- •1.Місце цивільного права в системі галузей права.
- •2. Предмет і метод цивільного права
- •2. Джерела цивільного права
- •3. Визначення і система цивільного права.
- •4. Юридичне значення Постанов Пленуму Верховного Суду України та судової практики.
- •5. Аналогія права і аналогія закону.
- •6.Загальна характеристика цивільного законодавства.
- •7. Ієрархічна структура цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства у просторі та за колом осіб.
- •9.Дія цивільного законодавства у часі.
- •10. Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •11. Види цивільно-правових відносин.
- •12. Елементи цивільно-правових відносин.
- •13. Поняття цивільної правоздатності і дієздатності фізичних осіб.
- •14. Поняття та види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •15.Види цивільної дієздатності фізичної особи.
- •18. Оголошення фізичної особи померлою.
- •19. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •20. Поняття і ознаки юридичної особи.
- •21. Види юридичних осіб.
- •22. Порядок виникнення юридичної особи.
- •23. Порядок припинення юридичної особи.
- •24. Субєкти цивільних правовідносин.
- •25. Обєкти цивільних правовідносин
- •1) Залежно від оборотоздатності:
- •2) Залежно від можливості переміщення у просторі:
- •26. Поняття та види господарських товариств.
- •27. Класифікація речей як об’єктів цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •29. Поняття і види правочинів Стаття 202. Поняття та види правочинів
- •30. Умови дійсності правочинів.
- •31. Сторони в правочині
- •32. Вимоги щодо форми правочинів Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •33. Єдність волі та волевиявлення субєктів як умова дійсності правочину.
- •34. Правові наслідки недійсності правочинів. Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •35. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •36. Фіктивні і удавані правочини. Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
- •Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
- •37. Поняття та види представництва. Стаття 237. Поняття та підстави представництва
- •38. Представництво за довіреністю. Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •39. Поняття, види та форма довіреності. Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •Поняття та види цивільно-правових строків. Строки та терміни. Стаття 251. Поняття строку та терміну
- •Стаття 252. Визначення строку та терміну
- •Види цивільно-правових строків (термінів)
- •41. Поняття та види позовної давності. Стаття 256. Поняття позовної давності
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності. Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності
- •Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
- •43. Поняття власності і права власності. Стаття 316. Поняття права власності
- •44. Зміст права власності. Стаття 317. Зміст права власності
- •45. Форми власності.
- •Стаття 325. Право приватної власності
- •Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •46. Способи набуття і припинення права власності. Стаття 328. Підстави набуття права власності
- •Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •47. Загальна характеристика права державної власності.
- •49. Загальна характеристика права комунальної власності. Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •Характеристика об’єктів державної та комунальної власності Суб'єктом права державної власності є держава, а суб'єктами права комунальної власності - територіальні громади села, селища, міста
- •48. Загальна характеристика права приватної власності. Стаття 325. Право приватної власності
- •50. Поняття та види спільної власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •51. Право спільної часткової власності Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •52. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •53. Загальна характеристика права сумісної власності подружжя. Лекція!
- •54. Речові права на чуже майно – поняття та види.
- •55. Право володіння чужим майном. Стаття 397. Суб'єкти права володіння чужим майном
- •56. Сервітути – поняття, підстави встановлення та зміст. Стаття 401. Поняття користування чужим майном
- •57. Емфітевзис – поняття, підстави виникнення, строк. Стаття 407. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •Стаття 408. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •58. Суперфіцій – поняття, підстави виникнення, права та обовязки сторін.
- •59. Поняття та загальна характеристика права інтелектуальної власності.
- •60. Поняття і зміст авторського права.
- •61. Суміжні права – поняття, обєкти та субєкти.
- •62. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.
- •63. Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •64. Правові форми участі держави та територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •65. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.
- •66. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
57. Емфітевзис – поняття, підстави виникнення, строк. Стаття 407. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
1. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).
2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.
Стаття 408. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
1. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором.
2. Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік.
Емфітевзис — це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Емфітевзис встановлюється за договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою (землекористувачем). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором. Важливою особливістю емфітевзису є те, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування. Землекористувач не лише має право користуватися земельною ділянкою відповідно до договору, а й зобов'язаний своєчасно вносити плату, підвищувати родючість землі, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. Землекористувачу надано право продати своє право на користування земельною ділянкою. При продажу власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на її придбання за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: а) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; б) спливу строку, на який було надане право користування; в) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.
58. Суперфіцій – поняття, підстави виникнення, права та обовязки сторін.
Суперфіцій. Власник земельної ділянки має право надати її іншій особі не лише для сільськогосподарських потреб, а й для будівництва. Суперфіцієм є право передачі земельної ділянки в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель. Суперфіцій може виникати на підставі договору або заповіту як на визначений, так і на невизначений строк. Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, вносити плату за користування земельною ділянкою та інші платежі, встановлені законом. Він має право власності на будівлі (споруди), зведені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: а) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; б) спливу строку права користування; в) відмови землекористувача від права користування; г) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Стаття 413. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови
1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
5. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років. { Текст статті 413 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }