- •Об’єкт і предмет історії соціології. Основні етапи розвитку
- •Історичні та ідейно теоретичні умови виникнення соціології як науки
- •Методологія позитивізму в працях Сен-Сімона і о. Конта
- •Загальна характеристика та основні принципи натур соціології. Школи натур соціології в другій половині 19 ст.
- •Методи соціології в працях о. Конта
- •6. Теорія еволюції Герберта Спенсера
- •3 Етапи еволюції
- •7) Ідеологія соціал-дарвінізму в соціології Роберта Мальтуса
- •8) Теорія етноцентризму та амальгамації в соціології л.Гумпловича, г. Ратценхофера та в. Самнера (соціальні дарвіністи)
- •9) Теорія підкорення в соціології держави л. Гумпловича
- •10) Географічний детермінізм в соціології 19 ст. Позиції європоцентризму в працях Хантінгтона
- •11)Французький поссібілізм та американський інвайронменталізм
- •13) Механічний напрямок у натурсоціології 19-20 ст
- •14) Криза еволюціонізму та антипозитивістські течії 19-20ст.
- •15) «Моральна статистика» і «соціальна гігієна»
- •17) Соціальна статистика Кетле. Статистичні закономірності соціальних величин
- •18) Закон Енгеля
- •19) Принцип економічного детермінізму в соціології Маркса і Леніна
- •20) Теорія комуністичного суспільства в працях Маркса
- •21) Соціально-класова структура суспільства та теорія класової боротьби Маркса і Леніна
- •22) Соціологія держави в працях Леніна
- •23) Ленінське вчення про партію та основи партійного будівництва
- •24) Соціал-демократичний варіант розвитку марксизму в працях е. Бернштейна
- •25) Е. Бернштейн про класи та класову боротьбу в умовах капіталізму. Теорія середнього класу е. Бернштейна
- •26) Теорія соціальної дії Макса Вебера
- •27) Концепція бюрократії Вебера
- •28) Поняття раціональності Вебера
- •29) Розуміюча соціологія Вебера
- •30) Політика і етика в соціології Макса Вебера
- •31) Соціальна норма і патологія е. Дюркгейма
- •32) Соціологія суїциду е. Дюркгейма
- •33) Метод соціологізму Дюркгейма
- •34) Проблема цінностей Дюркгейма
- •35) Психологічний соціологізм 19-20ст. : загальна характеристика та основні напрямки розвитку
- •37) Теорія наслідування Тарда
- •48) Вільфредо федеріко парето (1848-1923)
- •Предметна царина соціології: нелогічні дії
- •Суспільство як соціальна система
- •50) Інтеракціонізм ч.Кулі
34) Проблема цінностей Дюркгейма
У працях Е.Дюркгейма цінності розглядаються як елемент функціонуючої соціальної системи. Він здійснив спробу зіставити зміст домінуючих ціннісних уявлень з типом соціальної системи у цілому. За Дюркгеймом, цінності - це ідеали, "колективні уявлення", які є головними "двигунами" поведінки людини і за якими стоять реальні та діючі колективні сили. На великих ціннісних ідеалах формуються та ґрунтуються цивілізації [14]. Для нього питання полягало в тому, як у таких ідеалах побачити витоки цінностей, що мають утворюватися, як здійснюється зв'язок речей із різними аспектами ідеалу. Автором "колективних уявлень", цінностей-ідеалів, за Дюркгеймом, є саме суспільство, яке втілює в них спосіб структурної організації спільної діяльності людей. Цінності є фактором усталеного та нормального функціонування соціального організму.
Есть два вида суждений:
«Экзистенциальные» или реальные суждения. В них выражено то, что есть
Например, когда мы говорим, что тела обладают весом ,то мы формулируем суждения, которые лишь выражают данные факты.
Ценностные суждения.Они высказывают не то, чем вещи являются сами по себе, но то, какую ценность они представляют по отношению к сознательному субъекту.
Ценность создается воздействием вещи на чувства
Шкала оценивания фрмируется колллективно,остльніе же просто должні приспосабливаться к ней
Существуют различные типы ценностей:
экономическая
нравственные,
религиозные,
эстетические,
метафизические , не существует никакой связи между свойствами объекта и приписываемой ему ценностью.
Идол — вещь весьма святая, а святость есть самая возвышенная ценность, какую только признавали когда-либо люди. Но очень часто идол — это лишь груда камней или кусок дерева, сами по себе лишенные какой бы то ни было ценности.
Существуют различные типы ценностей, но это разновидности одного и того же рода. Все они соответствуют оценке вещей, хотя она может осуществляться в тех или иных случаях с различных точек зрения.
Идеалы же — это просто идеи, в которых изображается и обобщается социальная жизнь в том виде, как она существует в кульминационных пунктах своего развития. Общество принижают, когда видят в нем лишь тело, созданное для осуществления определенных жизненных функций. В этом теле живет душа: это совокупность коллективных идеалов. Но идеалы эти —это главным образом двигатели, так как за ними существуют реальные и действующие силы. Это силы коллективные, естественные, следовательно, они, хотя и являются целиком нравственными, близки тем, которые действуют в остальной части вселенной. Сам идеал есть сила такого рода; следовательно, о нем может быть создана наука.
»: «Ценностные суждения опираются на идеалы. Но так же обстоит дело и с “реальными” суждениями. Ведь понятия — это также порождения духа, следовательно идеалов» .. "Социология, - подчеркивает Дюркгейм, - таким образом, изначально расположена в области идеала; она не приходит к нему постепенно, в результате своих исследований, а исходит из него. Идеал - это ее собственная сфера. Но она рассматривает идеал лишь длятого, чтобы создать науку о нем