прогрес. Так, продуктивність окремих яйцевих кросів складає 298 яєць на одну голову несучок при середній масі одного яйця 63,5 г і витратах кормів 2,56 кг на 1 кг яйцемаси. Жива маса бройлерів багатьох кросів до 7-тижневого віку складає 1,87-1,98 кг при витраті 1,7-1,8 кг на 1 кг приросту живої маси. Світові рекорди вирощування бройлерів характеризуються тим, що до 7-8 тижневого віку вони досягають живої маси 2,85-2,88 при витраті не більше 2 кг корму на 1 кг приросту. Не далекий той час, коли бройлери будуть досягати живої маси 2 кг в 37 денному віці при витраті 1,4 кг на кг приросту, тобто такі показники, як і в яєчному виробництві наближаються до фізіологічного бар’єру. Всі ці показники генетичного потенціалу птиці різних кросів і видів розкриваються в першу чергу на фоні досягнення світової науки в області годівлі в урахуванні фізіологічних особливостей травлення у птиці.

В зв’язку з відсутністю зубів у птиці вона ковтає корм не пережованим. В ротовій порожнині за короткий проміжок часу корм зволожується слиною багатою на муцин і по стравоходу поступає в зоб (у гусей і качок замість зобу у верхній частині стравоходу є розширення). Якщо птиця голодна, то корм минає зоб і поступає зразу в залозистий і мускульний шлунок. Як правило, корм в зобі затримується, змішується з водою, пом’якшується, під дією амілази слини, бактеріальних і ферментативних процесів здійснюється гідроліз крохмалю.

Зоб регулює поступання корму в шлунки. Сухий і багатий клітковиною корм довше затримується в зобі, ніж вологий. В шлунках корм піддається механічній, біологічній і хімічній дії. В залозистому шлунку корм змішується з шлунковим соком, який містить Hcl і фермент пепсин і таким чином, білки корму розщеплюються до пептонів. В мускульному шлунку за рахунок постійних скорочень його іде постійне перемішування і розтирання корму. Цьому значно сприяє гравій і інші речовини, які там є. Вони в деякій мірі виконують роль зубів. Переповнення мускульного шлунку кормами багатими на клітковину, особливо у молодняку в першу декаду життя, рефлекторно припиняє евакувацію його із зобу. Тому молодняк може дуже швидко схуднути і загинути від виснаження при наповненому зобі. Тому молодняку в ранньому віці необхідно згодовувати корми без плівки і забезпечують гравієм, без якого перетравність корму, особливо зеленої маси і трав’яного борошна і цілого зерна знижується на 20-30%.

Кормова маса (хімус) окремими порціями далі поступає в дванадцятипалу кишку, потім в інші відділи тонкого кишечникаа, де піддаються дії жовчі і травних соків підшлункової залози. В сокові підшлункової залози містяться ферменти: амілаза, протеолітичні – трепсин і ерипсин, ліполітичні – ліпаза, які діють строго специфічно, розщеплюючи вуглеводи до глюкози, білки до амінокислот і жири до гліцерину і жирних кислот. Важлива роль печінки в травленні у птиці, яка активує ферменти, особливо ліпазу, емульгує жири, що сприяє кращому його засвоєнні.

Залози тонкого кишечнику виділяють сік, який містить ферменти ситерохіназу, ерипсин, амілазу і мальтозу. Тут проходить заключна фаза травлення, звільняються мінеральні речовини і вітаміни, які всмоктуються в кров без додаткової підготовки. На початку товстого кишечника відкриваються два отвори сліпих відростків, фізіологічна роль яких досить суттєва.

Мікрофлора, яка населяє сліпі відростки, створює ферменти, здатні розщеплювати клітковину хімусу (від 10 до 30%). Таких ферментів в інших травних соках немає. Крім того, мікрофлора синтезує вітамін В₁₂ і К. Однак із-за низького всмоктування в сліпих відростках і взагалі в товстому кишечнику, віт.В₁₂ мало збагачує корм, його ефективність проявляється при повторному зкльовуванні птицею помету (капрофагія). Неперетравлені залишки крму по прямій кишці поступають в клоаку, куди відкриваються два сечопротоки. В клоаці вода із сечі знову всмоктується, а залишок сечі змішується з клаом і виділяється назовні у вигляді помету.

У птиці травний тракт короткий порівнюючи із довжиною тіла (лише в 7 разів довше тіла), тоді як у жуйних і свиней в 25-30 разів. Тому корм довго в ШКТ не затримується. Так, у курчат 10 дневного віку корм проходить травний тракт за 2-2 год. 40 хв., у 20 дн. – за 1,5-2 год., у 70-90 денних – за 3-4 години. Поживні речовини комбікормів перетравлюються значно швидше, ніж цілого зерна.

Коефіцієнти перетравності поживних речовин нижчі, ніж у інших видів тварин. У них нижче (за виключенням гусей) менша перетравність органічної речовини, особливо клітковини (10-30%), протеїн – 80-90 і досить добре жир – 85-95%.

Птиця відрізняється інтенсивним обміном речовин. Жива маса їх збільшується за 4-6 міс. у 17-20 разів. Висока рухливість птиці і більш висока температура тіла порівнюючи з іншими тваринами – 41-42 ⁰С. У птиці обмежені запаси поживних речовин, тому неповноцінна годівля проявляється дуже швидко і в тяжкій формі.

В зв’язку з інтенсивним ростом і низькими запасами поживних речовин птиці необхідно нормувати досить ретельно всі поживні речовини, енергію і протеїн, особливо незамінні амінокислоти, мінеральні речовини і особливо Са, Р і Na, мікроелементи і вітаміни.

При інтенсивних системах виробництва продукції птахівництва рівень обмінної енергії являється найбільш лімітуючим фактором живлення. Вважається, що продуктивність птиці наполовину залежить від енергетичного живлення. Оптимальна концентрація енергії залежить від виду, віку і виробничого напрямку птиці і коливається в досить широких межах: від 250-315 ккал., або 1,046-1,319 МДж в 100 г комбікорму). В зв’язку з тим, що птиця не може регулювати споживання корму при вільному доступі до нього, тобто здатна до переїдання, що веде до негативних наслідків (ожиріння в ранньому віці), тому в племінному птахівництві і при годівлі молодняку застосовують обмежену годівлю. Особливо важливий рівень клітковини, оскільки перетравність її впливає на перетравність всіх поживних речовин, а тому і на використання енергії. На сьогодні вважається, що оптимальний рівень клітковини в комбікормах для курей-несучок і петухів яєчних ліній 5-6%, для м’ясних 5,5-6, для індиків – 6, для качок – 6-7, гусей – 10%, для племмолодняку – 5-7, бройлерів – 4,5%.

Особливе значення в організації повноцінної годівлі для птиці має протеїнова поживність раціонів. В зв’язку з інтенсивним обміном вона вимоглива до рівня і якості протеїну. Обмін азоту у птиці своєрідний. Кінцевий продукт обміну протеїну не сечовина, як у інших с/г тварин, а сечова кислота. Кількість енергії у 1 г сечової кислоти 1197 кДж, а в сечовині – не більше 1065 кДж. Тобто у птиці при окисленні 1 г протеїну звільняється 159 кДж енергії, а в інших, наприклад, у жуйних – 180 кДж.

Нестача протеїну у птиці викликає депресію росту, стійкість до захворювання у молодняку, а перевищення рівня протеїну викликає затримку росту молодняку, знижує використання азоту і накопичення віт.А і групи В в печінці. Потреба птиці в протеїні залежить від його доступності, амінокислотного складу, температури навколишнього середовища і інших факторів.

На практиці рівень протеїну в комбікормах визначається його процентним вмістом “сирого протеїну” в повно раціонному комбікормі і залежить від виду, віку і виробничого призначення птиці. Важливе значення має енерго-протеїнове відношення (ЕПВ), тобто кількість калорій обмінної енергії на 1% сирого протеїну. При достатньому рівні обмінної енергії розпад азотистих речовин на енергетичні цілі обмежується.

Показник енерго-протеїнового відношення для дорослої птиці складає 66,5-83, для молодняку 58,7-79,1, для індюшат 42-87,1.

За сучасними уявленнями повноцінність раціонів і комбікормів для птиці визначається не тільки рівнем сирого протеїну, але і вмістом незамінних амінокислот. Корми, які використовуються в птахівництві, мають суттєві відзнаки за амінокислотним вмістом. Так, протеїн зернових, макухи і шротів (за виключенням соєвого) дефіцитні за лізином; злакові, бобові, макухи (за виключенням соняшникової), кормові дріжджі і корми тваринного походження (крім рибної) дефіцитні за вмістом сірковмісних амінокислот, протеїн кукурудзи, ячменю, гороху, бобів, м’ясо-кісткового борошна мають низький рівень триптофану. Взагалі, якщо в раціонах птиці буде протеїн рослинного походження, то він буде дефіцитний за лізином на 35%, метіоніном 15-20 і триптофаном 10-15%.

Збалансованість раціонів птиці за амінокислотами дає можливість на 10-15% знизити рівень протеїну без шкоди для здоров’я птиці. При нормуванні амінокислот слід знати їх тісний зв’язок з вітамінами. Так, триптофан є попередником нікотинової кислоти і прийого достатньому рівні потреба в нікотиновій кислоті може бути знижена. Особливо це має значення при використанні значної кількості кукурудзи, яка бідна на протеїн і містить нікотинову кислоту в зв’язаному малодоступному вигляді. При нестачі віт.В₁₂ іде процес зниження синтезу амінокислот і їх включення в білок.

Суттєве зниження ефективності використання триптофану, гістидину, фенілаланіну на синтез білку спостерігається при нестачі в раціоні віт.В₁₂. При використанні в складі комбікормів кормів тваринного походження збільшується потреба птиці у віт.В₆. Слід відмітити, що рівень незамінних амінокислот повинен на 40-45% задовольняти потребу птиці в протеїні.

В умовах високоінтенсивного птахівництва для птиці важливий не тільки рівень жиру, але і рівень незамінних жирних кислот. Так, для курчат віком 1-6 тижнів необхідно рівень лінолевої кислоти – 1,4%, для молодняку старшого віку 1,2-1, для кур-несучок – 1,2, для індюшат віком 1-8 тижнів – 2,2, для гусей 1-8 тижнів – 1,2%.

Норми вмісту поживних речовин в комбікормах для птиці, %

Птиця	ОЕ в 100 г			Сирий протеїн		Лізин		Метіонін		Мет.+цист.		Триптофан		Сира клітковина		Са		Р		Nа
	ккал	МДж
Кури-несучки яєчні, племінні	270	1,130	17		0,75		0,32		0,60		0,17		5,0		3,1		0,7		0,3
Промислові, віком тижнів 22-47	270	1,130	17		0,75		0,32		0,60		0,17		5,5		3,1		0,7		0,3
48 і старше	260	1,088	17		0,70		0,30		0,57		0,16		6,0		3,1		0,7		0,3
Кури м’ясні, віком тижнів 24-29	270	1,130	16		0,70		0,30		0,57		0,16		5,5		2,8		0,7		0,3
50 і старше	265	1,109	14		0,63		0,26		0,49		0,14		6		2,7		0,7		0,3
Петухи, які викор. при шт. запл. яєчні	280	1,172	18		0,70		0,30		0,57		0,16		5		1,3		0,8		0,4
м’ясні	260	1,088	14		0,63		0,26		0,49		0,14		6		1,5		0,7		0,3
Індійки	280	1,172	16		0,70		0,32		0,57		0,15		6		2,8		0,7		0,3
Індюки племінні	280	1,172	16		0,70		0,32		0,57		0,15		6		1,5		0,7		0,3
Качки пекінські	265	1,109	16		0,70		0,32		0,60		0,17		7		2,5		0,7		0,3
Качки кросу Х-ІІ	270	1,130	17		0,74		0,34		0,64		0,18		6		2,5		0,8		0,4
Гуси	250	1,046	14		0,63		0,30		0,55		0,16		10		1,6		0,7		0,3
Молодняк яєчних кур, віком тижн. 1-8	290	1,214	20		1,0		0,45		0,75		0,20		5		1,1		0,8		0,3
9-21	260	1,088	14		0,70		0,32		0,53		0,14		7,0		1,2		0,7		0,3
Молодняк м’ясних кур, віком тижн. 1-7	290	1,214	20		1,0		0,45		0,75		0,20		5,0		1,1		0,8		0,3
8-23	260	1,088	15		0,75		0,34		0,56		0,15		7,0		1,2		0,7		0,3
Курчата-бройлери, віком тижн. 1-4	310	1,298	22		1,10		0,46		0,82		0,22		4,5		1,0		0,8		0,3
5 і старше	315	1,319	19		0,95		0,40		0,71		0,19		4,5		0,9		0,7		0,3
Молодняк індійок, віком тижн. 1-4	290	1,214	28		1,50		0,60		1,00		0,27		4,0		1,7		1,0		0,4
5-13	300	1,256	22		1,19		0,47		0,79		0,21		5,0		1,7		0,8		0,3
14-17	300	1,256	20		1,07		0,43		0,71		0,19		6,0		1,7		0,8		0,3
18-30 (рем.)	270	1,130	14		0,75		0,30		0,50		0,14		7,0		1,7		0,7		0,3
Молодняк пекінських качок, віком тижн. 1-3	280	1,172	18		1,0		0,45		0,77		0,2		6,0		1,2		0,8		0,3
4-8	290	1,214	16		0,89		0,40		0,68		0,18		6,0		1,2		0,7		0,3
9-26 (рем.)	260	1,088	14		0,78		0,35		0,59		0,16		10,0		1,2		0,7		0,3
Молодняк качок кросу Х-ІІ, віком 1-3	265	1,103	21		1,11		0,50		0,85		0,22		5,0		1,2		0,8		0,4
4-7	305	1,278	17		1,0		0,45		0,77		0,20		6,0		1,2		0,8		0,4
8-26 (рем.)	260	1,088	14		0,78		0,35		0,59		0,16		7,0		1,6		0,7		0,3
Молодняк гусей, віком тижн. 1-3	280	1,172	20		1,0		0,50		0,78		0,22		50		1,2		0,8		0,3
4-8	280	1,172	18		0,9		0,45		0,7		0,2		5,0		1,2		0,8		0,3
9-26 (рем.)	260	1,088	14		0,7		0,35		0,55		0,16		10		1,2		0,7		0,3

Інтенсивність обміну кальцію в курей вища, ніж у савців в 20 разів. При річній яйценоскості 200 яєць куриця виділяє 400-420 г Са, що в 20 разів більше, ніж міститься в організмі. Недостача Са знижує яйценоскість, якість яєць, знижується заплідненість і виведення молодняку. Надлишок Са веде до нерівномірного потовщення шкаралупи, порушення обміну Mn і Zn.

Балансують раціони за Са крейдою, черепашками, кістковим борошном, трикальційфосфатом. Оптимальний рівень Са.

Основне джерело фосфору: корми тваринного походження, висівки, макухи, шроти, кормові дріжджі, кісткове борошно, обезфторений фосфат, які містять не більше 0,1-0,2 фтору.

При обмеженому рівні кормів тваринного походження знижується вміст неорганічного фосфору і збільшується кількість фітінових з’єднань, з яких фосфор використовується молодняком на 30%, а дорослою птицею на 50%. Доступного фосфору повинно бути на рівні 0,4-0,6% від маси комбікорму. Загальний рівень 0,8-0,9%.

Потреба в Na і cl забезпечується за рахунок кухонної солі в кількості 0,4% від раціону. Підвищення рівня солі до 1% може викликати отруєння.

Обов’язкове введення в комбікорми 1% вітамінно-мікроелементного преміксу. У молодняка часто виникають захворювання на перозис (недостача Mn). Недостача Cu – зменшення живої маси, деформація кінцівок, погіршення інкубаційних якостей. Такі ж симптоми при нестачі Zn і J.

Хоча офіційними нормами не передбачено нормування селену, але він є незамінним для птиці. Тому необхідно, щоб на 1 кг корму його було в раціонах курчат 0,2 мг/кг, каченята і індюшата – 0,25, кури-несучки – 0,15.

Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці, г на голову за добу

Птиця	Норма
Кури-несучки яєчних порід при клітковому утриманні (яйценоскість 70% і >)	115
Теж при годівлі з підлоги	120
Кури м’ясних ліній	155
Петухи м’ясних ліній	160
Індійки, самці	500
самки	200
Качки пекінські	240
Качки кросу Х-ІІ	270
Гуси	330

В комбікорм для птиці включають антибіотики: бацитрацин, гризин, краще з преміксами, для племінних господарств заборонено використання антибіотиків.

Ферментні препарати ГЗХ (пектофостидин і целловерезин) включають в кількості 100-300 г на 1 т.

Орієнтовні норми згодовування повно раціонних комбікормів молодняку птиці, г на голову за добу

Вік, тижн	Курочки яєчних порід	Петушки яєчних порід	Курочки м’ясних порід	Петушки м’ясних порід	Курчата-бройлери	Молодняк індійок	Качата	гусята
1	7	8	12	15	15	10	40	35
2	14	15	22	30	30	25	70	90
3	21	23	39	50	60	40	115	110
4	28	31	50	60	90	60	185	220
5	36	40	60	70	105	75	215	270
6	43	47	65	75	110	90	230	280
7	50	55	70х	80х	115	110	250	328
8	55	60	70	80	130	130	255хх	338
9	60	66	70	80	-	135	230	338
10	64	70	75	85		175	230	320
11	67	73	75	85		200	230	290
12	70	77	75	85		220	230	280
13	72	80	75	85		235	230	280
14	74	81	80	90		250	230	280
15	76	83	80	90		260	230	280
16	78	86	80	100		280	230	280
17	80	88	80	100		285	230	280
18	83	91	80	100		290	230	280
19	86	95	80	110		295	230	280
20	90	100	90	120		295	230	280
21	93	102	100	130		300	230	280
22	95	105	110	140ххх		305	230	280
23			120			310		280
24			130			310		280
25			140			310		280
26			145			310		280

^х – після 6-тижневого віку обмежена годівля

^хх – молодняк качок Х-ІІ в 8 тижнів переводять на обмежену годівлю 150 г комбікорму за добу

^ххх – з 25 тижня петушків годують за нормами курочок.

Норму незбалансованих раціонів (амінокислоти, вітаміни і енергія) збільшують на 10%.

Основу повно раціонних комбікормів для птиці складають багаті енергією і бідні протеїном зерна злаків (50-70%). Ці корми містять 9-18% крохмалю, 2-12% сирого протеїну, 2-4% сирого жиру, 55-70% крохмалю, 2-12% сирої клітковини. Максимальні норми введення в раціони птиці зерна різних злаків складають, %: кукурудзи, пшениці – 60-70, ячмінь, овес, сорго, просо – 30-40, овес і ячмінь без плівки 50-60%. Зерно бобових містить інгібітори протеолітичних ферментів, які погіршують перетравність протеїну всього раціону. Тому в комбікорми для птиці горох вводять в кількості 7-15%, боби 5-10%, безалкалоїдний люпин 3-7%.

Як джерело протеїну і енергії комбікормова промисловість широко використовує шроти, дріжджі і корми тваринного походження.

Для підвищення концентрації енергії в раціонах птиці до них додають рослинні і тваринні жири: 100 г риб’ячого жиру містить 3,59 МДж обмінної енергії, рослинного – 3,57 і тваринного – 3,65 МДж. Цінна кормова добавка, яка багата на незамінні жирні кислоти – фосфатиди. Як мінеральні добавки використовують кісткове борошно, подрібнену черепашку, крейду, вапняк, трикальційфосфат, обезфторений фосфат, кухонну сіль. Несучкам забезпечують вільний доступ до гравію, особливо якщо вони одержують ціле зерно, або гранульовані комбікорми. Гравій із кварцю і граніту не розчиняється в кишковому соці і може знаходитись в шлунку більше двох місяців, сприяючи перетравленню корму. Дрібний пісок не бажаний для птиці, тому що він подразнює шлунок, але довго не затримується там і порушує травлення. Розмір частинок гравію для несучок повинен бути 5-8 мм. Птиці не рекомендується згодовувати зерно віки, чини, гречки і зернові відходи з високим вмістом ядовитих зерен бур’янів.

Перед включенням в комбікорми макухи із льону його перевіряють на вміст синильної кислоти. Макуха і шроти із бавовнику повинні бути без госсинолу. В окремих партіях арахісового шроту можуть бути ядовиті продукти мікробного синтезу – афлотоксини. Тому перед згодовуванням шрот необхідно перевірити на невеликій партії птиці. Обмежують до 5% включення в комбікорми макухи і шротів із коноплі, які можуть містити наркотичні речовини.

Птиці не згодовують макуху і шроти із хрестоцвітих (суріпки, рапсу, рипику) і кліщевини.

Не рекомендується згодовувати птиці кормові жири з кислотним числом вище 20 і вмістом неомилюючих речовин більше 1,5%. Інкубаційні відходи (задохлики і яйця з кров’яними кільцями) використовують птиці тільки після термічної обробки при обов’язковому контролі ветпрацівників.

Вапно використовують тільки після гасіння, коли воно не менеш 0,5 року полежить на повітрі і приєднавши СО₂ перетвориться в крейду. В природних вапняках не повинно бути магнію і фтору. Яєчну шкаралупу перед згодовуванням прожарюють при температурі (300 ⁰С) і подрібнюють.

Кухонну сіль в комбікорм необхідно включати висушену і мілко подрібнену, а якщо годується птиця вологими мішанками, то у вигляді розчину.

Не допускається добавляти в комбікорми зверху надлишок норми синтетичних амінокислот (лізин і метіонін), мікроелементи і віт.Д.

Комбікорми для племінної птиці схожі, але містять трохи більше шротів, кормів тваринного походження і преміксу.

Краще, якщо годівля і поїння птиці механізовані і автоматизовані. Годують птицю із підлоги або з коритоподібних годівниць або із стрічкових автоматів. Довжина годівниці для молодняку 8 см, для дорослих 18 см на одну голову.

При поїнні із проточного жолобу на одну несучку необхідний фронт поїння 2,2 см, одна автопоїлка на 3-6 голів при клітковому утриманні.

Рецепти повнораціонних комбікормів, %

Компоненти	Кури яєчні		М’ясні			Мол.яєчних			Мол.м’ясних			Бройлери			Для пекінських качок					Дорослі гуси
	22-47 тижн.	48 і ст.	24-49	50 і ст.	1-8		9-21	1-7		8-23	1-4		5 і ст.	1-3		4-8	9-26	дорослі
Кукурудза	35,3	20	25	29	37			30			45		45	20		40	-	29	12,3
Пшениця	30	40	35,4	16	30		48	38		46	10		19	30		35,6	55	26	15
Ячмінь	-	9,2	10	30	-		30	-		30				24		-	20	11	40
Шрот соняшн. (40-45%)	13	10	7	3	17,7		2	17,5		5	15		19	8,9		10	3	10	3,5
Дріжджі кормові (40-45%)	3	3	4	4	3		3	3		4	5		5	4		4	4	5	2
Борошно із нехарч. риби (50-55%)	5	4	5	4	6,5		-	6		-	7		3	7		3	-	1	1
Висівки пшеничні	-	-	-	-	-		5	-		3				-		-	7	-	9
Борошно трав’яне	4	4	5	5	3		6	-		2	1,6		1	3		3	6	8	10
Борошно кісткове	0,6	0,8	0,9	1,8	-		1,4	-		1,4	0,4		0,5	0,3		1,0	1,7	0,9	2,6
Борошно м/к (36-40%)	-	-	-	-	-		2	3		6	-		2	-		-	-	2	2
Шрот соєвий	-	-	-	-	-		-	-		-	10		-
Крейда	3,0	3,0	-	-	1,8		1,2	-		-	1,2		0,5	-		-	-	-
Черепашки, вапняк	4,7	4,6												-		-	-	-
Сіль кухонна	0,4	0,4	0,4	0,5			0,4			0,4	0,3		0,4	0,2		0,5	0,5	0,5	0,5
Крейда, черепашки	-	-	6,3	5,7	-			1,5		1,2				1,6		1,9	1,8	5,6	1,1
Премікс	1	1	-	-	1		1	1		1				1		1	1	1	1
В 100 г комбікорму міститься:
ОЕ, ккал.	270,6	263,2	269,9	265,0	291,3		261,0	280,4		261,7	310,4		315,7	280,6		290,7	260,2	265	250,3
ОЕ, МДж	1,133	1,107	1,130	1,110	1,220		1,098	1,214		1,090	1,30		1,32	1,17		1,22	1,09	1,11	1,05
СП	17,2	16,3	16,1	14,0	20		14,1	20		15,2	22,4		19,4	18,1		16,3	14,3	16,2	14,3
СЖ	2,8	2,5	2,7	2,8	3,9		2,4	3,04		2,4	6,89		6,71	2,9		3,0	2,2	2,7	2,8
СКл.	4,5	4,5	4,4	4,4	5,0		5,1	3,6		5,3	4,61		4,64	4,7		4,2	5,1	5,3	6,6
Са	3,1	3,1	2,79	2,7	1,1		1,2	1,01		1,13	1,02		0,91	1,2		1,2	1,21	2,5	1,6
Р	0,7	0,7	0,73	0,75	0,8		0,7	0,75		0,72	0,81		0,7	0,8		0,7	0,7	0,7	0,7
Na	0,3	0,3	0,29	0,3	0,2		0,2	0,17		0,23	0,3		0,3	0,3		0,29	0,24	0,3	0,29
Лізин	0,71	0,65	0,69	0,72	0,83		0,51	1,04		0,56	1,12		1,78	0,81		0,64	0,51	0,64	0,57
М+Ц	0,58	0,54	0,62	0,45	0,69		0,41	0,61		0,46	0,48		0,35	0,62		0,52	0,44	0,497	0,44
Триптофан	0,20	0,19	-	-	0,24		0,18	0,24		0,18	0,39		0,23	-		-	-	-
На 1 т додають: лізину	400	500	150	-	1700		1900	-		2000	-		1900	1900		2500	2700	720	730
Метіоніну	200	300	470	360	600		1200	1400		-	200		800	1500		1600	1500	1110	1200