- •Вступ до курсу «Історія педагогіки»
- •1.1. Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •Навчальні заклади до 18 ст в європі та росії
- •3Джерела історії педагогіки
- •4.Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •5.Педагогічна думка в рабовласницькому суспільстві
- •6.Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
- •18Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •52 Освіта за часів гетьманату та дирикторії
- •55 Система шкільної освіти до 1930
- •57 Структура систеит шк осв запров в 1934
- •59. Перебудова навчально-виховної роботи в школах України 1931- 1941з
- •61 Особливості роботи під час великої вітчизняної війни в 41 -45
- •60 Основні напрперебуд навч вих. Роб в школах 43-45
- •62 Відбудова і розвиток шк.І пед укр. В 45-58
- •63. Запровадження системи платного навчання в укр. 40-50 рр.
- •64.Розвиток педагогіки в контексті закону про зміцнення звязку школи з життям
- •65. Характерні риси радянської тоталітарної школи
- •65. Проблеми розвитку пед. В 60 – 90 рр.
- •67.Освітня та педагогічна діяльність сковороди
- •63.Педагогічні погляди та освітня діяльність ломоносова
- •71. Освітня та педагогічна діяльність Пирогова
- •68.Педагогічні ідеї о.В. Духновича
- •70.Педагогічні погляди т.Г. Шевченка
- •77. Освітня та педагогічна діяльність Толстого
- •78.Педагогічні ідеї м.Корфа
- •72. Загалгогічні ідеї Ушинський к.Д.
- •73. Ідея народного виховання ушин
- •74. Про моральне виховання як складову частину гармонійного розвиткуУшинський
- •75. Дидактичні погляди і вказівки Ушинський
- •76. Проблема вчителя та підготовки в працях Ушинський
- •81.Педагогічне значення творів п. А.Грабовського
- •82.Пантелеймон куліш на ниві освіти України
- •83.Педагогічна діяльність драгоманова
- •84.Педагогічна діяльність с. Ф. Русової
- •85. Проблема освіти, школи та педагогічної думки в творч спад Франка
- •86. Педагогічні ідеї грінченка
- •88. Педагогічні ідеї лесі українки
- •89. Педагогічна діяльність с. В. Васильченка
- •90.Творець проекту української радянської системи освіти григогій гринько
- •91.Новаторська педагогічна діяльність макаренка
- •92.Трудове виховання молоді в педагогічній спадщині
- •93.Освітнє і виховне значення естетичного виховання
- •94.Проблема –сімя школа
- •95.Проблема морального виховання
- •96.Суперечності в педагогічних поглядах макаренка, сучасні погляди на його творчу спадщину
- •97.Педагогічна діяльність і.Огієнка
- •98. Педагогічні погляли блонського та с. Т. Шацького
- •99. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина в.Сухомлинського
- •100. Народна педагогіка – основа творчої спадщини в. О. Сухомлинського
- •101. Педагогічна діяльність григорія ващенка
57 Структура систеит шк осв запров в 1934
У 1934 р. постановою «Про структуру початкової і середньої школи в СРСР» було відмінено всі типи шкіл і встановлено єдину систему освіти: початкова школа (1— 4 класи), неповна середня школа (1—7 класи), середня школа (1—10 класи). Україна повернулася до університетів (першим у 1933 р. було відкрито Київський університет). Статус технікуму було знижено до рівня середнього спеціального навчального закладу. У 1935 р. окремою партійною постановою визначалися початок і кінець навчального року, тривалість уроку, запроваджувалися правила поведінки і єдина шкільна форма, єдині норми і п'ятибальна система оцінювання.
58. Учительські інститути, трирічні навчальні заклади в Рос. Імперії, в тому числі й в Україні, для підготови вчителів міських і вищих початкових шкіл. Перший У і. відкрито у Глухові 1874; 1917 їх було 11 (в усій Рос. Імперії — 47). В УССР У.і. були ліквідовані, щойно 1934 у зв'язку з запровадженням заг. семирічного навчання та потребою нових кадрів для семирічних шкіл, знову організовано дворічні У.і. що готували учителів для 5 — 7 клас. В УССР було їх 14, 1945 — 34, 1955 — 33. З 1950, у зв'язку з розвитком шкіл з повною сер. освітою і підвищенням вимог до учителів, У.і. реорганізовано на пед. інститути, частково на пед. Училища
59. Перебудова навчально-виховної роботи в школах України 1931- 1941з
ЦК ВКП (б) зажадав здійснити рішучу перебудову навчально-виховної роботи школи і вказав, що боротьба за оволодіння основами наук є вирішальним ланкою її роботи. Було підкреслено, що політехнічна навчання, як складова частину комуністичного виховання, має бути побудовано на основі оволодіння загальноосвітніми знаннями, знайомити учнів у теорії і на практиці з всіма головними галузями виробництва в тісному зв'язку навчання з продуктивною працею. Це ленінське вказівку мало важливе значення, тому що в багатьох школах заняття учнів ручною працею в шкільних майстернях носили не політехнічний, а ремісничий характер, не знайомили з основами індустріального виробництва і не були пов'язані з навчанням учнів основ наук, а спроби встановити таку зв'язок часто носили штучний характер.
ЦК ВКП (б) запропонував організувати науково-марксистську розробку навчальних програм, з тим щоб вони забезпечували точно окреслене коло систематизованих знань, побудувати політехнічна навчання в тісному зв'язку з міцним засвоєнням основ наук, поліпшити методичне керівництво школою і підняти роль радянського вчителя.
Незабаром після цієї постанови були затверджені нові навчальні плани, побудовані на основі предметного викладання, складені і в другому півріччі 1931/32 навчального року введено в дію нові програми з основних навчальних предметів. У нових навчальних планах найбільше число годин відводилося на російську і рідний мови та математикуПо інших навчальних предметів (математики, природознавства та ін) знання учнів також стали більш систематичними. У навчальній роботі завдяки новим предметним програмами був викорінений зайвий концентрізм, усунута уривчастість повідомляються учням знань.
Предметні програми, введені в дію з січня 1932 року, були великим кроком вперед у визначенні змісту освіти, але мали і серйозні недоліки.1930-1931 н.р. комплексну систему навчання замінили на комплекси-проекти (метод проектів). Нова система включала дві частини: постійну (зміст основного матеріалу, який треба вивчити) і динамічну (ланцюг завдань (проектів), через виконання яких засвоюється основний зміст освіти). Динамічна частина розробляється щорічно залежно від конкретних умов, контингенту учнів тощо. Метод проектів реалізовувався у формі цільових завдань учням (наприклад, зробити електропроводку в будинку), які вони виконували після відповідних інструкцій і під наглядом учителя.
1934 року партійною постановою "Про структуру початкової і середньої школи в СРСР" було відмінено всі типи шкіл і встановлено єдину систему освіти: початкова школа (1-4 класи), неповна середня школа (1-7), середня школа (1-10 класи). Групи реорганізувалися у класи. Зміцнювалося єдиноначальство керівника школи, зростали вимоги до його походження.
1935 року окремою партійною постановою давалися конкретні вказівки про початок і закінчення шкільних занять, тривалість уроку, вводилися правила поведінки і єдина форма одежі для учнів, запроваджувалися єдині норми і 5-бальна система оцінки успішності.