![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Походження терміну "масова комунікація". Визначення масової комунікації. Теорія масової комунікації у колі інших наук.
- •Основні проблеми теорії масової комунікації початку хх ст. Розвиток теорії масової комунікації у кінці у другій половині хх ст.. Сучасний стан справ у теорії та соціології масової комунікації.
- •Предмет, об'єкт, завдання і методи теорії масової комунікації.
- •Методи дії масової комунікації, її техніка. Соціальне спілкування. Інформація та її аспекти. Спілкування за допомогою засобів масової комунікації.
- •Загальна формула масової комунікації г.Д.Лассвелла, її складові. Діяльність засобів масової комунікації, її властивості.
- •Поняття "громадська думка". Фактори, що впливають на формування громадської думки: тип суспільства, ступінь розвитку демократичних свобод.
- •Об'єкт і суб'єкт громадської думки. Об'єктивні та суб'єктивні інтереси. Динаміка громадської думки.
- •Роль засобів масової комунікації у формуванні громадської думки. Преса і міжособистісне спілкування. Процес сприйняття інформації.
- •Аудиторія засобів масових комунікацій. Розвиток досліджень аудиторії. Аудиторія як об'єкт досліджень.
- •Сутність аудиторії. Її характеристики, основні форми і типи. Реальна і потенційна аудиторія. Різниця в поняттях "передплатник" і "читач".
- •Спеціалізована і масова аудиторія. Цільова аудиторія. Напрямки вивчення аудиторії. Специфіка аудиторії окремих засобів масових комунікацій.
- •Засоби масової комунікації: поняття, концепції діяльності, функції. Типологічні особливості засобів масових комунікацій.
- •Видові риси, переваги й особливості окремих каналів комунікації. Координація і взаємодія між різними засобами масових комунікацій.
- •Завдання засобів масових комунікацій. Особливості каналів комунікації різних рівнів.
- •Структура засобів масових комунікацій. Поділ каналів комунікації за часом виходу і особливості, що випливають з цього. Створення матеріалів для окремих груп аудиторії.
- •2. Модель Лотмана
- •3. Модель комунікації Умберто Еко.
- •4. Семіотичні моделі реклами
- •Психологічна модель комунікації Зігмунда Фрейда. Модель аналітичної психології Карла Юнга. Модель структурного психоаналізу Жака Лакана. Психологічна модель комунікації Зігмунда Фрейда
- •Модель аналітичної психології Карла Юнга
- •Модель структурного психоаналізу Жака Лакана
- •Модель нейролінгвістичного програмування. Моделі групової психотерапії.
- •Іміджеві моделі комунікації. Підходи р. Барта, а. Гулиги, к. Леві-Строса, б. Малиновського, г. Почепцова, в. Топорова, к. Юнга. До проблематики створення міфів.
- •Поняття політичної пропаганди. Методи пропаганди: анонімний авторитет; «буденне оповідання»; коментарі; констатація факту. Приклади.
- •Методи пропаганди: відволікання уваги; перспектива; повторення; підміна. Приклади.
- •Методи пропаганди: принцип контрасту; психологічний шок; сенсаційність або терміновість; зсув акцентів. Приклади.
- •Методи пропаганди: створення асоціацій; удар на випередження; отрутний сендвіч; солодкий сендвіч. Приклади.
- •Сутність і феномен глобалізації. Глобалізація і формування єдиного світового простору і часу. Інфосфера та глобальні комунікаційні моделі.
- •4.2. Глобалізація і формування єдиного світового простору і часу
- •4.3. Інфосфера та глобальні комунікаційні моделі
- •Регіональні та національні комунікаційні моделі інформаційного суспільства. Інтернет - моделі масової комунікації. Інтерактивність та гнучкість.
- •Рейтинги та індекси змк. Прес-індекс та його застосування у формуванні масової свідомості. Соціальні мережі як складова масової комунікації.
Загальна формула масової комунікації г.Д.Лассвелла, її складові. Діяльність засобів масової комунікації, її властивості.
Модель персвазійного акту (акту переконання), або модель Лассвелла. Американський політолог та дослідник пропаганди Гарольд Лассвелл розуміє процес спілкування як акт, що складається з п’яти основних складників: “Хто говорить, що, яким засобом, до кого і з яким результатом?”
Хто?
Аналіз
відправника
Що?
Аналіз
змісту
Яким
засобом?
До кого?
Аналіз
аудиторії
З яким
результатом?
Аналіз
ефектів
Модель Лассвелла стосується таких актів спілкування, під час яких комунікант чітко формулює комунікативну мету, знає, що він хоче від комуніката, яких змін позицій чи поведінки. Комунікативний процес при цьому розглядається як одновекторний опосередкований акт впливу на комуніката, залежний від п’яти чинників спілкування.
ЗМК є спеціалізованими установами для відкритого, публічного передавання будь-якої інформації будь-якими засобами за допомогою спеціального технічного інструментарію. До ЗМК належать друкована, аудіовізуальна, електронна преса, масові довідники, кіно-, відео-, аудіо носії інформації, супутникові, кабельні, комп’ютерні мережі — усе, що може нагромаджувати й передавати важливу для суспільного життя інформацію.
Отже зазначимо, що мас-медіа за формами організації можуть бути приватними, державними та суспільно-правовими:
• приватними, коли ЗМК перебувають у приватній (корпоративній) власності й фінансуються за рахунок доходів від реклами і пожертв (США);
• державними, коли ЗМК належать державі, прямо фінансуються та контролюються нею (колишній СРСР, Китай, нинішня Франція);
• суспільно-правовими, коли ЗМК фінансуються переважно за рахунок спеціального податку, мають юридичні права та органи самоврядування, але загалом контролюються суспільними радами (телебачення і радіо в Німеччині) тощо.__
Серед функцій ЗМІ найголовнішими є: — інформаційна — спрямована на задоволення інформаційних потреб індивідів і соціальних груп щодо різноманітних подій в суспільстві та світі; — комунікативна — полягає в організації інформаційної взаємодії між різними соціальними верствами населення, а також між громадськістю та джерелом її інформування; — виховна — пов'язана з формуванням, зміною установок та ціннісних орієнтацій індивідів, заохочуванням аудиторії до пропаганди певного способу життя, з формуванням суспільно значущих рис, засвоєнням соціального досвіду; — управлінська — виявляє себе в контролі за взаєминами між членами суспільства, а також між ними і системою керівних органів та ін.
Діяльність. ЗМІ реалізують свої можливості не тільки на макрорівні (у глобальних соціальних вимірах). Не менш важливими є мезо- та мікрорівень їх діяльності, зорієнтованої на конкретні соціальні групи та індивіди. Щодо цього ефективність їх діяльності залежить від особливостей психологічних та соціальних ефектів, які вони справляють на аудиторію, серед яких виділяють:
— утилітарний — виражається у задоволенні індивіда інформацією, необхідною йому для вирішення життєвих, практичних завдань;
— престижу — являє собою задоволення інформацією, що підтверджує цінності групи, до якої належить індивід;
— посилення позицій — виявляється в позитивному впливі на індивіда інформації, що підтверджує думку, судження людини з певного дискусійного питання;
— задоволення пізнавального інтересу — полягає у відчутті поінформованості з певного кола питань;
— емоційний — виявляється в компенсації пізнавальної потреби;
— естетичний — базується на задоволенні сприйняття прекрасного, естетичному збагаченні;
— комфорту — формується внаслідок зняття особистісної напруги.
Попри суттєві специфічні можливості, засоби масової інформації характерезуються такими загальними особливостями:
— широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу;
— сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу;
— єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу;
— багатство методів і форм впливу;
— доступність, поширеність, динамічність інформації.