- •1. Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення
- •2. Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права
- •3. Особливості предмету теорії держави і права
- •4. Функціональне призначення тДіП
- •5. Поняття науки, класифікація юридичних наук
- •6. Підходи до класифікації методів юридичної науки.
- •7. Взаємодія держави та громадянського суспільства
- •8. Держава та право: відмінності
- •9. Типологія держав: підходи до характеристики
- •10. Поняття та ознаки влади
- •11. Особливості державної влади
- •12. Проблеми співвідношення державної ті політичної влади
- •13. Суверенітет як ознака державної влади
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Завдання та функції держави: співвідношення.
- •16. Органи держави та самоврядування: співвідношення
- •17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення
- •18. Поняття та ознаки правової держави
- •19. Поняття та ознаки соціальної держави
- •20. Поняття та ознаки норм права
- •21. Поняття, риси, елементи системи
- •22. Поняття законності як багатоаспектної категорії
- •23. Поняття, ознак, елементи системи механізму держави
- •24. Поняття та основні ознаки держави
- •25. Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення
- •26. Нормативні акти: ознаки та види
- •27. Нормативно-правові акти
- •28. Юридичний позитивізм
- •29. Теорія природного права
- •30. Юридична відповідальність та державний примус
1. Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення
Будь-яка діяльність суб’єктів у сфері суспільних відносин характеризується наявністю визначеної мети, засобів її досягнення та наявністю самих суб’єктів суспільних відносин. Як правило, мета діяльності цих суб’єктів пов’язується з необхідністю пізнання оточуючого середовища (наукова діяльність), або ж з необхідністю реалізації суб’єктивних інтересів (практична).
Саме наявність цих різновидів діяльності забезпечує системність та єдність певної сфери суспільних відносин.
Наукова та практична діяльність є різновидами людської діяльності – це означає, що вони характеризуються спільними та відмінними рисами.
Спільні риси:
Здійснюються певними суб’єктами, що одночасно є суб’єктами суспільних відносин.
Реалізується у певній сфері, що зумовлено науковим чи практичним інтересом суб’єкта.
Є засобом реалізації певних суб’єктивних інтересів.
Характеризуються наявністю мети та певних засобів її досягнення.
Характеризують рівень розвинутості суспільства та окремих його суб’єктів.
Відмінні риси:
Наукова діяльність |
Практична діяльність |
1. Об’єктом діяльності є категорії та явища, що не мають першочергового значення для повсякденного життя. |
1. Об’єктом є явища, які забезпечують повсякденну потребу суб’єкта. |
2. Здійснюється за допомогою системи прийомів та засобів, що в сукупності складають методологію науки. |
2. Здійснюється довільними засобами без усвідомлення суб’єктом їх наукового характеру. |
3. Здійснюють спеціальні суб’єкти, що мають спеціальну підготовку. |
3. Здійснюється всіма бажаючими суб’єктами. |
4. Має системний характер, оскільки наукове знання формується еволюційно та на основі вже існуючих знань. |
4. Має однократний характер, оскільки пов’язана з реалізацією певного суб’єктивного інтересу. |
5. Метою є досягнення певного приросту знань у відповідній сфері. |
Метою є реалізація суб’єктивного інтересу щодо: а) реалізації наданих повноважень, б)реалізації суб’єктивних прав, в) реалізації юридичних обов’язків. |
Характеризується наявністю предмета та об’єкта дослідження, що не співпадають. |
Характеризується наявністю предмета, що має суб’єктивний характер, а об’єкт, як правило, - відсутній. |
Таким чином, наукова і практична діяльність – це взаємопов’язані аспекти діяльності суб’єкта у певній сфері суспільних відносин, оскільки наукова діяльність складає основу практичної, а практична – є основним засобом підтвердження вірності наукових пошуків.
NB: Наука – це сфера людської діяльності, метою якої є отримання нових знань про об’єкт дослідження.
В залежності від предмету науки класифікуються на: технічні, природничі, суспільні.
Юридична наука – це різновид суспільної науки, основним предметом якої є держава і право, як способи організації суспільства. 3 групи юридичних наук: загально-теоретичні, галузеві, спеціально-прикладні.