- •1. Лекція №1 Практична діяльність у соціальній роботі. (2 години)
- •1.1.Взаємозв`язок соціальної політики і соціальної роботи.
- •1.2.Професія - соціальна робота.
- •1.3.Об`єкти і суб’єкти соціальної роботи.
- •1.4.Функції, структура, рівні соціальної роботи.
- •1.5.Принципи соціальної роботи
- •2. Лекція № 2. Методи та форми соціальної роботи. Професійна компетентність. (2 години)
- •2.1.Методи соціальної роботи.
- •2.2.Організаційні форми соціальної роботи.
- •2.3.Зміст та структура професійної компетентності. Ключові групи компетентностей.
- •3. Лекція № 3. Прогнозування в соціальній роботі шляхом діагностики (2 години)
- •3.1.Поняття соціальної діагностики.
- •3.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики.
- •3.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об’єкту.
- •4. Лекція № 4. Профілактичні дії, їх сутність та значення (2 години)
- •4.1.Сутність соціальної профілактики.
- •4.2.Основні принципи та види соціальної профілактики
- •4.3.Напрямки розвитку соціальної профілактики
- •5. Лекція №5. Психологічні аспекти соціальної роботи (2 години)
- •5.1.Психологічні основи методології соціальної роботи.
- •5.2.Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •5.3.Психосоціальна робота
- •2. Психосоціальна робота:
- •6. Лекція №6. Основні теоретичні аспекти роботи з сім`єю (2 години)
- •6.1.Поняття сім'ї з точки зору різних наук.
- •6.2.Типологія сімей.
- •6.3.Класифікація сімей групи «соціального ризику».
- •6.4.Види соціальної допомоги сім’ям.
- •7. Лекція №7 Організація та методи соціальної роботи з сім`ями(2 години)
- •7.1.Основні форми організації соціальної роботи з сім`ями.
- •7.2.Методи та засоби соціальної роботи з сімєю.
- •7.3.Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи з сімєю.
- •8. Лекція №8.Технології соціальної роботи з сім`ями (4 години)
- •8.1.Конкретні технології соціальної роботи з сім`ями
- •8.2.Загальні та міждисциплінарні технології й методи у соціальній роботі з сімями.
- •8.3.Критерії ефективності технологій соціальной роботи з сімямиР
- •9. Лекція №9. Роль шкільної соціально-психологічної служби в роботі з сім`ями (4 години)
- •9.1.Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби.
- •9.2.Напрямки роботи з сімями
- •10. Лекція №10. Групи соціального ризику та професійна діяльність (4 години)
- •10.1.Основні закономірності формування та чинники, що сприяють формуванню груп «соціально ризику».
- •10.2.Види груп, основні проблеми.
- •11. Лекція №11. Профілактика соціальних відхилень (4 години)
- •11.1.Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість.
- •12. Лекція №12.Соціальний супровід дітей з обмеженими можливостями здоров'я(2 години)
- •12.1.Технології соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •12.2.Соціальна допомога сім`ям дітей-інвалідів.
- •13. Лекція №13.Соціальна профілактик насильства в сімї (2 години)
- •13.1. Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •13.2.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •Основна література
- •Додаткова література
9. Лекція №9. Роль шкільної соціально-психологічної служби в роботі з сім`ями (4 години)
9.1.Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби.
Зазначимо, що діяльність практичного психолога вшколі здійснюється у співпраці з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Професійна взаємодія з вчителем - важлива складова цієї діяльності, оскільки від неї залежить ефективність навчально-виховного процесу в цілому. Скоординованість дій психолога і вчителя забезпечує єдність, цілісність психолого-педагогічного впливу як на особистість учня, так і на його батьків, що зрештою сприяє підвищенню рейтингу закладу шкільної освіти.
Отже, професійна взаємодія психолога з вчителем є однією з найважливіших умов успішності психологізації навчально-виховного процесу. В організаційному плані в умовах школи це потребує спільного планування, координації та реалізації елементів системи психолого-педагогічної взаємодії психолога і вчителів протягом навчального року. Як свідчить практика, складовими цієї системи можуть бути семінари особистісного зростання для вчителів, участь у яких дає змогу ознайомитися з психічними властивостями особистості, віковими потребами учнів, з методами психологічного розвантаження школярів під час уроку тощо.
Методи і прийоми системи психолого-педагогічної взаємодії на практиці можуть також втілюватись у зміст і форми проведення шкільних уроків, роботу гуртків, секцій, клубів, різних заходів, що сприяють гармонійному становленню особистості школяра. Суттєву роль у цьому процесі мають відігравати психологічні спецкурси, спрямовані на активізацію самопізнання і саморозвиток учнів.
Слід зазначити, що на практиці ефективність впровадження такої взаємодії в загальноосвітній школі залежить від реалізації принципів гуманістичної педагогіки співробітництва, партнерства, співтворчості, що моделює виховання за зразком переходу від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до особистісно зорієнтованої моделі, коли кожен школяр є універсальною особистістю, а процеси фізичного, психічного, соціального й духовного розвитку особистості дитини стають головними орієнтирами діяльності навчального закладу [6, с. 74].
Одним з головних принципів гуманістично орієнтованого навчально-виховного процесу є олюднення міжособистісних відносин в колективі школи, що підвищує актуальність взаємодії психолога з вчителями. Такий виховний процес має, зокрема, типові особливості [5, с. 3]:
взаємодія педагогів і психологів з учнями, а не авторитаризм. Особистісне зростання кожного учасника навчально-виховного процесу може бути ефективним лише за умови взаємної поваги й порозуміння між наставниками й учнями. Найважливіша ознака гуманістично спрямованого навчально-виховного процесу - навчання за інтересами і бажаннями, а не з примусу;
створення своєрідного поля упорядкованої свободи. „Не можна” має бути мінімальним. Решта (незаборонене) є дозволеним. Слід забезпечити консенсус між різними позиціями, правами меншості та кожної особи;
учні повинні мати доступ до психологічних знань, необхідних їм в процесі самовиховання.
Нарешті, найголовнішою особливістю гуманістичного виховання має бути забезпечення психолого-педагогічних умов розв'язання міжособистісних, внутрішніх конфліктів, синдрому самотності, а також створення умов для гармонійного розвитку духовних, матеріальних, природних і культурних потреб особистості.