Капустяні овочі

Крім вітаміну С, в капустяних овочах містяться вітаміни РР, В1, В2, Е, Д1, Д2, аскорбіген, біотин.

Найвідомішою є білокачанна капуста у зв’язку з тим, що вона високоврожайна, добре зберігається та заквашується.

В Україні вирощують сорти капусти білоголової: ранньостиглі – дилерська 7, іюнська, дитмарська рання; середньостиглі мають більш плотні качани та зберігаються краще, ніж ранні: слава 1305; середньопізні – подарунок, столична; пізньостиглі – мають цукру більше, ніж інші сорти, вони крупні, плотні, гарного смаку: амагер 611, білосніжка, харківська зимова.

Чорноголова капуста має головки меншого розміру, ніж білоголова і забарвлення листя від фіолетово-червоного до темно-червоного, обумовлена змістом антоціанів.

Цвітна капуста являє собою головку суцвіття білого або кремового кольору. Найкращі сорти мають щільну, цілу головку. Най розповсюджені московська консервова, сніжинка, врожайна, швидкостигла.

Савойська капуста. На відмінну від білоголової має пухку головку плескатої або конусовидної форми. Листя у неї гофроване (зморшкувате) жовто-зеленого кольору. З восковим нальотом.

Брюссельська капуста – на стеблі 40-80 см заввишки утворюються в пазухах листків 40-50 дрібних качанчиків. Ця капуста відрізняється від інших більш високим вмістом азотних та мінеральних речовин та вітаміну С. Сорт – геркулес.

Капуста кольрабі. Використовують в їжу не листя, а розрізшийся стебель округлої форми, який має соковиту, щільну м’якоть солодкуватого смаку, яка нагадує кочеригу білоголової капусти. За кольором стеблеплід може бути світло-зеленим або фіолетовим.

Броколі або спаржева капуста є різновидністю цвітної капусти. Вона має квіткові бутони менших розмірів. Листкова капуста вважається салатною культурою і вирощується в теплицях. В їжу використовують розетку листків.

Цибулинні овочі

Основними видами цибулинних овочів є цибуля ріпчаста, зелена, порей і часник.

Цибуля ріпчаста за забарвленням луски буває білою, солом’яно – жовтою, фіолетовою, коричневою; за формою – круглястою, плескатою, плескато-круглястою, овальною; за смаком – солодкою, напівгострою і гострою. Вони містять вітаміни В1, В2, РР та ін., мінеральні речовини (калій, фосфор, кальцій, магній, залізо). Для довготривалого зберігання придатні тільки гострі сорти цибулі. Сорти: гострі – Безсонівська місцева, Стригунівська носівська, Чорноморська золотиста; напівгострі – Донецька золотиста, Коба дніпропетровська, каратальська; солодка – Ялтинська місцева.

Цибуля зелена порівняно з цибулею ріпчастою містить менше сухих речовин, але більше харчових волокон, калію, кальцію, магнію і у 3-6 разів більше вітаміну С.

Цибуля порей відома ще під назвами жемчужна, перлова цибуля. Їстівною частиною цієї цибулі є несправжнє стебло і молоді листки. Що мають плескату форму. Смак менш гострий, ніж ріпчастої цибулі.

Часник складається із зубків, вкритих зовнішньою сухою лускою, яка має забарвлення сріблясто-біле, біле, біле з сіруватим відтінком, темно - вишневе, фіолетове з продовженими смугами. Сорти струлкуючі фіолетовий, харківський фіолетовий, ювілейний Грибовській; нестрілкуючі – український білий, одеський, лакський.