17. Реорганізація та ліквідація Товариства

17.1.Припинення діяльності ТОВАРИСТВА здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

17.2.Реорганізація ТОВАРИСТВА відбувається за вирішенням зборів учасників. При реорганізації ТОВАРИСТВА його права та обов’язки переходять до правонаступника.

17.3.ТОВАРИСТВО ліквідують:

17.3.1.За рішенням загальних зборів учасників.

17.3.2.На підставі рішень суду або господарського суду за поданням банківських органів у випадку неплатоспроможності (банкрутства) ТОВАРИСТВА або за поданням органів, що контролюють діяльність ТОВАРИСТВА, у випадках систематичного або групового порушення ним законодавства.

17.4.Ліквідацію ТОВАРИСТВА здійснює ліквідаційна комісія, а у випадку припинення діяльності за рішенням суду або господарського суду – ліквідаційна комісія, призначена цими органами.

17.5.З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами ТОВАРИСТВА. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно ТОВАРИСТВА, виявляє його дебіторів та кредиторів і розраховується з ними, вживає заходів для сплати боргів ТОВАРИСТВА третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс і представляє його зборам учасників або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

17.6.Ліквідація вважається завершеною, а ТОВАРИСТВО таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це в Державний реєстр.

17.7.У випадку ліквідації ТОВАРИСТВА кругла печатка та штампи ліквідуються у встановленому законом порядку.

Зацерківний Олександр Валентинович ____________________________

(підпис)

Бабчук Микола Миколайович ____________________________

(підпис)

Максимов Микола Миколайович ____________________________

(підпис)

Ковальчук Віктор Валерійович ____________________________

Затверджено» «Зареєстровано

Зборами учасників Товариства протокол № 177 від «20» лютого Виконком Житомирської міської Ради ____№_____від_ 2012р.

Заступник міського голови з

питань виконавчих органів ради

____________________

ПРОТОКОЛ № 1

зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю

«Золотий хліб»

20 березня 2012 р. м. Житомир

Голова О. В. Зацерківний

Секретар . М.М.Бабчук

Присутні: 4чол.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Заснування Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий хліб»

(інформація М.М.Максимова).

2. Затвердження статуту Товариства (інформація М.М.Максимова ).

3. Обговорення розмірів внесків до статутного капіталу на момент реєстрації (інформація М.М.Максимова)

4. Обрання керівника Товариства (інформація О.В.Зацерківного).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію М.М.Максимова про доцільність заснування

ТзОВ «Золотий хліб»

ПОСТАНОВИЛИ:

Заснувати товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий хліб»

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію М.М.Максимова щодо необхідності затвердження статуту та розміру статутного капіталу ТзОВ «Золотий хліб»

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити статут Товариства зі статутним капіталом у розмірі 410000 (Чотириста десять тисяч) гривень.

Внески засновників до статутного капіталу Товариства розподіляються наступним чином:

Зацерківний Олександр Валентинович – 120 000 що становить 29,4% статутного капіталу;

Бабчук Микола Миколайович – 80 000 грн., що становить 19,5% статутного капіталу;

Максимов Михайло Михайлович 60 000 грн., що становить 14,6% статутного капіталу;

Ковальчук Віктор Валерійович – 150 000 грн., що становить 36,5% статутного капіталу.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію М.М. Максимов щодо необхідності внесення до статутного капіталу Товариства 100% частки кожного із засновників до реєстрації.

ПОСТАНОВИЛИ:

На момент реєстрації засновники повинні внести 100 % своєї частки до статутного капіталу у вигляді грошових коштів:

Зацерківний Олександр Валентинович – 120 000грн.

Бабчук Микола Миколайович – 80 000 грн.

Максимов Михайло Михайлович 60 000 грн.

Ковальчук Віктор Валерійович – 150 000 грн.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію О.В.Зацерківний про необхідність обрання керівника ТзОВ

«Золотий хліб»

ПОСТАНОВИЛИ:

Обрати керівником ТзОВ «Золотий хліб» Зацерківного О.В.

Голова _______________ О.В.Зацерківний

(підпис)

Секретар ______________ М.М.Максимович

(підпис)

"ЗАТВЕРДЖЕНО" "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Зборами учасників Товариства Виконкомом Житомирської

протокол № 1 міської

На зборах присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності 100 % (ста відсотками) статутного капіталу Товариства, що становить 100% (сто відсотків) голосів загальної кількості всіх учасників Товариства. У відповідності з статтею 60 Закону України „Про господарські товариства”, збори є повноважними.

Засновницький договір

Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий хліб»

м.Житомир 10 вересня 2009р.

1. Ми, що нижче підписалися, громадяни України:

Зацерківний О.В./ВН 789123 Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області, 21 січня 2000р./

Бабчук М.М../ВН 323258 Житомирським РВ УМВС України, в Житомирській області, 08 жовтня 2001р./

Максимов М.М.ВН 258741 Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області, 25грудня 2001р./

Ковальчук В.В./ВН 369741 Житомирським РВ УМВС України в місті Житомирі, 29 серпня 2005 р./

укладаємо договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий хліб» (далі за текстом «Товариство»), шляхом внесення майна та підприємницької діяльності учасників з метою одержання прибутку.

2. Місцезнаходження Товариства: 10002, Україна, м. Житомир, вул.. Велика Бердичівська 99

Розмір статутного капіталу складає 410 000 (Чотириста десять тисяч) гривень. Внески засновників до статутного капіталу ТОВАРИСТВА розділяються наступним чином:

3. На момент реєстрації засновники вносять 50% своєї частки статутного капіталу у вигляді грошових коштів:

Зацерківний Олександр Валентинович – 120 000 що становить 29,4% статутного капіталу;

Бабчук Микола Миколайович – 80 000 грн., що становить 19,5% статутного капіталу;

Максимов Михайло Михайлович 60 000 грн., що становить 14,6% статутного капіталу;

Ковальчук Віктор Валерійович – 150 000 грн., що становить 36,5% статутного капіталу.

4. Учасники Товариства мають право:

• брати участь в управлінні справами Товариства у порядку, передбаченому законодавством і установчими документами;

• брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку;

• вийти в установленому порядку з Товариства;

• одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з фінансовою звітністю, протоколами зборів;

• за рішенням вищого органу на пільгових умовах придбати продукцію, товари, роботи, послуги, що виробляє та надає Товариство.

5. Учасники Товариства зобов'язані:

• дотримуватися установчих документів Товариства та виконувати рішення зборів та інших органів управління;

• виконувати свої зобов'язання перед Товариством, у тому числі й пов'язані з майновою участю;

• не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

6. Учасник Товариства може за згодою інших учасників відступити свою частку в майні Товариства або її частину третім особам. Учасники Товариства мають переважне право придбання частки чи її частини у учасника, який її відступив. При передачі частки чи її частини третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав і обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

7. Учасник у будь-який час може вийти з Товариства на підставі письмової заяви. При виході з Товариства йому сплачується вартість його частки в майні Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, у якому учасник вийшов з Товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою інших учасників частка може бути повернута повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вийшов з Товариства, сплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством у даному році до моменту подачі заяви про вихід.

8. У випадку смерті учасника його спадкоємець має переважне право вступу до Товариства. При цьому до моменту вступу спадкоємця до Товариства або до моменту реєстрації переуступки належної йому частки у майні Товариства на цю частку призупиняються нарахування і виплата дивідендів.

9. При відмові спадкоємця від вступу до Товариства, йому виплачується у грошовій формі вартість частини в майні, яка належала спадкодавцю, сума якої визначається виходячи з вартості майна на день смерті учасника.

10. Учасник Товариства, який систематично не виконує або не належним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключений з Товариства на основі однозначно прийнятого рішення зборами учасників. При цьому цей учасник або його представник у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з Товариства призводить до наслідків, передбачених пунктом 7 цього договору.

11. Вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників, членами яких є учасники чи повноважні представники учасників постійні або призначені на певний строк. Вони скликаються не менш як двічі на рік.

12. Позачергові збори учасників скликаються у випадку

неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного зменшення статутного капіталу.

13. До компетенції загальних зборів учасників належить вирішення наступних питань:

1. визначення основних напрямів діяльності Товариства та затвердження його планів і звітів про їх виконання;

2. внесення змін до статуту та установчого договору Товариства;

3. призначення керівника;

4. затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства та філії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

5. створення, реорганізація та ліквідація дочірніх дочірніх, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень;

6. прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;

7. затвердження внутрішніх розпорядчих документів Товариства,визначення організаційної структури Товариства;

8. визначення умов оплати праці службових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв;

9. припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

14. Для прийняття рішень з усіх питань необхідна проста більшість голосів учасників. Учасники мають на зборах кількість голосів, пропорційну їх часткам у майні Товариства. Суперечки, що виникають між учасниками при виконанні положень установчих документів, вирішуються зборами учасників або в судовому порядку.

15. З усіх інших питань, неврегульованих установчими документами, учасники керуються положенням чинного законодавства України.

16. Зміни та доповнення до установчих документів мають юридичну силу, тільки коли вони прийняті зборами учасників при дотриманні порядку їх державної реєстрації.

17. Установчий договір укладено на невизначений строк і набуває юридичної сили з моменту його підписання.

ЗАСНОВНИКИ (УЧАСНИКИ):

Зацерківний Олександр Валентинович ____________________________

(підпис)

Бабчук Микола Миколайович ____________________________

(підпис)

Максимов Микола Миколайович ____________________________

(підпис)

Ковальчук Віктор Валерійович ____________________________

(підпис)

Резюме: Резюме присвячено створенню міні-пекарні в м Житомирі. Причини вибору даного проекту: Назву деякі причини, які вплинули на цей вибір. По-перше, налагодження даного виду виробництва не вимагає високої кваліфікації фахівців. Навчання персоналу проводиться за кілька днів, що дозволяє легко вирішувати проблему з наймом робочої сили. Крім того монтаж обладнання також здійснюється за дуже короткий період часу (до 1 місяця в залежності від постачальника обладнання). Причому, як правило, фірма постачає обладнання виробляє, крім монтажу обладнання, його повне налаштування і навчання персоналу. По-друге, продукція міні-пекарні користується великим попитом. В умовах, коли великі хлібокомбінати насилу справляються з потребами населення, міні-пекарні все з великим успіхом завойовують частку ринку в цій області, справа в тому, що великі хлібокомбінати важко піддаються реконструкції і з великими труднощами можуть реагувати на зміни в попиті на хлібобулочні вироби . Крім того, через збільшення орендної плати за приміщення в Житомирі, багато хлібокомбінати закриваються, тому що стають збитковими. Це призводить до того, що деякі булочні змушені налагоджувати нові зв'язки з міні-пекарнями. Для великих підприємств справа ускладнюється ще й тим, що вони не можуть обслуговувати дрібні булочні, тому що, як правило, комбінати розвозять хліб своїм транспортом, і вони намагаються знайти найбільш великих замовників продукції. Таким чином, дрібні булочні залишаються поза сферою їхньої уваги, в той час як міні-пекарні переважно намагаються постачати хліб в прилеглі магазини, і для них не дуже важливий об'єм постачань. Завдання міні-пекарні в цьому питанні полягає в тому, щоб забезпечити збут всієї виробленої продукції. Ще одна особливість міні-пекарень у тому, що оскільки всі магазини знаходяться близько від пекарні, хліб, як правило, надходить в них майже відразу після випічки, що сприяє його хорошою реалізації. Крім того, в силу невеликих обсягів виробництва, у міні-пекарні не дуже багато магазинів, в які вона постачає продукцію. Це дозволяє постійно вивчати попит на свою продукцію, виробляючи опитування працівників магазинів. У результаті таких опитувань робиться перевагу тим чи іншим видам хлібобулочних виробів, що знову ж таки збільшує привабливість міні-пекарні з точки зору магазинів. Ще однією важливою причиною зробленого вибору на користь створення міні-пекарні, стало те, що сировина для випічки хлібобулочних виробів завжди легко можна придбати в Житомирській області. Основною складовою для випічки є борошно, яку можна купувати безпосередньо на борошномельних комбінатах, без додаткових посередників. Крім того, можна укласти договір з постачальниками борошна таким чином, що за додаткову плату борошно будуть привозити через певний період часу. Іншою не менш важливою причиною, є те, що хліб є товаром, який необхідний населенню міста щодня. Тому у разі виникнення будь-яких перебоїв з поставками зерна на борошномельні комбінати, а, отже і перебоїв з поставками борошна на хлібзаводи, у вирішення цієї проблеми негайно втручається обласна державна адмініситрація житомирської області . Ще однією дуже важливою причиною є той факт, що хліб - це товар з дуже високим коефіцієнтом оборотності коштів. В силу своїх фізичних характеристик, хлібобулочні вироби повинні бути реалізовані протягом 24 годин з моменту випічки. З цієї причини термін реалізації, тобто проміжок часу з моменту відвантаження товару до моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок пекарні, обмежується одним тижнем. З метою проходження стратегії розвитку підприємства тактичний план необхідних заходів виглядає таким чином: 1. Використання внутрішніх потенційних можливостей для підвищення якості продукції. 2. У сьогоднішніх економічних умовах збереження відпускних цін на продукцію при стабільній рентабельності. 3. Формування купівельних переваг у бік продукції підприємства. 4. Розширення клієнтурної бази в межах міста та регіону. 5. Забезпечення підтримки торговим представникам з боку підприємства. 6. Просування продукції підприємства всіма доступними рекламними засобами. 7. Забезпечення динаміки розвитку конкурентних переваг - ціни, якості, стабільності на ринку. 8. Диверсифікація продукції на основі розробки нових видів продукції. Для поліпшення смаку і аромату додаються ароматичні речовини і прянощі (ванілін, кориця, м'ята, кмин і т.д). Зовнішній вигляд виробу привабливий для покупця. Місто «Житомир» центром легкої промисловості житомирської області з чисельністю населення 200 тисяч чоловік. Виробництво хліба та хлібобулочних виробів у розрахунку на 1 особу - 300-330 грамів на добу. Аналіз показує, що особливої уваги потребує проблема забезпечення населення недорогими кондитерськими хлібобулочними виробами місцевого виробництва. Проведене маркетингове дослідження проекту по розробці переслідувало наступні цілі: 1. визначення видів хлібобулочних виробів, які користуються підвищеним попитом у покупців на сьогоднішній день; 2. визначення споживчих якостей хліба, що є вирішальними для покупців; 3. визначення обсягу продажів різних видів хлібобулочних виробів у торговельних точках міста; 4. визначення територіального поширення продукції підприємства та його конкурентів; 5. визначення частки підприємства в загальному обсязі ринку; 6. визначення критеріїв, що впливають на вибір торговими точками міста постачальника хлібобулочних виробів; 7. визначення тенденцій зміни ринкового попиту і споживчих переваг. Знання покупців дозволить нам визначити вимогу тих чи інших сегментів, які ми можемо обслужити. Знання конкурентів дає нам можливість визначити, потреби яких сегментів ми зможемо задовольнити краще, ніж наші конкуренти. Знання потенціалу ринку дозволить намітити перспективи економічного успіху підприємства, який може бути досягнутий при більш ефективному, ніж у конкурентів, обслуговуванні покупців. методи обробки даних.

Коротка характеристика діяльності міні-пекарні ТОВ «Золотий хліб» Міні-пекарня «Сонечко» є Товариством з Обмеженою Відповідальністю (ТОВ).Юридична адреса: Україна, м. Житомир вул. Велика Бердмчівська 99. Яка буде виготовляти хліб та хлібобулочні вироби.

Даний проект реалізується протягом з 01 серпня по 25 вересня 2012 р . аж до виробництва першої продукції. Загальна характеристика харчової промисловості

На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для – харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення. В цей скрутний час більшості громадян країн вимушені економити кожну копійку власного заробітку, а так як наша харчова промисловість вимушена конкурувати із сусідніми країнами – де продукти харчування дешевші, але в своїй більшості щоб зекономити в України поставляються неякісні продукти, або взагалі ті в яких вийшов строк реалізації, нерідко товари підробляються, а через несовершенну і невідпрацьоване законодавство дуже важко відсліжувати такі товари, і тому покупці купують цю продукцію ставлячи власну харчову промисловість у глухий кут. Тому харчова промисловість  – немаючи можливості через те, що продукти нерозкуповуються, розплатитися з постачальниками, а також закупити, нову сировину. Беручи кредити  для розрахунків, вона також ставить себе  в залежність, а той навіть втрати право власності на власне підприємство.

Також великі проблеми має сировинна база харчової промисловості – сільськогосподарське виробництво. В кожного сільгоспвиробника велика заборгованість у держбюджет, через що їх рахунки у банках закриваються, вони не мають змоги розплатитися з постачальниками – запчастин, нової техніки, паливно-мастильних матеріалів – також попадають у залежність, від бізнесменів, і вимушені віддавати продукцію по мінімальній ціні, ледве покриваючи власні витрати. І навіть ціні за якими закупається продукти сільгоспвиробництва державою – також далекі від світових.

Але й у такій скрутній обстановці харчова промисловість функціонує – шукаючи шляхи подолання проблем – інвесторів, із-за кордону і у власній державі, запроваджуючі нові технології і устаткування тощо.

Підгалузі харчової промисловості  є важливою ланкою АПК України, поєднуючих виробництво і промислову переробку сировинних ресурсів рослинного походження з реалізацією готової продукції і основні обслуговуючі ланки комплексу підприємства і організації. Рослинні сільськогосподарські ресурси можна поділити на дві групи. Перша об’єднує виробництва, що займаються вирощуванням сировини для харчової промисловості, інша — для легкої.

Найбільш характерні такі спеціалізовані рослинно-промислові комплекси: зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочеконцервний, маслобойно-жировий, виноградарсько-виноробний, льнопромисловий і ефирномасличний.

Ведуче місце в складі АПК України займає зерно-промисловий комплекс. Він об’єднує галузі, що займаються виробництвом зернових, їхньою заготівлею, переробкою, обслуговуванням сільськогосподарського і що переробляє ланок. Сільськогосподарська ланка уявлена вирощуванням зернових культур. Хлібоприймальні підприємства здійснюють заготівлю і зберігання зерна. В склад ланки ,що переробляє входять мукомольно-круп*яні, комбікормові і хлібопекарні виробництва.

Основу комплексу складає зернове господарство . Зерновим культурам належить важлива роль в усіх областях України, особливо в областях Степової і Лісостепової зон. Навіть в Закарпатській і Івано-франківській областях, де частка зернових культур є самою низькою в Україні, вони займають біля 40% посівних площ.

Головна зернова культура в Україні — озима пшениця. Найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови для її вирощування склалися в областях Степовій і Лісостеповій Зон, де ця культура займає половину площ, відведених під зернові. В областях Полісскої зони питома вага посевів озимої пшениці значно нижче.

Важливою зерновою культурою є озиме жито. Ця культура займає друге місце (після пшениці) за розмірами посівних площ під озимі. Основні райони вирощування озимого жита  знаходяться на Полісся і в західних областях Лісостепової Зони.

Велике продовольче значення мають гречиха, просо і рис, хоча в структурі посівних площ зернових культур вони займають лише біля 5%.

Гречиха є однією з найціннійших круп*яних культур. На її розміщення впливає підвищена потреба цієї рослини в волозі. Тому основні площі посевов гречихи зосереджені на Полісся і в Лісостепі і зовсім зникають в південному Степі.

Просо в Україні є однією з страхових культур завдяки пізнім рядкам сева. Воно відноситься до посухостійким круп*яним і дасть відносно високі урожаї, особливо в засушливі роки. Основні посіви його розміщені в Лісостеповій, а також в північних і центральних областях Степовий зони.

Новою для України зерновой культурою є рис. В Україні його вирощують тільки на поливних землях, де він дасть високі і стабільні урожаї. Зрошувальна Меліорація в південній частині України сприяла розширенню його посівов.

Зернове господарство має важливе значення і для розвитку тваринництва. Фуражне зерно складає більш 40% валового збору зернових культур. Основними зернофуражними культурами в Україні є ячмінь, овес, кукурудза і зерно бобові — горох, віка, люпін. Такі культури, як ячмінь, кукурудза і горох, використовуються і для продовольчих мети. Яровий ячмінь вирощують в усіх областях України. Зерно ячміня має високі кормові якості, використовується також як сировина в пивовареній промисловості, фармацевтичній, хлібопекарній, спиртовій і кондитерській галузях.

Кукурудзі належить важлива роль в забезпеченні тваринництва кормами ,що концентрувалися. Найбільші посівні площі під цією культурою розміщені в областях Лісостепової і Степової зон. Вирощують кукурудзу також на Закарпатті і Прикарпатті.

Промислова ланка зерно промислового комплексу забезпечує зберігання і переробку зерна. Основними галузями зерно промисловості ,що переробляє є мукомольно-крупяная, комбікормова і хлібопекарна. Продукція зернового господарства транспортабельна. Тому підприємства, що виробляють хлібопродукти, містяться в місцях їхнього споживання. Потужні підприємства по виробництву борошна і хліби розміщені в Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровськові, Донецьку, Львові і інших більших містах (рис. 46). Хлібозаводи є в усіх середніх і малих містах, селищах міського типу і більших селі. Розвиток мукомольної і хлібопекарної промисловості залежить від потреб в хлібопродуктах.

В основі формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятливі природні умови для вирощування цукрового буряка, забезпеченість трудовими ресурсами і навики населення.  Найважливими його ланками є сільськогосподарське (вирощування цукрового буряка) і (виробництво ,що переробляє цукру).

Значення цукрового буряка передусім в тому, що вона є основним джерелом виробництва цукру, а також важливим чинником зміцнення кормовий бази і підвищення культури хліборобства.

В Лісостепі розміщене більш ¾ посевов цукрового буряка. Частка їх в посівних площах досягає 9-II%. Середня урожайність в останні роки коливається в кордонах 300 — 320 ц/га. Найбільшими виробниками цукрового буряка є Вінницька, Черкаська і Полтавська області, що дадуть біля 25% загального проведення цієї культури.

Розвиток бурякосіяння в Україні спирається на потужну технічну базу цукрової промисловості. Всього в Україні діє 194 цукрові заводи, що переробляють в середньому за рік біля 44.0 млн т буряка. В середньому за добу один цукровий завод переробляє 2.3 тис т цукрового буряка. Обсяг випуску цукру-піску складає біля 3.5 млн т.

Найбільшими в Україні виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська і Кіровоградська області. Виробництво цукру-рафинада зосереджене в основному в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорове і Вінниці. Деякі цукрові заводи суміщають виробництво цукру з виробництвом молочних консервів, спирту, лимонної кислоти і кормових дріжджів. Такі підприємства називаються цукровими комбінатами.