Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть геометричні параметри різьби.

2. Яким інструментом можна виміряти крок Р і зовнішній діаметр d зовнішньої різьби?

3. Назвіть інструменти для вимірювання середнього діаметра d₂ зовнішньої різьби.

4. Запишіть формулу для визначення середнього діаметра d₂ зовнішньої різьби.

5. Перерахуйте інструменти для вимірювання кутів.

6. Назвіть метрологічні показники кутомірів.

Додатки

Додаток А

Звітна форма 1

НЛТУ кафедра ТМ і ІГ

Практична робота №1 Вимірювання деталей штангенінструментами

Група Прізвище

Завдання 1. Вимірювання деталей штангенциркулем

Схема вимірювання

І 1 2 3 ІІ ІІ І 1 2 3

Результати вимірювання деталей, мм

Ппе-ре-різ	Розміри в напрямках		Граничні розміри за стандартом		Відхилення від правильної геом. форми	Висновки про придатність
	І	ІІ	найб.	найм.
1					овальність, конусність, бочкоподібність, вгнутість
2
3
1					овальність,конусність, бочкоподібність,вгнутість
2
3

Завдання 2. Вимірювання деталей штангенглибиномірами

Глибина впадин, мм	h1	h2	h3	H4	H5

Завдання 3. Вимірювання деталей штангенрейсмусом

№ шатунної шийки	Покази штангенреймуса, мм		Радіус кривошипа, мм
	при верхньому положенні, А	при нижньому положенні, В
1
2
3
4
5
6

Завдання 4. Метрологічні характеристики штангенінструментів

Назва інструмента	Межі вимірювання, мм	Ціна поділки основної шкали, мм	Точність відліку, мм	Характеристика шкали ноніуса (п,в,с,l)	Граничні похибки інструментів (інстр), мкм
Штангенциркуль
Штанген- глибиномір
Штангенрейсмус

Додаток Б

Звітна форма 2

НЛТУ кафедра ТМ і ІГ

Практична робота №2 Вимірювання деталей мікрометричними інструментами

Група Прізвище

Завдання 1. Вимірювання деталей гладким мікрометром

Схема вимірювання

І 1 2 3 ІІ ІІ І 1 2 3

Результати вимірювання деталей, мм

Пе-ре-різ	Розміри в напрямках		Граничні розміри за стандартом		Відхилення від правильної геом. форми	Висновки про придатність
	І	ІІ	найб.	найм.
1					овальність, конусність, вигнутість, увігнутість
2
3
1					овальність, конусність, вигнутість, увігнутість
2
3

Завдання 2. Вимірювання деталей мікрометричним глибиноміром

Глибина впадини (отвору),мм	h1	h2	h3	H4	H5

Завдання 3. Вимірювання деталей мікрометричним нутроміром

Переріз	Розміри отворів у напрямках, мм		Висновки про придатність
	І-І	ІІ-ІІ
1
2
3
1
2
3

Завдання 4. Метрологічні характеристики мікрометричних інструментів

Назва інструмента	Межі вимірювання, мм	Ціна поділки на барабані, мм	Ціна поділки на стеблі, мм	Граничні похибки інструментів (lim), мкм
Мікрометр гладкий
Мікрометричний глибиномір
Мікрометричний нутромір

Додаток В

Звітна форма 3

НЛТУ кафедра ТМ І ІГ

Практична робота №3 Вимірювання деталей індикаторними інструментами

Група Прізвище

Завдання 1. Вимірювання радіального і торцевого биття вала

Переріз	1-1	2-2	1-1	2-2
Вид биття	Радіальне биття		Торцьове биття
Відхилення за шкалою індикатора, мм	найбільше
	найменше
	биття

Завдання 2. Вимірювання конусності вала синусною лінійкою

Покази індикатора, мм		Різниця показів, мм п=-а	Відстань між а і б (l),мм	Похибка конусності, мм ∆К	Висновки про придатність
точка а	точка б

Завдання 3. Вимірювання діаметрів гільз

Схема вимірювання

І 1 2 3 ІІ ІІ І 1 2 3

Результати вимірювання деталей, мм

Напрямок		Переріз			Можливі відхилення від правильної геом. форми	Висновки про придатність
		1-1	2-2	3-3
І-І	Покази індикатора				овальність, конусність, вигнутість, увігнутість
	Діаметр, мм
ІІ-ІІ	Покази індикатора
	Діаметр, мм
І-І	Покази індикатора				овальність, конусність, вигнутість, увігнутість
	Діаметр, мм
ІІ-ІІ	Покази індикатора
	Діаметр, мм

Завдання 4. Метрологічні характеристики приладів

Назва приладу	Межі вимірювання, мм	Ціна поділки, мм	Розташування атестованої ділянки	Граничні похибки інструмента (lim), мкм
Штангенциркуль
Мікрометр
Індикатор годинникового типу
Індикаторний нутромір

Додаток Г

Звітна форма 4

НЛТУкафедра ТМ і ІГ

Практична робота №4 Вимірювання параметрів метричної різьби і кутів у деталях спеціальними інструментами

Група Прізвище

Завдання 1. Вимірювання зовнішнього та середнього діаметра різьби гладким та різьбовим мікрометрами

Елементи різьби	Дійсні розміри, мм		Розміри за стандартом
d, мм
d2, мм
Р, мм
Позначення різьби за стандартом
Висновки про придатність різьби

Завдання 2. Вимірювання середнього діаметра різьби (різьбової пробки) методом трьох дротинок

Середній діаметр різьби за стандартом	d2, мм		Різьбовий калібр-пробка	Висновки про придатність різьбового калібра - пробки по d2
Крок різьби	р, мм		Розмір М, мм
Найвигідніший діаметр дротинок,мм	dдр, мм		Дійсний діаметр d2,мм

Завдання 3. Вимірювання кутів кутоміром

Назва деталі	Кількість кутів та їх величина, град.						Допустима похибка, хв.
	α1	α2	α3	α4	α5	α6	∆=∆αт-∆αф

Завдання 4. Метрологічна характеристика інструментів

Назва інструмента	Межі вимірювання	Точність відліку, ціна поділки, мм	Гранична похибка, lim
Мікрометр гладкий
Мікрометр різьбовий
Індикатор годинникового типу
Кутомір

Додаток Е

Зразок оформлення звіту про виконану роботу

Лабораторно-практична робота №

з технічних вимірювань

ЗВІТ

Тема:

Виконав _________________________

Факультет ___________________група________________________

Прийняв________________________

Львів 2010

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

КОНТРОЛЬ ДЕТАЛЕЙ КАЛІБРАМИ ТА ШАБЛОНАМИ

Мета роботи - ознайомлення з плоскопаралельними кінцевими мірами довжини, калібрами та шаблонами, а також придбання практичних навиків користування плоскопаралельними кінцевими мірами довжини, калібрами, шаблонами та їх налагодження.

Загальні відомості

На виробництві, особливо в масовому і великосерійному, контроль деталей здійснюють калібрами та шаблонами.

Калібри та шаблони - це безшкальні вимірювальні інструменти, які слугують не для визначення числового значення контрольованого параметра, а для з’ясування того, чи знаходиться контрольований параметр між доступними границями або чи виходить за ці межі (деталь придатна або непридатна).

Калібри класифікують:

1. За видом контрольованих виробів і параметрів: гладкі, різьбові, шліцьові, для контролю довжини, глибини, висоти, для взаємного розташування поверхонь тощо.

2. За кількістю одночасно контрольованих елементів: елементні, комплексні.

3. За умовами оцінки придатності деталі: нормальні і граничні (прохідні і непрохідні). Найбільш поширеними є гладкі граничні калібри для контролю циліндричних поверхонь деталей.

4. За технологічним призначенням: робочі і контрольні.

Робочі калібри використовують для контролю деталей на робочих місцях у процесі їх виготовлення (ПР – прохідний робочий; НЕ – непрохідний робочий).

Контрольні калібри використовують для контролю або регулювання робочих калібрів (К-ПР – контрольний калібр для контролю прохідного робочого калібра; К-НЕ – контрольний калібр для контролю непрохідного робочого калібра; К-С – контрольний калібр для контролю спрацювання прохідної сторони робочого калібра).

5. За конструктивними ознаками: жорсткі, регульовані, односторонні, двосторонні.

Для контролю отвору слугують калібри-пробки; для контролю вала – калібри-скоби.

Калібри–пробки (рис. 25) за конструкцією:

а – граничні двосторонні (для розмірів Ø 1...3 мм);

б – граничні двосторонні з вставками (для розмірів Ø 1...50 мм);

в – граничні односторонні;

г – пробки з насадками (для Ø 30...100 мм);

д – листові двосторонні (для Ø 18...100 мм);

е – листові односторонні (для Ø 50...300 мм);

є – неповні однограничні (для Ø 50...150 мм);

ж – неповні однограничні з накладками (для Ø 150...360 мм)

з – штихмаси і нутроміри (для великих діаметрів отворів, понад Ø 250 мм).

Рис. 25. Калібри–пробки

Калібри–скоби (рис. 26) за конструкцією:

а – граничні двосторонні листові (для Ø 1...50 мм);

б – граничні двосторонні штамповані (для Ø 3...100 мм);

в – граничні односторонні прямокутні (для Ø 1...70 мм);

г – граничні односторонні круглі (для Ø 1...180 мм);

д – граничні односторонні штамповані (для Ø 3...50 мм);

е – граничні односторонні штамповані (для Ø 50...170 мм);

є – граничні односторонні виливок з вставками;

ж – односторонні регульовані.

Рис. 26. Калібри–скоби

Наприклад, регульовані скоби (рис. 26, ж) дозволяють відтворення робочих розмірів, у зв’язку із спрацюванням. Вони допускають переналагодження на інший розмір (у незначних межах) і складаються з вилитого корпуса 1, до якого з одного боку гвинтами приєднано нерухому губку 2. Вставки 3 можна регулювати за прохідним і непрохідним розміром за допомогою гвинтів 4. Вставки стопоряться втулками 5 і гвинтами 6. Встановлення на розмір здійснюють за блоками плоскопаралельних кінцевих мір довжини.

Кінцеві міри довжини (рис. 27) призначено для збереження одиниці довжини, перевірки, градуювання і встановлення вимірювальних приладів та систем на розмір, вимірювання точних виробів, пастування приладів тощо.

Кінцеві міри довжини поділяють на взірцеві і робочі. Випускають їх у вигляді прямокутних паралелепіпедів із загартованої хромистої сталі або твердого сплаву. Робочі поверхні для них доводять до шорсткості (R_z = 0,1...0,05 мкм).

Рис. 27. Кінцеві міри довжини: а – окремі міри; б – блок мір

Стандартом передбачено 6 класів точності кінцевих мір довжини (0, 1, 2, 3, 4, 5). Найточніший – 0 клас.

Інструментальна промисловість випускає набори кінцевих мір у спеціальних футлярах по 4, 10, 19, 38, 83, 112 штук, із необхідним спорядженням для них (рис. 28).

Рис. 28. Спорядження до кінцевих мір довжини:

а – державка для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів; б – державка для розміточних робіт; в – боковики: плоскопаралельні, радіусні, центрові, рисувальні

Шаблони (рис. 29) є калібрами нормального типу. Оцінка результатів вимірювань – за величиною просвіту між деталлю і шаблоном (візуально). Шаблони у більшості випадків мають спеціальне призначення (за винятком нормалізованих радіусних шаблонів – радіусомірів).

Рис. 29. Шаблони:

а – вимірювання за величиною просвіту; б – вимірювання за формою контуру

Радіусні шаблони випускають також наборами. Вони слугують для контролю форми і розташування поверхонь деталей.