19.Російська імперія на зламі хіх-хх ст.

1894-поч прав М ІІ-за зміни, але не рух самодерж. Підтим курс мін-фін С. Вітте-вин-горіл монопол для збагач казни; фін реф-в обіг золот імперіал 15 руб і напівімп-зміцн фінанси і стим екон розв; інвест ззакорд 1-3-млрд руб. У Р не було профспілок, тому уряд ств офіційні профсп «зубатовські». Активіз страйк б-ба робітн. З 1901-економ криза на селі. 12.12.1904-указ. Що містив обіцянки зрів сел і інші стани. Опозиц рухи-земський ліберал- прихильн справжнього самодерж: ств консульт орган, який днесе до царя голос народу; - «сюз визволення»-П. Струве: склик обрану на заг вибор конституц асамбл. Яка б визначила подальше життя країни і долю монарх, прогол широк реф. Револ течії-1)1902-Партія соц-революціонерів-соціалізація землі, лквід приват власн; 2)1898-РСДРП-повал самодерж, встанов демокр респ, 8 год роб дня, курс на перемогу соцревол і встан дикт пролетар. Реф 60-х. створ умови для швид розв капіталіст віднос в Рос. Але тут вони мали свої особлив. Рос залиш аграр країн. Розв капітал віднос у с\г відбувався на прусський кшталт - поміщ господарства поступово переход до товарного капіталіст виробництва. Це забезпеч Рос формув капіталіст відносин за недостатнього первинного нагромадження капіталу; його роль відігравав грабіжн характер селян рефор, що створило умови для забезпеч промисл дешев робочою силою. Проте цей процес стримувався низкою чинників. Збереж, сел «общину», що уповільн процес майнов розшарув. Промисл не могла забезпеч роботою багато робітників + демогр вибух: до кін XIX ст. насел подвоїлося.

Капітал віднос на селі розвив і в тих районах, де існувало традиційно розвинене селян чи поміщ товарне господарство, і в новоосвоєних районах (пд У, Пн Кавказ, Казахстан).У Р пізніше за інші великі держави заверш промисл переворот - у 90-х XIX ст, але він відбув одночасно з індустріалізац, що зумовило високу концентрацію виробництва і швидкі темпи розвитку. На 5% підприємств працювало 54,1% робітників. Початок індустріалізац хар-вся прямим держ втручанням- держ фінансув залізничн будівництва, фінансової підтримки галузей важкої промисловості, особливо металургії та машинобудування, і цільових державних замовлень.

Розвиток промисл був нерівномірн у різних районах країни. Найвищими темпами розвивались У (Донбас, Пд), Петерб, Моск, Польща, Прибалт; повільніше- промисл Уралу. Довжина залізнич мережі зросла з 1488 км у 1861 до 52 тис. км наприк XIX. На економ розв Р негативно вплинула світова фінанс та екон криза 1899-1903 - скоротився приплив іноземн інвестиц. Нестача капіталів призвела до концентрації виробництва і до появи в Росії монопол «Продамет», «Продвагон», «Продпаровоз» та ін. Капітал вкладали в найприбутк галузі промисл- нафт, кам-вуг, металург, машинбуд- заснов промисл компан, скупов акції підприємств.. Цар уряд одерж великі кредити. Відтак зовн борг Р напередодн війни станов 7,5 млрд карб. Залежн від іноземн капіталу прив'язувала Р до передових капіталістичн держав, впливала на вибір зовнішньополіт пріоритетів. Формально рос суспільство складалося зі станів, які поділ на податні (селяни, міщани) і неподатні (дворяни, духовенство). Розвит капіталізму зумовив формув нових прошарків сусп- підприємц і найм робітників, але основну масу насел станов селяни (77%). Соц базу рос підприємців складали купецтво, заможне селян та дворяни.

Розвиток ринкових відносин спричинився до протиріч у суспільстві між працею і капіталом, між підприємцями і найманими робітниками, між новими економічними відносинами і старою політичною системою. Усі ці проблеми накладалися на старі. Зокрема, в країні залишилось невирішеним аграрне питання. Це стало причиною високої соціальної напруженості у суспільстві протягом 1861-1917 pp.