- •1. Простір елементарних подій. Випадкові події, операції над ними.
- •2. Частотне та класичне означення ймовірності
- •3. Імовірності в дискретних просторах елементарних подій.
- •4.Геометричне означення ймовірності.Парадокс Бертрана.Задача Бюффона
- •5. Аксіоматичне означення імовірності. Властивості імовірностей
- •6.Умовні ймовірності.Приклади
- •7.Формула повної імовірності та формула Байєса.
- •8.Незалежні події
- •9. Дискретні випадкові величини. Їх характеристики.
- •11. Дисперсія випадкових величин. Властивості.
- •12. Коефіцієнт кореляції випадкових величин
- •14. Схема Бернулі. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •16. Функція розподілу, щільність випадкових величин.
- •17. Рівномірний, показниковий та нормальний розподіли, їх характеристики.
- •18. Функції від неперервних випадкових величин
- •19. Багатовимірні розподіли.
- •20. Нерівність Чебишева
- •21. Типи збіжності випадкових величин
- •22. Генератриси, їх властивості.
- •24. Перша теорема Хелі
- •25. Друга Теорема Хеллі
- •26. Теорема неперервності
- •27. Теорема Пуассона
- •28. Закон великих чисел
- •29. Закон великих чисел. Теореми Чебишева та Маркова.
- •32. Дискретні ланцюги Маркова. Матриця перехідних ймовірностей.
- •Називається Ланцюгом Маркова
- •Рівність Чепмена-Колмогорова
- •33. Класифікація станів дискретного ланцюга Маркова
- •34. Рекурентні ланцюги Маркова.
- •36. Поняття випадкового процессу. Скінченновимірні розподіли випадкових процесів.
- •37. Процеси з незалежними приростами
- •38. Вінерівський процес (процес броунівського руху):
- •39.Пуассонівський процес
- •40. Процеси відновлення. Функція відновлення
- •42. Гіллясті процеси
- •43. Ланцюги Маркова з неперервним часом. Класифікація станів
- •44. Система диференціальних рівнянь Колмогорова для ланцюгів Маркова з неперервним часом.
16. Функція розподілу, щільність випадкових величин.
Випадковою величиною називається функція (w) на , яка вимірна відносно -алгебри , тобто така функція, коли при кожному дійсному x {w : wx} , де (, , P)- ймовірнісний простір.
Функцію аргументу х, що визначає ймовірність випадкової події (Х < x), називають функцією розподілу ймовірностей:
Fx P{w : wx}.
Н априклад, F(5)=P(X < 5) означає, що в результаті експерименту випадкова величина Х (дискретна чи неперервна) може набути значення, яке міститься ліворуч від х = 5, що ілюструє рис.
Властивості функції розподілу F(x):
0 ≤ F(x) ≤ 1
F(x) є неспадною функцією, тобто: F(x2) ≤ F(x1), якщо x2 > x1
,(a<b)
F(x) – неперервна зліва
F(x) –неспадна a<b; F(a) ≤F(b) P(a≤ )=F(b)-F(a)>0; F(b) F(a)
a-т. Неперервності.
7.
Для кожної функції F (x), що має ці властивості, можна побудувати ймовірнісний простір (, , Р) і випадкову величину (w) на ньому, яка має функцією розподілу F(х).
Щільність розподілу випадкової величини .
Якщо функцію розподілу F(x) випадкової величини можна подати у вигляді
то кажуть, що випадкова величина має щільність розподілу p(x), і таку випадкову величину називають неперервною.
Майже при всіх x виконується рівність F`(x) = p(x). Щільність розподілу p(x) — невід'ємна функція і
Виконується рівність:
Властивості щільності:
;
+O( X)
17. Рівномірний, показниковий та нормальний розподіли, їх характеристики.
Класичні неперервні розподіли:
Рівномірний розподіл на [a;b]
|
|
|
|
Показниковий (експоненціальний)
Нормальний розподіл (Карла-Гаусса)
N(a,σ²)- параметри розподілу
|
|
|
Дзвіноподібна функція |
N(0,1) – стандартний нормальний розподіл
P(x)= - функція Лапласса
18. Функції від неперервних випадкових величин
ƺ F ƺ (x) p ƺ (x) ɳ = f(ƺ )
f(x) ↑ Fɳ(x)= P -1(x)}=Fƺ(f-1(x))
y=x2 y=1/x y=ex
y= y=1/x y= ln x
Приклад:
ƺ має показниковий розподіл з параметром ƛ:
Fƺ(x) = 1-e-ƛx, x>0
ɳ=ƺ2
f (x)= x2
f-1(x)=
Fɳ(x)=Fƺ( )=1- e-ƛx x>0
p(x)= x>0
f(x)↓
Fɳ(x)= P -1(x)}=1-Fƺ(f-1(x))
F ƺ(x) = 1-e-ƛx, x>0
ɳ=1/ƺ
f -1(x)=1/x
Fɳ(x)=1-(1- e-ƛ/x)= e-ƛ/x x>0
p(x)= e-ƛ/x * x>0
f(x) ↑↓
F ɳ(x)= P
П риклад
ƺ [-1;1]
Fƺ(x)=
ɳ=|ƺ|
Pɳ(x)=P{|ƺ|<x} = [0;1]
= {-x<ƺ<x} = Fƺ(x)- Fƺ(-x)= - =x
[-a;a] |ƺ| [0;a]
19. Багатовимірні розподіли.
Вектор, у якого компоненти випадкові величини – випадковий.
(x1,x2…xn)=P{
Властивості багатовимірної функції розподілу:
По кожній координаті функція неперервна зліва;
По кожній координаті функція неспадна;
;
-частинна похідна
B-строчка, Т- стовпчик
P(x1,x2…xn)=
(багатовимірна функція = добутку одновимірних.