- •Частина і Теорія ймовірностей
- •Т. М. Сукач, 2009
- •Рекомендована література.....................................................134 Додатки .....................................................................................135 Передмова
- •1.1 Основні формули комбінаторики
- •Розв’язання. Шукана кількість п’ятизначних чисел дорівнює різниці
- •1.2 Тренувальні вправи
- •2.1 Алгебра подій. Операції над подіями
- •Приклади вірогідних подій:
- •1) Випадання «герба» або «решки» при киданні монети;
- •2) Настання ночі по закінченні дня.
- •2.2 Класичне означення ймовірності
- •2.3 Алгебра ймовірностей
- •2.4 Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •2. 5 Повторення випробувань
- •2.5.1 Формула Бернуллі
- •2.5.2 Формула Пуассона
- •2.5.3 Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •2.5.4 Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •2.6 Тренувальні вправи
- •2.7 Індивідуальні семестрові завдання №1-4 Індивідуальне семестрове завдання №1
- •2.8. Зразки виконання індивідуальних семестрових завдань №1-4
- •3.1 Випадкові величини та функції розподілу
- •3.2 Дискретні випадкові величини
- •Багатокутник розподілу
- •Гіпергеометричний розподіл
- •Функція розподілу ймовірностей має вигляд
- •3.3 Тренувальні вправи
- •3.4 Індивідуальне семестрове завдання №5
- •3.5 Зразок виконання індивідуального семестрового завдання №5
- •3.6 Неперервні випадкові величини
- •3.7 Тренувальні вправи
- •3.8 Індивідуальне семестрове завдання №6
- •3.9 Зразок виконання індивідуального семестрового завдання №6
- •3.10 Нормальний закон розподілу
- •3.11 Тренувальні вправи
- •3.12 Індивідуальне семестрове завдання №7
- •3.13 Зразок виконання індивідуального семестрового завдання №7
- •3.14 Закон великих чисел
- •3.15 Тренувальні вправи
- •3.16 Зразки контрольних робіт з теорії ймовірностей
- •3.17 Питання до колоквіуму з курсу теорії ймовірностей
- •Додатки
- •Продовження додатку 1
2.1 Алгебра подій. Операції над подіями
Випадковою подією називається всяке явище, що може відбутися або не відбутися при здійсненні певного комплексу умов.
У теорії ймовірностей мають справу з такими подіями, для яких даний комплекс умов може бути відтворений необмежену кількість разів. Кожне таке здійснення даного комплексу умов називають випробуванням або дослідом.
Події позначають заголовними буквами .
Приклади випадкових подій:
1) положення монети в експерименті – кидання монети;
2) моменти надходження викликів на станцію швидкої допомоги протягом проміжку часу .
Подія називається вірогідною, якщо вона обов'язково відбудеться в результаті даного випробування.
Приклади вірогідних подій:
1) Випадання «герба» або «решки» при киданні монети;
2) Настання ночі по закінченні дня.
Подія називається неможливою, якщо вона не може відбутися в результаті даного випробування.
Приклад неможливої події: випадання цифри 5 при киданні десятикопієчної монети.
Події і називаються несумісними, якщо в результаті даного випробування поява однієї з них виключає появу іншої.
Приклад несумісної події: випадання «герба» й «решки» при киданні монети.
Події і називаються сумісними, якщо в результаті даного випробування поява однієї з них не виключає появу іншої.
Приклад сумісної події: в аудиторію ввійшла людина. Події «в аудиторію ввійшла людина молодше 25 років» і «в аудиторію ввійшла дівчина» сумісні, тому що в аудиторію може ввійти дівчина молодше 25 років.
Дві події й називаються протилежними, якщо не поява однієї з них у результаті даного випробування викликає появу іншої.
Приклад: при перевірці якості виробу події «виріб бракований» й «виріб стандартний» протилежні.
Елементарною називається подія, що може відбутися при одному й тільки одному випробуванні.
Приклад елементарної події: при киданні грального кубика елементарною подією буде поява чисел 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Випадкова подія називається складною, якщо вона містить у собі більш ніж одну елементарну подію.
Приклад складної події: кидання монети тричі. Випадання «герба» двічі є складною подією.
Множина елементарних подій таких, що:
1) у результаті проведення випробування завжди відбувається одне з елементарних подій ;
2) всі несумісні,
називається простором елементарних подій .
Простір елементарних подій може бути дискретним обмеженим (і необмеженим) або безперервним.
Сумою подій і називається подія
,
що складається з елементарних подій, що належать принаймні хоча б однієї з подій і .
Іншими словами, сума двох подій і означає, що відбулася, принаймні, одна з подій і .
Приклад: стрілянина по мішені два рази. Події: – влучення перший раз, – влучення другий раз. Тоді – влучення перший раз або влучення другий раз або влучення обидва рази.
Геометрична інтерпретація. Нехай на площині є деяка фігура і на площину довільним образом кидається точка. Якщо точка потрапила у фігуру , то будемо вважати, що відбулася подія .
Геометричною інтерпретацією суми подій і служить геометрична інтерпретація суми двох множин:
.
У всіх випадках сумам подій відповідають заштриховані області. Наведені малюнки називаються діаграмами Венна.
Добутком подій і називається подія
,
що складається з елементарних подій, що належать і події , і події . Інакше кажучи, добуток подій і означає, що відбулися обидві події в даному досвіді.
Якщо точка потрапила у фігуру , то будемо вважати, що відбулася подія .
Геометричною інтерпретацією добутку подій і служить геометрична інтерпретація добутку двох множин:
.
Приклад: стрілянина по мішені два рази. Події: – влучення перший раз, – влучення другий раз. Тоді – влучення обидва рази.
Різницею подій і називається подія , що складається з елементарних подій, що належать події и не належать події .
Інакше кажучи, різниця подій і полягає в тому, що відбулася подія , але не відбулося події .
Геометричною інтерпретацією різниці подій і служить геометрична інтерпретація різниці двох множин:
.
В
А
Приклад: стрілянина по мішені два рази. Події: – влучення перший раз, – влучення другий раз. Тоді – влучення перший раз і промах другий раз.