- •Ланцюгових підстановок;
- •Ланцюгових підстановок;
- •Матеріаломісткість.
- •Матеріаловіддача;
- •Обсягу товарообороту;
- •59. Суть способу найменшого проценту полягає у:
- •60. Сума відносної економії (або перевитрат) (Евідн.) визначається за формулою:
- •61. Рівень витрат обігу в оптові торгівлі визначається у відсотках до:
- •62. Суть способу оцінки позицій асортименту полягає у:
- •Процентних чисел;
- •Величини чистого прибутку;
- •Економічний аналіз
- •Який із наведених математичних методів використовується у прямому детермінованому економічному факторному аналізі? :
- •У якому із перерахованих видів економічного факторного аналізу використовуються способи детермінованої комплексної оцінки:
- •Який недолік має спосіб ланцюгових підстановок? :
- •Термін "аналіз" походить від грецького слова "analysis", що в перекладі означає:
- •Принцип системності економічного аналізу передбачає:
- •Термін "аналіз" походить від грецького слова "analysis", що в перекладі означає:
- •Принцип системності економічного аналізу передбачає:
- •До моменту складання договору на аудиторську перевірку;
- •Правила та процедури незалежного контролю;
- •Метою аудиторської перевірки є:
- •Який з названих методів дає змогу аудиторові вивчити предмет у цілісності, єдності та взаємозв’язку його окремих об’єктів:
- •Прийнятний (допустимий) аудиторський ризик це:
- •Системне програмне забезпечення охоплює:
- •Операційну систему та обслуговуючі програми;
- •Для вартісної оцінки і розкриття інформації про довгострокові інвестиції, якщо величина довгострокових інвестицій суттєва, аудитор повинен:
Матеріаломісткість.
рівень матеріальних витрат у собівартості продукції;
Матеріаловіддача;
рівень витрат на одну гривню товарної продукції;
54. До основних форм статистичної звітності, що використовується під час аналізу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) відносять:
форма №1-П;
форма №3-торг;
Звіт про фінансові результати;
форма №1-ПВ.
55. Розширена модель залежності товарообороту від факторів праці має такий вигляд:
РТО = Ч · Д · Т · П;
РТО = (Ч · Д · Т) : П;
РТО = (Ч · Д) : (Т · П);
РТО = (Д · Т · П) : Ч,
де РТО - обсяг роздрібного товарообороту;
Ч – середньоспискова чисельність торговельно-оперативних працівників;
Д – середня кількість відпрацьованих днів одним працівником;
Т – тривалість робочого дня;
П – середньогодинний виробіток.
56. Поділ витрат обігу на постійні і змінні, пов’язаний із впливом на них:
Обсягу товарообороту;
продуктивності праці;
чисельності працівників;
рівня торгової націнки.
57. Аналіз виконання плану і динаміки випуску продукції починають з:
оцінки напруженості виробничої програми;
оцінки ступеню виконання виробничої програми за загальним обсягом;
оцінки ритмічності виробництва;
оцінки асортиментної структури.
58. Суть способу менших чисел (середнього проценту) полягає у:
тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховують фактично випущену продукцію у межах плану.
тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції за асортиментом приймають найнижчий процент серед визначених, але не вище за 100;
виявлені частки тих позицій асортименту, за якими план не виконано;
виявленні співвідношення фактичного і планового значення.
59. Суть способу найменшого проценту полягає у:
тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції за асортиментом приймають найнижчий процент серед визначених, але не вище за 100;
виявлені частки тих позицій асортименту, за якими план не виконано;
тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховують фактично випущену продукцію у межах плану;
виявленні співвідношення фактичного і планового значення.
60. Сума відносної економії (або перевитрат) (Евідн.) визначається за формулою:
Евідн. = [(РВ1 – РВ0) · Т1] : 100%;
Евідн. = [(РВ0 – РВ1) · Т1] : 100%;
Евідн. = [(РВ1 – РВ0) · Т0] : 100%;
Евідн. = [(РВ0 – РВ1) · Т0] : 100%,
де РВО0 – рівень витрат обігу базисний;
РВО1 – рівень витрат обігу звітного періоду;
Т1 – товарооборот звітного періоду;
Т0 – товарооборот базисного періоду.
61. Рівень витрат обігу в оптові торгівлі визначається у відсотках до:
оптово-складського товарообороту плюс оплачений транзит;
валового оптового товарообороту;
оптово-складського товарообороту;
оптово-складського товарообороту плюс неоплачений транзит.
62. Суть способу оцінки позицій асортименту полягає у:
виявлені частки тих позицій асортименту, за якими план не виконано;
тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції за асортиментом приймають найнижчий процент серед визначених, але не вище за 100;
тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховують фактично випущену продукцію у межах плану;
виявленні співвідношення фактичного і планового значення.
63. Для проведення аналізу витрат обігу використовують:
Звіт про фінансові результати;
Баланс;
Звіт про використання власного капіталу;
Звіт про рух грошових коштів.
64. Вплив зміни цін на рівень витрат обігу визначається за формулою:
РВО1 - РВОскор.;
РВОскор - РВО1;
РВО0 - РВОскор.;
РВОскор - РВО0,
де РВОскор. = ВО1 : (Т1 : Іp);
Т1 - товарооборот звітного періоду;
ВО1 - сума витрат обігу звітного періоду.
65. Параметри виробничої програми за умов ринку залежать від таких факторів:
місткості ринку і виробничого потенціалу підприємства;
чисельності населення;
темп інфляції;
демографічний склад населення.
66. Для оцінки динаміки випуску продукції використовують показники:
вартісні, умовно-натуральні та натуральні.
тільки вартісні;
тільки умовно-натуральні ;
тільки натуральні;
67. Які витрати відносяться до витрат обігу:
витрати на збут;
витрати фінансової діяльності;
витрати інвестиційної діяльності;
інші витрати звичайної діяльності.
68. За допомогою якого способу економічного аналізу можна визначити вплив зміни структури товарообороту на рівень витрат обігу: