3.3. Порядок виконання роботи

Спроектувати дільницю, де ведеться обробка чотирьох де­талей "А", "Б", "В" та "Г". Всі деталі обробляються за однаковим тех­нологічним процесом, але мають різний маршрут обробки, який зада­ний в завданні. Умовні позначення процесів: токарна обробка - Т, фре­зерна - Ф, свердлильна - С . Треба визначити найбільш ефективну схему розміщення обладнання:

Додаткові дані:

для 1 - 5 варіантів відстань між обладнанням дорівнює 3,5 м;

для 6 - 10 варіантів відстань між обладнанням дорівнює 2,5 м;

для 11-15 варіантів відстань між обладнанням дорівнює 4,5 м;

для 16-20 варіантів відстань між обладнанням дорівнює 5,0 м;

для 21 - 25 варіантів відстань між обладнанням дорівнює 6,0м;

для 26 - ЗО варіантів відстань між обладнанням дорівнює 4,0 м.

Варіант	Виробнтче завдання, шт.				Маса деталей, кГ				Маршрут техпроцесу
	А	Б	В	Г	А	Б	В	Г	А	Б	В	Г
1	1000	1200	1300	900	0,2	0,3	0,13	0,4	Т-Ф-С	Ф-С-Т	С-Т-Ф	Т-С-Ф
2	80	2000	1500	750	0,1	0,15	0,23	0,25	Ф-Т-С	С-Ф-Т	Т-Ф-С	Ф-С-Т
3	1500	100	500	800	0,3	0,2	0,1	0,25	С-Т-Ф	Т-С-Ф	Ф-Т-С	С-Ф-Т
4	1350	2000	600	750	0,2	0,16	0,1	0,18	Т-Ф-С	Ф-С-Т	С-Т-Ф	Т-С-Ф
5	400	800	1000	2000	0,3	0,2	0,4	0,1	Ф-Т-С	С-Ф-Т	Т-Ф-С	Ф-С-Т
6	2000	750	1500	1250	0,2	0,12	0,17	0,4	С-Т-Ф	Т-С-Ф	Ф-Т-С	С-Ф-Т
7	1300	1000	900	400	0,1	0,3	0,12	0,4	Ф-С-Т	Т-С-Ф	С-Т-Ф	С-Ф-Т
8	500	750	1000	1500	0,15	0,2	0,3	0,1	С-Ф-Т	Ф-С-Т	Ф-Т-С	Т-Ф-С
9	1300	2100	650	950	0,4	0,1	0,35	0,2	Т-Ф-С	Т-С-Ф	Ф-С-Т	С-Ф-Т
10	1000	1200	600	300	0,1	0,2	0,15	0,7	Ф-С-Т	С-Т-Ф	С-Ф-Т	Т-С-Ф
11	1250	1500	2000	2500	0,2	0,13	0,14	0,5	Т-Ф-С	Ф-С-Т	Ф-Т-С	С-Т-Ф
12	1000	2000	1250	750	0,3	0,2	0,35	0,1	Ф-Т-С	Т-С-Ф	С-Т-Ф	С-Ф-Т
13	1250	1750	750	2000	0,15	0,2	0,3	0,6	Т-Ф-С	С-Т-Ф	С-Т-Ф	С-Ф-Т
14	2000	1300	850	1500	0,4	0,2	0,15	0,3	С-Т-Ф	Т-Ф-С	Ф-Т-С	С-Ф-Т
15	800	1500	1300	1750	0,1	0,4	0,25	0,15	Т-Ф-С	Ф-Т-С	С-Т-Ф	Т-С-Ф
16	450	1500	800	1750	0,2	0,15	0,6	0,3	Ф-Т-С	Т-Ф-С	С-Ф-Т	Ф-С-Т
17	600	1500	900	1750	0,24	0,17	0,1	0,4	С-Ф-Т	Ф-Т-С	Т-Ф-С	Т-С-Ф
18	1000	750	1500	2000	0,54	0,16	0,39	0,13	Ф-Т-С	Т-Ф-С	С-Т-Ф	Ф-С-Т
19	1500	1000	950	2000	0,43	0,2	0,3	0,15	Т-Ф-С	Т-С-Ф	Ф-Т-С	С-Т-Ф
20	2100	900	1500	500	0,2	0,3	0,25	0,5	С-Т-Ф	С-Ф-Т	Ф-Т-С	Т-С-Ф
21	2000	850	1500	750	0,5	0,2	0,3	0,15	Ф-С-Т	Ф-Т-С	С-Ф-Т	Т-Ф-С
22	1000	1500	1750	750	0,12	0,25	0,35	0,2	Т-Ф-С	Ф-С-Т	Ф-Т-С	С-Ф-Т
23	250	3250	1800	2000	0,4	0,1	0,2	0,35	С-Ф-Т	Ф-Т-С	Т-Ф-С	Т-С-Ф
24	600	1500	1800	2000	0,25	0,15	0,4	0,6	Ф-Т-С	С-Т-Ф	Т-Ф-С	С-Ф-Т
25	1250	2000	1800	1500	0,6	0,5	0,2	0,3	Т-С-Ф	С-Ф-Т	Ф-Т-С	Ф-С-Т
26	850	3000	1800	1500	0,4	0,35	0,7	0,25	С-Т-Ф	Т-Ф-С	Ф-Т-С	С-Ф-Т
27	950	800	1600	1000	0,7	0,4	0,25	0,3	Ф-С-Т	Ф-Т-С	Т-С-Ф	С-Ф-Т
28	1500	950	1400	1000	0,25	0,45	0,1	0,15	Т-Ф-С	Ф-С-Т	С-Ф-Т	Ф-Т-С
29	1350	1000	1800	1500	0,45	0,15	0,5	0,25	С-Ф-Т	Т-С-Ф	Ф-Т-С	Т-Ф-С
30	1500	500	1800	1000	0,3	0,5	0,2	0,7	Ф-Т-С	С-Т-Ф	Т-С-Ф	С-Ф-Т

Лабораторна робота №4

Основи розрахунку безперервно-поточних ліній (БНЛ) з робочим та з розподільчим конвеєрами

4.1. Мета роботи

Закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути прак­тичні навики розрахунку основних параметрів безперервно-поточних ліній з робочим та з розподільчим конвеєрами.

4.2. Основні відомості

Безперервно-поточна лінія (БПЛ) - це така лінія, на якій досягнута повна синхронізація основних і допоміжних технологічних операцій, всі операції виконуються на спеціалізованих робочих місцях, які розташо­вані по ходу техпроцесу одне за одним.

Розрахунок БПЛ починається з розрахунку такту. Такт - це відрізок часу, через який з поточної лінії сходить один готовий виріб. Такт (Г) розраховується за формулою:

,

де: F_д -: дійсний фонд часу роботи поточної лінії за плановий період, хв.;

N - випуск виробів з поточної лінії за плановий період, шт.;

Дк - число календарних днів в плановому періоді;

Дв - число вихідних та святкових днів в плановому періоді;

m - число змін;

Тз - тривалість зміни, хв.;

Тр - тривалість регламентованих перерв за одну зміну, хв.

Далі розраховують число робочих місць (Сі) на кожній техно­логічній операції:

,

де: t_i - тривалість і-ої технологічної операції, хв.

Після цього на кожній операції вибирають прийняту кількість ро­бочих місць (С_п) та розраховують коефіцієнт завантаження кожного робочого місця (К_з). При цьому лінія вважається правильно побудова­ною, якщо К_з знаходиться в межах 0.97 - 1.03.

Далі розраховується швидкість руху конвеєра (V):

, м/хв.,

де: L_o - крок конвеєра, тобто відстань між осями двох суміжних ви­робів, які знаходяться на конвеєрі, м.

Тривалість операційного циклу виготовлення виробу на БПЛ (Т_ц) визначається за формулою:

Т_ц = ,

де: - загальне число робочих місць по всіх операціях, шт.;

m - число операцій.

Далі розрахунок БПЛ залежить від її виду. Для поточних ліній з робочим конвеєром додатково розраховують:

а) Довжину робочої зони операції (L_i):

де: С_n - число прийнятих робочих місць на i-ій операції,

= 0, або ціле число (1,2,3 і т.д.), яке застосовується на не­ стабільних технологічних операціях.

б) Довжину робочої частини конвеєра (L_k):

Для поточних ліній з розподільчим конвеєром розраховується період конвеєра та робиться його розмітка.

Період конвеєра визначається як найменше загальне кратне із чис­ла робочих місць на кожній операції. Розмітка конвеєра полягає в то­му, що конкретні знаки (цифри) закріплюються за кожним робочим місцем.