- •1.Реформи Олександра I: наміри та конкретні заходи
- •2.Декабри́сти:ідеологія та практична діяльність
- •3. Державний курс Мико́ли і
- •6.Основні напрямки зовнішньої політики Росії в пер. Пол.. Хіх ст.
- •7. Національне питання в пер пол. 19 ст.
- •8. Культура пер. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •10. Підготовка і проведення Селянської реформи 1861р.
- •11.Реформи 60-70-х років в галузі держ. Управління, судової системи та армії.
- •12. Реформи 60-70-х років в галузі освіти та інших сферах культури.
- •13. Суспільно-політ життя 60-90-х років хіх.
- •14. «Консервативна стабілізація» 80-поч. 90х років хіх.
- •15. Основні тенденції соціально-економічного розвитку в пореформенної Росії.
- •16. Основні напрямки зовнішньої політики Росії (60- поч. 90-х рр. ХіХст)
- •17. Національне питання і національні рухи в др. Пол. 19 ст.
- •18. Культура друг. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •19.Російська імперія на зламі хіх-хх ст.
- •20. Росія в 1905 р.: самодержавство і революція.
- •21.Політичні партії та діяльність і і іі Державних Дум.
- •22. Ііі Державна дума і політичний курс Столипіна
- •23. Росія в Першій світовій війні.
- •25. Росія в 1917 р.: від лютого до жовтня.
- •26. Громадя́нська війна́ в Росі́ї
- •28. Нова економічна політика більшовиків (неп): досягнення і прорахунки.
- •29. Утворення срср. Національне будівництво 20-30-х років.
- •30. Політика індустріалізації: зміст та шляхи реалізації.
- •31. Етапи колективізації в срср. Голод 1932-1933рр.
- •32. Основні тенденції суспільно-політичного життя радянського суспільства в 20-ті- 30 роки.
- •33. Зовнішня політика радянської держави в 20-30-х рр.: основні напрямки.
- •34. Культура радянського суспільства в 20-30 рр.: основні тенденції.
- •35. Участь Радянського Союзу в Другій світовій війні: 1939-1941рр.
- •36. Радянсько- німецька війна1941-1943: основні події на фронті та в тилу.
- •37. Радянсько- німецька війна1944-1945: основні події на фронті та в тилу.
- •39. Політичні та соціально-економічні процеси в срср в друг. Пол. 50-х на поч. 60- рр.
- •40. Політичні та соціально економічні процеси в срср в друг. Пол. 60- поч. 80-х рр.. Хх ст.
- •42. Радянська культура в 40-80-х рр.: основні тенденції.
- •43. Політичний курс м. Горбачова: внутр. І зовнішня політика.
- •44. Наростання відцентрових тенденцій. Розпад срср.
- •45.Політичний курс президента б. Єльцина (1991-1999)
- •46.Правління Путіна (2000-2008)
- •47. Політичний курс президента Медведєва
28. Нова економічна політика більшовиків (неп): досягнення і прорахунки.
Внутрішньополітична криза в Росії на початку 20-х років поставила питання про можливість дальшого утримання влади більшовиками. Політика "воєнного комунізму" призвела до масових селянських повстань, які охопили територію України, Поволжя, Кубань та Дон. Активізувався рух басмачів у Туркестані.Найбільшим було повстання на чолі з А. Антоновим, що охопило Воронезьку і Тамбовську губернії. Чисельність учасників опору становила 50-70 тис. Чол. Продовжувалася і повстанська боротьба в Україні під керівництвом Н.Махна. Найбільш організованим і небезпечним для більшовиків було повстання моряків Кронштадта навесні 1921 р. Повсталі поряд з економічними вимогами висунули і політичні: "Ради — без комуністів. У ряді міст відбулися робітничі страйки. Так, західносибірські залізничники, організувавши збройні загони, захопили і тримали під контролем майже всю територію Тюменської губернії, перервали залізничне сполучення Сибіру з центром країни.Економічна та суспільно-політична криза 1921 р. змусила більшовицьке керівництво терміново переглянути економічну політику, особливо щодо селянства. Навесні 1921 р. Леніну вдалося переконати партійне керівництво в необхідності впровадження нової економічної політики:Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції та масових виступів населення.
Початком здійснення нової економічної політики став X з'їзд РКП(б), який у березні 1921 р. прийняв резолюцію "Про заміну продрозверстки продподатком". Податок встановлювався вдвічі меншим, ніж розмір продрозверстки, передбаченої на 1921 р.Відповідно у промисловості було проведено децентралізацію управління; підприємства об'єднувалися у трести та переводилися на господарський розрахунок, деякі поверталися колишнім власникам; вводилась відрядна оплата праці; дозволялась оренда; залучався іноземний капітал шляхом створення концесій та спільних підприємств.Вказані заходи сприяли відновленню ринкових відносин, фактично ліквідованих у часи "воєнного комунізму".
З метою їх нормального функціонування запроваджувалась нова система оподаткування, вводилась і нова конвертована грошова одиниця — червінець, забезпечений золотом. Але більшовицьке керівництво вважало неп тимчасовою політикою і не бажало відмовлятись від комуністичних ідей. Основні економічні важелі залишалися в його руках: зберігався значний державний сектор (важка і більша частина легкої промисловості), зовнішня торгівля була державною монополією, діяв єдиний державний банк, держава формувала ціни на сільськогосподарську і промислову продукцію.
У політичній сфері РКП(б) утримувала всю повноту влади.Таке суперечливе становище спричиняло постійні кризи. Кризи супроводжувалися загостренням політичної боротьби у партійному керівництві між групою Бухаріна, Рикова, Томського (прихильники збереження і розвитку непу) та групою Сталіна, Молотова, Кагановича, Ворошилова. У цій боротьбі перемогла група Сталіна — прихильники військово-комуністичних методів управління економікою, які взяли курс на відмову від непу.Хоча неп і не став довгостроковою політикою, завдяки йому було відновлено господарство, зруйноване в роки Першої світової і громадянської воєн, на деякий час зросло промислове та сільськогосподарське виробництво, пожвавились торгівля і товарообмін, було знято соціальну напругу.