Рекомендована література

[8, 9, 11, 16, 17, 18, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 29, 39].

Тема 4. Грошовий ринок Методичні вказівки

Основним завданням студента є чітке визначення суті грошового ринку та усвідомлення його взаємозв’язку з грошовим оборотом.

Грошовий ринок – це такий сектор економіки, де відбувається врівноваження чи задоволення попиту та пропозиції на гроші.

Слід розрізняти поняття “ринок грошей” і “грошовий ринок”. Перший є сектором другого, його частиною. На ринку грошей продаються і купуються гроші на короткий строк.

До ринку капіталу належать довгострокові капітали. Під час вивчення цієї теми велику увагу слід звертати на механізми фінансування і відрізняти пряме і опосередковане фінансування.

При прямому фінансуванні продавці й покупці зустрічаються безпосередньо й передають гроші з рук в руки. Між ними можуть бути технічні посередники, що зводять продавця й покупця, тобто брокери чи дилери. При прямому фінансуванні діють два канали:

1. капітальне фінансування, при якому продавець передає покупцеві акції (канал акціонерного фінансування);

2. позики, коли гроші передаються кредитором позичальнику на наперед визначений строк і під певний процент.

При опосередкованому (непрямому) фінансуванні між покупцем і продавцем є фінансовий посередник – юридична особа, яка сама купує гроші у продавців, а потім продає їх покупцям від свого імені. Посередниками при цьому виступають банки і небанківські фінансово-кредитні установи.

При прямому фінансуванні ризик, пов’язаний з купівлею-продажем грошей, несе продавець; при опосередкованому фінансуванні – ризик на себе посередник.

На грошовий ринок надходять: грошовий капітал, тимчасово вільний грошовий капітал, заощадження населення, емісія грошей. З грошового ринку гроші використовуються у формах державних позик, кредиту на формування оборотного капіталу, кредитів у основний капітал, споживчого кредиту, акціонерного фінансування.

Попит на грошовому ринку – це прояв грошового залишку, що фінансується на якийсь момент.

Попит на гроші слід відрізняти від доходу, що є явищем грошового потоку. Попит – це намір чи бажання економічного суб’єкта мати відповідну суму грошей у даний момент. У загальному попиті розрізняють дві його частини:

1. поточна каса – частина, пов’язана з необхідністю здійснювати поточні витрати;

2. частина попиту, яка формується як ліквідний актив. Ця частина залежить від дохідності активів і насамперед від норми процента, який склався на фінансовому ринку, зокрема процента на цінні папери.

Пропозиція грошей – це та їх кількість, яка є сьогодні вільною в усіх економічних суб’єктів, включаючи і додаткові кошти, які пускає в оборот банківська система. Пропозиція грошей – це також явище грошового залишку.

Урівноважує попит і пропозицію на грошовому ринку процент, при певній величині якого всі гроші, запропоновані на ринок, знайдуть покупця. Попит і пропозиція грошей весь час змінюється, що веде до зміни величини процента. Стабільність процента, який є ціною грошей на ринку – важлива передумова стійкості всієї економічної системи (рис. 5.1.).

Ринок цінних паперів (фінансовий, фондовий) – це специфічна сфера ринкових відносин, де об’єктом операцій є цінні папери. На ньому здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважуються попит і пропозиція.

Залежно від стадії обігу цінних паперів розрізнюють первинний та вторинний ринок.

Первинний ринок – це ринок на якому розміщуються вперше випущені (емітовані) цінні папери, відбувається мобілізація капіталів корпораціями, товариствами, підприємствами і запозичення коштів ними та державою. Розміщення цінних паперів на ринку може здійснюватися: 1) безпосередньо їх емітентом; 2) через посередників; 3) на аукціонах.

Грошовий ринок

Ринок грошей

Ринок капіталів

Валютний ринок

Ринок цінних паперів

Ринок короткострокових банківських кредитів

Ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів

Ринок короткостро-кових фінансових капіталів

Рис. 3.1. Структура грошового ринку

Вторинний ринок – це ринок, де продаються та купуються раніше випущені цінні папери, відбувається зміна їх власників. З точки зору організації вторинний ринок поділяється на позабіржовий (вуличний) та біржовий. Історично позабіржовий ринок передує біржовому. У країні з ринковою економікою біржі природно виростали із вуличного ринку в міру того, як збільшувалися масштаби фондових операцій, множилися емітенти цінних паперів, вдосконалювалася техніка брокерської справи.

Фондова біржа – це ринок, який регулярно функціонує і на якому здійснюється торгівля цінними паперами. При цьому саме оформлення і передача цінних паперів проводяться за її межами.

Найважливішою функцією біржі є те, що вона збільшує ліквідність цінних паперів і тим самим полегшує корпораціям і державі їх розміщення