- •11. Завдання клінічного психодіагноста
- •13. Методики дослідження пізнавальних процесів
- •14. Психометричні методи дослідження інтелекту
- •15. Методики дослідження памяті
- •41. Зміни пізнавальних процесів під впливом хвороби
- •42. Типи хворих (этот вопрос еще не окончательній, на консультации я уточню что она имела в виду!!!! )
- •43. Основні типи ставлення до хвороби
- •44. Внутрішня картина хвороби (сюда же можно вопрос 43)
- •45. Психологічні особливості соматичних хворих
- •Возрастные особенности
- •IV. Перестройка потребностей, побуждений, переоценка ценностей.
- •Младший школьный возраст (7-10 лет) социальная ситуация развития
- •Личность
- •Описание
- •Предмет
- •Задачи специальной психологии
- •Разделы специальной психологии
- •Методы специальной психологии
- •Условно-рефлекторные методики
- •61. Психологічні особливості підліткового віку
- •62.Психологічні особливості людей зрілого віку
- •63.Психологічні особливості людей похилого віку
- •64.Психологічні проблеми помирання і смерті
- •65.Методики дослідження психологічних особливостей дітей.
62.Психологічні особливості людей зрілого віку
Психологічні ознаки зрілого дорослого віку пов'язані з проблемами наступності та зміни життя. На цьому етапі людина усвідомлює, що вона вже прийняла важливі рішення щодо своєї професійної кар'єри та сімейного життя, а тому необхідно сконцентруватися на їх реалізації. Майбутнє не таїть у собі.Внутрішній стан людини у зрілому дорослому віці все частіше замислюється над проблемами смерті, швидкоплинності часу. Кожна значна подія — смерть близьких, зміна роботи, розлучення — змушує подивитись на своє життя під новим кутом зору, задуматися над його минущістю. Очевидно, тому серед психологів побутує думка, що перехід до середини життя є етапом помірної або навіть важкої кризи.
Криза середини життя — психологічний феномен, що переживається людьми, які досягли 40—45 років, і полягає в критичній оцінці та переоцінці досягнутого в житті.их можливостей для неї.
Стагнація полягає у відсутності життєвих перспектив, недостатньому орієнтуванні людини в часі, втраті сенсу життя.
63.Психологічні особливості людей похилого віку
1. Втрата близьких.( Фізичні страждання( коротке дихання, постійні зітхання, сухість у роті та ін Поглинутість образом померлого;· Почуття провини;· Ворожі реакції;· Втрата моделей поведінки.)
2. Глибока дипресія людей похилого віку.
3. Наближення смерті.
схильності до безпричинного суму, сльозливості. У більшості людей з'являється тенденція до ексцентричності ( дивацтва ), знижується чутливіть, здатність знаходити вихід зі складних ситуацій, вони часто заглиблюються у свої думки, переживання, тривоги.
Нудьга і пов'язана з нею стан монотонії ( зниження загального рівня активності ) Виникають у зв'язку з відсутністю яскравих сенсорних вражень, спричиненою послабленням слуху, зору та інших видів чутливості;
Емоційні переживання також пов'язані з очікуванням смерті.
64.Психологічні проблеми помирання і смерті
Кюблер-Росс виділила в процесі пристосування до думки про смерть 5 стадій.
1. Стадія заперечення. Людина відмовляється прийняти можливість своєї смерті і займається пошуками інших, більш обнадійливих думок, діагнозів.
2. Як тільки людина усвідомлює, що дійсно вмирає, її охоплює гнів, образа і заздрість до оточуючих - настає стадія гніву. Вмираючий відчуває стан фрустрації, викликане катастрофою всіх його планів і надій.
3. На стадії торгу людина шукає способи продовжити життя, дає обіцянки і намагається домовитися з Богом, лікарями, медсестрами чи іншими людьми, щоб віддалити розв'язку або полегшити собі біль і страждання.
4. Коли нічого виторгувати не вдається або час закінчується, людину охоплює відчуття безнадійності. Настає стадія депресії. На цій стадії вмираюча людина шкодує про те, що вже втратив, про майбутню смерті і розставання з рідними і близькими.
5. На фінальній стадії прийняття людина змиряється зі своєю долею і спокійно чекає розв'язки.
65.Методики дослідження психологічних особливостей дітей.
Наибольшей известности и распространенности во всем мире достигла тестовая школа измерения интеллекта Бине—Симона. На основе этой шкалы, в частности, проводилось (а во многих странах и до сих пор проводится) отграничение детей с нормальным, сохранным интеллектуальным уровнем от детей с задержкой, недоразвитием интеллекта.Изучения продуктов деятельности, предметную классификацию, методику Кооса, классификацию геометрических фигур, серию последовательных картин.
При исследовании детей с подозрением на нарушение интеллекта обязательно ставится задача выявления уровня обучаемости .
При работе с детьми необходимо учитывать возраст испытуемого
Надо рассматривать ребенка в динамике его психического развития