Практичне заняття №7 з теми №9

Тема:	Джерела короткострокового фінансування поточних активів.
Мета:	Закріпити теоретичні знання та виробити практичні навики щодо визначення та оптимізації джерел короткострокового фінансування поточних активів корпорації.

Тривалість практичного заняття – 2 год

Порядок проведення практичного заняття:

1. Оголошення теми і мети проведення заняття.

2. Розв’язування задач.

3. Підведення загальних результатів практичного заняття.

Приріст оборотних фондів корпорації фінансується за рахунок відповідного приросту основного капіталу через довгострокове фінансування. Поточні потреби покриваються через залучення короткострокових джерел.

Основними джерелами короткострокового фінансування є:

• комерційний (торговий) кредит постачальників сировини, напівфабрикатів, матеріалів, послуг;

• банківські короткострокові позички;

• факторинг;

• емісія короткострокових фінансових інструментів;

• інші.

За договором про надання позички банк визначає процентну ставку – ціну кредиту.

Реальна процентна ставка визначається за формулою:

Реальна процентна ставка в разі кредитування за допомогою кредитної лінії розраховується за формулою:

.

Фірма може також користуватися вексельним кредитом, тобто вона враховує свої векселі в комерційному банку. У цьому разі банк ураховує, тобто купує, вексель клієнта за певною дисконтною ставкою, що являє собою різницю між номіналом векселя і сумою, сплаченою банком клієнту. Вексельний кредит погашається під час оплати векселя. Обліковий процент визна­чається за формулою:

,

де N – номінал векселя;

Р – ціна купівля векселя банком;

t – термін, що залишився до настання платежу за векселем.

Головна функція факторингу – зняття ризику неплатежів покупця. Укладання договору факторингу означає, що банк придбав право в продавця товарів або послуг на стягнення суми дебіторської заборгованості покупця. При цьому протягом двох–трьох днів банк переказує продавцеві від 70 до 90 % суми боргу. По суті, банк купує борг клієнта під пред’явлені документи на відвантаження товару. Після того, як від покупця надійшли гроші, банк перераховує клієнтові суму, що залишилася, за мінусом винагороди за факторингову послугу.

Задачі:

1. а) Корпорація оформила договір на одержання банківської позички в розмірі 500 000 дол., номінальна процентна ставка – 18 %. Визначити реальну процентну ставку за формулою:

Реальна ставка збігається з номінальною, оскільки немає інших умов кредиту за договором.

б). Уведемо умову договору про компенсаційний залишок. У нашій ситуації для одержання позички корпорація повинна мати компенсаційний залишок у розмірі 15 % суми позички.

в). Уведемо умову договору, що стосується терміну виплати процентів за позичкою. Банк запропонував виплатити проценти авансом, тобто укласти договір про дисконтування позички.

.

2. Комерційний банк відкрив для фірми кредитну лінію на суму 500 000 дол. Фірма повинна підтримувати компенсаційний залишок у розмірі 12 % за непогашеними позичками і 10 % за невикористаною частиною кредиту. Номінальна процентна ставка позички – 18 %, компанія на даний момент бере в борг 300 000 дол. Визначити реальну процентну ставку.

3. Номінал векселя 100 гр. од., банк урахував вексель за 95 гр. од., до терміну погашення залишається шість місяців (або 180 днів). Обчислити обліковий процент.

4. Компанія, що надає послуги з факторингу, стягує комісійні в розмірі 3 % і надає позичку корпорації в розмірі до 75 % суми дебіторської заборгованості, яку вона викуповує за 1 % на місяць. Обсяг продажу в кредит становить 400 000 дол. За договором факторингу компанія може заощадити 6500 дол. за місяць на вартості кредиту і від продажу безнадійних боргів у розмірі 2 % обсягу продажу в кредит. Банк також запропонував свої послуги. Він може надати позичку в розмірі 75 % дебіторської заборгованості за ставкою 2 % на місяць плюс 4 % нарахувань, пов’язаних з роботою стосовно дебіторської заборгованості (одержання інформації про фірму-боржника, відшкодування можливого ризику та ін.). Період інкасації грошового виторгу за продаж у кредит становить 30 днів. Корпорація має намір взяти максимально можливу позичку. Вирішити питання, що вигідніше – продати дебіторську заборгованість чи одержати кредит у банку.

Контрольні питання:

1. Як визначається реальна процентна ставка за комерційним кредитом?

2. Як визначається процентна ставка за банківським кредитом?

3. Від яких умов залежить реальна процентна ставка за банківським кредитом?

4. Чим визначається сума позички під заставу ТМЗ?

5. Які методи застави ТМЗ вам відомі?

6. У чому сутність факторингу? Що поєднується у факторингових операціях?

7. Як визначаються витрати за факторингом?

8. У чому полягає вигода для продавця у разі застосування факторингових операцій?

9. Які особливості емісії комерційних паперів?

10. Хто емітує комерційні папери, на які терміни?

Література: 1-6, 18, 20, 21.

Практичне заняття №8 з теми №10

Тема:	Фінансове планування та контроль.
Мета:	Закріпити теоретичні знання та виробити практичні щодо здійснення фінансового планування та контролю.

Тривалість практичного заняття – 2 год

Порядок проведення практичного заняття:

1. Оголошення теми і мети проведення заняття.

2. Розв’язування задач.

3. Підведення загальних результатів практичного заняття.

Фінансування розвитку, розширення виробництва здійснюється за рахунок не тільки внутрішніх, а й зовнішніх джерел. До них належать емісія зобов’язань різної форми і термінів, випуск акцій. Розрахунок зовнішніх джерел на планований фінансовий рік здійснюється за такою формулою:

,

де А – активи базового року;

L – зобов’язання (борги) базового року;

S₁ – продаж базового року;

(S) – плановий приріст продаж;

S₂ – прогноз продаж на планований рік;

Р – дохідність продаж, %;

D –коефіцієнт дивідендних виплат.

Особливість фінансового планування в ринковій економіці полягає в тому, що всі показники визначаються на основі прогнозу продажу, а не виробничих потужностей.

Формальний баланс корпорації складається методом визначення процентного співвідношення з продажем. Він ґрунтується на тому, що на рух активів корпорації впливають зміни в обсязі реалізації. За зменшення обсягу продажу і, навпаки, за його зростання виникає необхідність у збільшенні суми активів. Використання методу процентів передбачає диференціацію активів. Необхідно виділити активи, на які впливають зміни в обсязі про­дажу, вони називаються спонтанними, й активи незалежні від цих змін.

Задачі:

1. Менеджери корпорації N повинні визначити джерела фінансування на планований рік. Корпорація планує збільшити обсяг продаж із 100 до 150 тис. дол. Передбачено також одержати прибуток у розмірі 5 % від суми продаж, з якої 40 % буде виплачено акціонерам у вигляді дивідендів. Нижче наводимо баланс корпорації «Сміт» на початок планованого року. Під час планування джерела фінансування враховується довгострокова політика корпорації щодо структури капіталу. Із цією метою вводяться певні обмеження. Зокрема, у корпорації N введені граничні коефіцієнти боргового навантаження на капітал:

1) коефіцієнт зобов’язання/(зобов’язання + власний капітал), тобто коефіцієнт загального боргового навантаження на загальну суму капіталу, що перебуває в розпорядженні корпорації, не повинен перевищувати 55 %;

2) коефіцієнт довгострокові зобов’язання/власний капітал, тобто довгострокове боргове навантаження на власний капітал корпорації, не може перевищувати 25 %.

Баланс корпорації «Сміт» на 01.01.200_ р., тис. дол.

Активи			Зобов’язання і капітал
Кошти	6000		Кредитори	40 000
Дебітори	44 000		Нараховані суми	20 000
ТМЗ	30 000		Облігації до погашення	5000
Усього, поточні активи	80 000		Усього, поточні зобов’язання	65 000
Довгострокові активи (за залишковою вартістю)	60 000		Довгострокові зобов’язання	10 000
			Усього зобов’язання	75 000
Усього, активи	140 000		Звичайні акції	30 000
			Нерозподілений прибуток	35 000
			Усього, капітал	65 000
			Усього, зобов’язання і капітал	140 000

2. Менеджер фінансового відділу корпорації «Сміт» одержав завдання скласти баланс pro forma на наступний фінансовий рік. Корпорація планує збільшити обсяги продажу зі 100 тис. до 150 тис. дол. Коефіцієнт дивідендних виплат дорівнюватиме 50 %. Баланс корпорації на кінець поточного (базового для планування) року наведено нижче.

БАЛАНС КОРПОРАЦІЇ «СМІТ» НА ПОЧАТОК ПЛАНОВАНОГО ПЕРІОДУ, тис. дол.

Активи		Зобов’язання і капітал
Кошти і прирівняні до них еквіваленти	5000	Кредитори	35 000
Дебітори	40 000	Нараховані, але не виплачені суми	15 000
ТМЗ	25 000	Довгострокові облігації до погашення	5000
Усього, поточні активи Довгострокові активи (за залишковою вартістю)	70 000 60 000	Усього, короткострокові зобо­в’язання Довгострокові зобов’язання	55 000 10 000
Усього, активи	130 000	Усього, зобов’язання	65 000
		Капітал
		Звичайні акції	30 000
		Нерозподілений прибуток	35 000
		Усього, капітал	65 000
		Усього, зобов’язання і капітал	130 000

Контрольні питання:

1. Напишіть формули коефіцієнтів внутрішнього зростання і коефіцієнта стійкого зростання.

2. У чому полягає значення коефіцієнтів прибутковості? Які коефіцієнти вам відомі?

3. Як і з якою метою визначаються зовнішні джерела фінансування економічного зростання корпорації?

4. Напишіть формули розрахунку потрібної суми, яку необхідно одержати з зовнішніх джерел.

5. Які коефіцієнти визначають структуру зовнішніх джерел фінансування економічного розвитку?

6. Дайте характеристику основного методу складання прогнозних фінансових документів.

7. Назвіть основні дії фінансового аналітика, які він виконує під час складання прогнозного балансу.

8. Як досягається балансування під час складання прогнозного балансу?

9. Якими звітними даними користується фінансовий аналітик, складаючи прогнозний звіт про прибуток?

10. З якою метою складається прогноз грошових потоків?

11. Охарактеризуйте розпис надходжень і витрат за прогнозом грошових потоків.

12. Назвіть основні джерела фінансування дефіциту за прогнозом грошових потоків.

13. Як ви розумієте категорію «фінансовий план»?

14. Які основні документи спеціального напряму входять до фінансового плану?

Література: 1-6, 10, 17, 18.

Семінарське заняття №9 з теми №11

Тема:	Фінансова діяльність транснаціональних корпорацій.
Мета:	Закріпити теоретичні знання щодо особливостей фінансової діяльності транснаціональних корпорацій.

Тривалість семінарського заняття – 2 год

Порядок проведення семінарського заняття:

1. Оголошення теми, плану і мети проведення заняття.

2. Розподіл часу на опитуванння, тестовий контроль та оголошення результатів.

3. Підведення загальних результатів проведення семінарського заняття.

Питання, які виносяться на семінарське заняття:

1. Фінансові особливості діяльності транснаціональних корпорацій.

2. Хеджування (страхування) валютних ризиків.

3. Планування капіталовкладень транснаціональних корпорацій.

Тести:

1. Компанії, що здійснюють фінансово-господарську діяльність на території кількох країн, називають:

А) транснаціональними;

Б) міжнародними;

В) відповіді а і б правильні;

Г) правильна відповідь відсутня.

2. До причин утворення ТНК не відносять:

А) пошук нових ринків збуту;

Б) укрупнення капіталу;

В) пошук нових технологій;

Г) диверсифікація капіталовкладень.

3. Які фактори слід ураховувати, виконуючи фінансові операції за межами країни:

А) розбіжність між банківськими процентними ставками в різних країнах;

Б) особливості оподаткування в кожній країні;

В) політичну ситуацію;

Г) всі відповіді правильні.

4. Заздалегідь розміщене замовлення на купівлю або продаж активу – це:

А) форвардний контракт;

Б) ф’ючерсний контракт;

В) своп;

Г) правильна відповідь відсутня.

5. Двостороння угода про обмін у майбутньому серіями платежів у різних валютах – це:

А) форвардний контракт;

Б) ф’ючерсний контракт;

В) своп;

Г) правильна відповідь відсутня.

6. Стратегії інноваційної діяльності, вироблені ТНК:

А) «розширення», «укрупнення»;

Б) «зростання», «зменшення»;

В) «запозичення», «нарощення»;

Г) правильна відповідь відсутня.

7. Відмінність опціонів від ф’ючерсних та форвардних контрактів:

А) опціони зобов’язують купити або продати базовий актив;

Б) опціони надають право купити або продати базовий актив;

В) опціони не є засобами хеджування;

Г) правильна відповідь відсутня.

Контрольні питання:

1. Основні причини утворення ТНК.

2. Чому хеджування валютних ризиків посідає важливе місце в управлінні фінансами ТНК?

3. Фінансові інструменти, призначені для хеджування.

4. Які складності виникають при плануванні зарубіжних інвестицій?

5. Який зиск мають ТНК від збільшення витрат на фінансування інновацій?

Література: 1-5, 15, 17, 18, 28, 43.