- •1.Поняття і види суб'єктів адміністративного права
- •2.Поняття адміністративної правосуб'єктності та адміністративно-правового статусу
- •3.Фізична особа як суб'єкт адміністративного права: співвідношення дефініцій
- •4.Адміністративно-правовий статус громадян та інших фізичних осіб
- •5.Врахування вимог Європейської конвенції з прав людини
- •6. Поняття і види органів виконавчої влади
- •7. Система органів виконавчої влади та основні засади її структурної побудови
- •8. Президент України і система органів виконавчої влади
- •9. Кабінет Міністрів України
- •10. Центральні органи виконавчої влади
- •11. Місцеві органи виконавчої влади
- •12.Адміністративно-правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів
- •13. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •14. Адміністративно-правовий статус службовців державних органів і органів місцевого самоврядування
- •15. Об'єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус
- •16. Основні риси адміністративно-правового статусу підприємств, установ, організацій
- •17. Зміст державного керівництва в сфері економіки
- •18. Система центральних і місцевих органів управління в сфері економіки, їх компетенція
- •19. Правове регулювання управління економікою
- •20. Державний контроль і нагляд у сфері економіки
- •21. Організаційно-правові засади управління власністю
- •22. Система й правове становище органів управління власністю
- •23. Організаційно-правові засади управління обороною
- •25. Комплектування Збройних Сил України
- •26. Військова служба
- •27. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу
- •28. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •29. Служба в органах внутрішніх справ
- •31. Громадські формування з охорони громадського порядку й державного кордону
- •32. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху
- •33. Дозвільна система
- •34. Організаційно-правові засади управління національною безпекою
- •35. Державний кордон та його охорона
- •36. Внутрішні війська
- •37. Адміністративне правопорушення, його склад
- •38. Система та види адміністративних стягнень
- •39. Загальні правила й строки притягнення до адміністративної відповідальності
31. Громадські формування з охорони громадського порядку й державного кордону
Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в Українській державі — це завдання більшою чи меншою мірою всіх державних і громадських організацій. Але громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати на основі Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 р. громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку й державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Прикордонним військам і органам виконавчої влади, посадовим особам у запобіганні й припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Громадські формування з охорони громадського порядку й державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Прикордонним військам, асоціації громадських формувань тощо.
Громадські формування створюються й діють разом із правоохоронними органами, Прикордонними військами, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування. Повсякденну (оперативну) діяльність таких формувань організовують, спрямовують і контролюють відповідні органи внутрішніх справ, підрозділи Прикордонних військ. Громадські формування створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян у складі не менше ніж 10 осіб і діють на основі положення (статуту). Членами громадських формувань з охорони громадського порядку й державного кордону можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку й охороні державного кордону та здатні за своїми діловими, моральними якостями й станом здоров'я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов'язання.
Закон визначає основні завдання, права й обов'язки громадських формувань та їх членів, форми та методи їх роботи. Громадські формування проводять свою діяльність шляхом: 1) спільного з працівниками органів внутрішніх справ, прикордонниками патрулювання й виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, у аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюють Прикордонні війська, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку та під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування; 2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин і умов перебування там невідомих осіб; 3) участі в заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Члени громадських формувань після обов'язкового пред'явлення посвідчення мають право: вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних правопорушень і злочинів, додержання режиму державного кордону, а в разі підозри у вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів — перевіряти в громадян документи, що посвідчують особу; доставляти в міліцію, в підрозділи Прикордонних військ, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, з метою їх припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим; застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони. Законом гарантовано захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна члена громадського формування й членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.